<<
>>

РАННІ, ЕРІНГСДОРФСЬКІ ЧИ ПРЕСАПІЕНТНІ НЕАНДЕРТАЛЬЦІ

Жили 200-100 тис. р. тому. Найдавнішими є місцезнаходження Сванскомб (Великобри­танія), Штейнгейм і Ерінгсдорф (Німеччина), Монтеморен, Фонтешевад (Франція), Сакко- пасторе (Італія).

Кістякам цих істот притаманне химерне поєднання архаїчних та прогресивних рис зі значним об'ємом мозку (1400 см3 і більше).

• ·

