82 Характеристика медичного страхування та державного страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Медичні послуги можуть надаватися у двох формах: обов?язковій і добровільній.Мед. страх. (м.с.) Яке провадиться в обов”язковій формі , набуває рис соціального страх., оскільки порядок його проведення визначається держ.
законод-вом. Обов”язкове м. с. Базується на таких принципах:загальності, державності, некомерційності.Для обов?язкового м. с. Характерним є те , що спдата страхув-ками внесків здійснюється у встановлених розмірах і у встановлений час, а рівень страх-го забеспечення однаковий для всіх застрах-х.Медичне стр-ня передбачає стр-ня на випадок втрати здоров?я з будь-якої причини.
Мед стр-ня пов?язане із компенсацією витрат громадян, які обумовлені одержанням медичної допомоги, а також ін витрат, спрямованих на підтримку здоров?я.
Французькі стр-вики включають до поняття мед ст-ня ст-ня від захворювань та ст-ня від травматизму у результаті нещасних випадків.
об?єктом мед ст-ня є життя і здоров?я громадян. Мета проведення мед ст-ня – забезпечення громадянам у разі виникнення ст-вого випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів і фінансування профілактичних заходів.
Медичні послуги можуть надаватися у 2-х формах: обов?язковій і добровільній.
Мед ст-ня, яке проводиться в обов?язковій формі, набуває рис соціального стр-ня, оскільки порядок його проведення визначається державним законодавством. Стр-ві платежі, сплачувані фізичними та юридичними особами, мають форму податку.
Для обов?язкового стр-ня хар-ним є те, що сплата стр-никами внесків здійснюється у встановленому розмірі і у встановлений час, а рівень стр-го забезпечення однаковий для всіх застр-них.
Суб?єкти обов?язкового ст-ня:
-стр-льник – для працюючого населення – юрид особи, для непрацюючого – держава.
-застрахований- фіз особи, на користь яких укладаються договори стр-ння.
-стр-вики – незалежні стр-ві компанії(організації), які мають статус юр особи і ліцензію держави на право здійснювати медичне ст-ння.
-лікувально-профілактичні установи – ті медичні установи, які мають ліцензію на право надання медичної допомоги і послуг згідно з програмою обов?язкового медичного стр-ня.
Мед установи здійснюють свою діяльність на підставі договору зі стр-вими медичними організаціями.
суб?єктом мед стр-ня може бути й фонд охорони здоров?я, якій створюється державою для здійснення контролю за діяльністю ст-вих компаній і мед установ, використання коштів та ін.
Добровільна форма мед стр-ня передбачає застосування видів ст-ня, в яких відповідальність стр-вика виникає за фактом захворювання або лікування.
Виплату за цими видами ст-ва компанія здійснює у вигляді фіксованої ст-вої суми або добових. Добр формою охоплені й ті види ст-ня, згідно з якими відповідальність ст-вої компанії настає в разі звернення ст-ника до лікувально-профілактичної установи за одержанням медичної допомоги або послуг відповідно до умов договору ст-ня. Виплата має вигляд компенсації вартості необхідного лікування.Об?єктом добр-го мед ст-ня є майнові інтереси стр-ника або заст-ного, які пов?язані з витратами на одержання медичної допомоги.
Суб?єкти добр мед ст-ня:
-ст-вик – незалежні ст-ві компанії (організації), які мають статус юр особи, ліцензію на право здійснювати добровільне мед ст-ня.
-ст-льник – дієздатні фіз та юр особи.
-заст-ваний – фіз особи, на користь якої укладається договір стр-ня.
-лікувально-профілактичні установи – медичні установи, які мають ліцензію на право надання медичної допомоги і послуг у системі добр мед ст-ня і пройшли акредитацію на відповідність їх діяльності встановленим стандартам за надання мед допомоги і послуг.
За строком укладання договору добр мед ст-ня можу бути коротко- або довгостроковим.
Послуги з добр-го мед стр-ня можна поділити на види, які передбачають виплати, не пов?язані з вартістю лікування (ст-ня на випадок установлення діагнозу захворювання, ст-ня на випадок захворювання у зв?язку із травмою, ст-ня добових виплат і т і ), і види, які забезпечують компенсацію витрат на лікування (ст-ня витрат на перебування в лікарні, ст-ня хірургічних витрат, ст-ня витрат на післяопераційний догляд і тін). Длдя заст-ваних найбільший інтерес становлять види договорів, які гарантують не лише оплату, а й можливість дістати мед допомогу.
Ст-ві компанії можуть пропонувати ст-никам спеціалізовані та універсальні ст-ві поліси.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.
За даним видом соціального страхування страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків сплачують тільки роботодавці. Нещасним випадком є обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону). Таким чином, об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві є життя застрахованої особи (працівника), його здоров'я та працездатність. Законом визначено дві форми страхування: обов'язкова та добровільна. В обов'язковому порядку страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); учні, студенти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, професійного навчання, виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємстві та особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності. Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку можуть страхуватися священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; особи, що забезпечують себе роботою самостійно, суб'єкти підприємницької діяльності. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний (ст. 21 Закону): 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні: - допомогу в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до встановлення працездатності або встановлення інвалідності; - щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; - пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; - пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; - грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; - допомогу дитині, що народилася інвалідом, внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час вагітності; 2) організувати поховання, відшкодувати вартість ритуальних послуг; 3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому, його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання; 4) організувати лікування у власних спеціалізованих або інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого; 5) забезпечити повний обсяг постійно доступної медичної допомоги; 6) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим; 7) відповідно до висновку ЛКК або МСЕК проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого; 8) організувати робочі місця для інвалідів; 9) сплачувати за потерпілими внески на медичне та пенсійне страхування. Крім вище перелічених соціальних послуг та виплат, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюватиме заходи, спрямовані на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Виконання цих функцій покладається на страхових експертів з охорони праці (ст.23 Закону).