РОЗДІЛ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРЕДМЕТУ КУЛЬТУРНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
Предметом нашого курсу культурної антропології є походження і первісний розвиток людства від часу виокремлення людини з тваринного світу, її фізичного та суспільного формування до часу виникнення перших державних утворень (цивілізацій).
З появою перших представників роду Ното (людини) відбувся якісний стрибок у розвитку технології виготовлення знарядь та суттєві зміни у стратегії виживання. Це дозволило їм вийти на новий рівень пристосування до умов природного оточення, до створення штучного довкілля - культури. Зародження культури, яка остаточно відокремила людину від тваринного світу, відбулось близько 2,5 млн. р. тому. Її матеріальним відображенням стали серії грубих знарядь, які разом з рештками жител, вогнищ та антропологічними останками творять нове потужне джерело для вивчення людської еволюції.
Термін “культура” розглядається переважно в поняттях і термінах стосовно сучасної людини та її довкілля. “На жаль, існує майже стільки ж визначень культури, скільки вче- них-антропологів, але в широкому баченні під культурою розуміють небіологічні аспекти поведінки людського виду, включаючи мову, виготовлення знарядь, підвищену пластичність поведінки” [Фоули, 1990, с. 18].
Найперше, це здатність до абстрактного мислення і самовираження за допомогою символів. Культура передається лише завдяки навчанню і засвоєнню, а не системою генетичних механізмів. З появою і розвитком культурот- ворчих процесів еволюція людини відділилася від основного русла біологічної еволюції. Для людини природний добір майже повністю замі ни вся “культурним добором”.
Деякі вчені вважають, що поняття культури є недоцільним (і навіть шкідливим) у питанні вивчення ранньої еволюції Ното - до походження виду, оскільки культура - дуже складне поняття, в якому “багато сучасності”. У первісності ці елементи тільки зароджуються, тому по відношенню до первісності термін губить свою аналітичну суть.
Багато рис людської культури, якщо розглядати їх ізольовано, в рудаментарній формі присутні уже в шимпанзе (але ж у відношенні до шимпанзе ми не застосовуємо терміну культура). “Поведінкова, а не культурна еволюція - ось адекватний термін, що при мінімальних допущеннях має максимальну точність” [Фоули, 1990, с. 20]. Інші дослідники вважають необхідним чітко окреслити поняття “культура", “суспільство”, “община”, “громада”. Соціальне необхідно розглядати як організовану структуру, що регулює стосунки поміж членами, встановлює зв’язки, які не передаються генетично, а свідомо впроваджуються в життя як закони, традиції, звичаї, обряди і міфи. За Л. Вишняц- ким (2005), соціальне (суспільне) є похідним від культури і може розглядатися загалом як частина культурного. З іншого боку, культура немислима поза суспільством і людиною і є похідною від суті “суспільної людини".“Культура - це усі форми поведінки, що базуються на позагенетично і при цьому вибрано (немеханічно) засвоєної, збереженої і переданої інформації” [Вишняцкий, 2005, с. 245]. Іншими словами, культура - це позаінстинктивна поведінка людей, що базується на вибраній інформації, яка зберігається і передається способом навчання і прикладу.
1.1.