РАННІ, ЕРІНГСДОРФСЬКІ ЧИ ПРЕСАПІЕНТНІ НЕАНДЕРТАЛЬЦІ
Жили 200-100 тис. р. тому. Найдавнішими є місцезнаходження Сванскомб (Великобританія), Штейнгейм і Ерінгсдорф (Німеччина), Монтеморен, Фонтешевад (Франція), Сакко- пасторе (Італія).
Кістякам цих істот притаманне химерне поєднання архаїчних та прогресивних рис зі значним об'ємом мозку (1400 см3 і більше).• ·
їхні черепи мають вертикально витягнуте лице і круглу потилицю. Надбрівний валик дещо редукований (пом’якшений), лоб випукліший.У зубній будові менше примітивних ознак, зокрема, третій корінний зуб не більший від другого чи першого.
Фонтешевад(Fontechevade 1) - знахідка в області Шаранти (Франція). Фрагмент черепа виявив Дж. Енрі-Мартен у 1947 р. в геологічному шарі печери, який знаходився стратиграфічно нижче неандертальського шару. Мабуть, на основі цього рештки датовано 200-350 тис. р., хоча череп мав слабо виражені надбрівні дуги.
Рис. 77. Територія поширення неандертальців
Штейнгейм(Steinheim) в Німеччині. Примітивний череп відкрив К. Сігріст; після чого знахідка досить швидко стала відомою і популярною. Це була жінка приблизно 30-річного віку, з об’ємом мозку 1160 см\ яку трактовано як архаїчний сапієнс чи гомо неандерталенсіс?
Місцезнаходження знаходиться в 20 км на північ від Штудгарта, біля однойменного селища на березі р. Мюрр - правої притоки Некара. Під час виробничих робіт у піщано-гравійній верстві в 1933 р. знайдено череп палеоантропа (без нижньої щелепи). Геологічна верства потужністю до 15 м складалася з різновікових алювіальних нашарувань, що включали рештки плейстоценової фауни. Верхні шарування містили лише кістки мамонта та шерстистою носорога. У нижніх горизонтах траплялися останки слонів, биків, коней. Череп первісної людини виявлено на межі верхньої і нижньої товщ, що належить до інтерстадіалу рис І - рис II (заалє- ельстер), приблизно 230 тис.
р. тому. Геологічні умови знахідки довший час вивчав відомий вчений Беркхеймер.CβdHCKiλM6(Swanscombe) - місцезнаходження у Великобританії, в Кенті, де А.Т. Марстон відкрив рештки жінки, датовані 400-250 тис. р. тому. Значний обсяг мозку (1325 см3) дав підстави віднести цю особину до виду архаїчного сапієнса (або ж гейдельбержця?).
Знахідки викопних людей трапилися в 1935,1936 і 1955 рр. Вони виявлені в піщано-гравійному кар’єрі на правому березі р. Темзи між Дартфордом і Грейвсендом. Профіль розрізу, в якому знайдено рештки, складається з кількох товщ алювіальних відкладів потужністю 12 м. В середній частині відкладів виявлено рештки палеоантропа, які геологи датують міндель- риським міжльодовиків’ям. Поряд знаходилися кам'яні знаряддя середньоашельського типу.
Треба зауважити, що відкриття власне в Штейнгеймі, Сванскомбі і Хонтешеваді в 1930- 1940-х роках стали основою для висунення гіпотези пресапієнса, згідно якої сучасна людина появилась внаслідок розвитку пресапієнсів, ми- нуючи стадію неандертальців.
"Людина з Касабланки" (Сіді Абдерахман). Палеоантрополог П. Біберсон в 1955 р. виявив рештки палеоантропа в Літориновій печері в Марокко на висоті 24 м над рівнем моря. В основі шару з тропічною фауною (слони, носороги,
Рис. 78. Карта розташування головних пам’яток пізніх неандертальців
Рис. 79. Порівняння скелету і будови тіла неандертальця (зліва) і сучасної людини
зебри, гіпопотами, антилопи, газелі та ін. хижаки) знаходилися залишки викопної людини і кам’яні ашельські знаряддя праця. Антропологічно знахідка подібна до атлантропа з Терніфі- на. Геологічно її датують кінцем міндель-рись- кого інтергляціалу, приблизно 300 тис. р. тому.
Рис.
80. Порівняння черепів неандертальцяі сучасної людини (пунктир)
Ерінгсдорф (Німеччина, Тюрінгія). Пам'ятки в долині р. Ільм поблизу м. Веймара приурочені до травертинових відкладів - тріасових вапняків, вимитих джерелами, збагаченими діокси- дом вуглецю. Травертини мають потужність 15 м і залягають в середній терасі Ільму, яка датується риським віком. З нижньою частиною цих відкладів пов’язані палеоантропологічні знахідки, які траплялися з 1908 по 1925 р. Вперше їх обнародував Р. Фішер у 1925 р. Це рештки жінки віком приблизно 20 років, з об’ємом мозку 1450 см3. В каменоломні знайдено останки ще 9 різних особин, кі визначені як ранні атипові неандертальці - група Ерінгсдорф, що існувала 150-200 тис. р. тому.
їх супроводжувала теплолюбна фауна молюсків і ссавців. Поширеними в цей час були лісові слони, гігантські і благородні олені. Верхні відклади включають уже холодолюбних тварин (мамонт і шерстистий носоріг) і крем’яні артефакти, які німецький археолог Г. Беем-Бланке відніс до веймарської культури і порівняв їх з матеріалами нижнього шару Киїк-Коби в Криму.
Гановци (Словаччина). Недалеко від м. По- пради, в Західних Карпатах, біля курорту Гановци, на травертиновому пагорбі Градок (20 м висотою) у 1926 р. знайдено частину черепної коробки і ендокран - травертиновий зліпок мозкової порожнини. У 1955 р. відомий антрополог Ф. Влчек знайшов тут також природні віfl- ли ки двох людських кінцівок. В нижній частині травертинових верств траплялися рештки теплолюбних тварин - слона, носорога Мерка, печерного лева, теплолюбних наземних молюсків; у верхній - холодолюбних видів тварин і стародавні кам’яні вироби. Пам’ятка датована рис- вюрмським періодом приблизно в 100 тис. р. тому.
Саккопасторе. Місцезнаходження на північно-східній окраїні Риму, на лівому березі р. Анієне в Італії. Рештки палеоантропів знайдені дослідником С. Серджі в 1929 р. у культурному шарі разом з такими плейстоценовими тваринами, як гіпопотами, бики, носороги Мерка, благородні олені, а також з кам’яними знаряддями мустьєрської культури.
Тут виявлені рештки жінки приблизно 30-річного віку з об’ємоммозку 1200 см3. Вік знахідки - рис-вюрмський час - 127-85 тис. р. тому. Належить до типових європейських неандертальців.
“Печера Людожерів"Крапинав Хорватії. Це грот-ніша в долині невеликого потоку Крапини- ця. В 1899-1905 рр. Б.Д. Горянович-Крамбергер відкрив тут кісткові рештки 24 особин неандертальців (знайдено 270 зубів), разом із кам’яною індустрією мустьєрського часу. Деякі кістки були обвуглені, що трактовано як ритуал приготування на вогні і поїдання людських трупів. Довгі кістки скелетів подрібнені і потрощені, що також нібито вказує на поїдання людей, але ким? Більшість вчених сьогодні вважають, що це були гієни. Питання канібалізму Крапинитак і залишилось недоказаним. Всього тут відкрито більше 600 фрагментів кісток 35 неандертальців двох підвидів - прогресивних та класичних (від 1 до 50 років), що інколи трактується як зіткнення і масове побиття представників одного виду іншими (після чого відбувся ритуальний канібалізм). Однак більшість дослідників вважають ці гіпотези спекулятивними, основаними на чистій фантазії. Допустимий вік знахідок - 130 тис. р. тому (датовано методом уранових серій).
4.4.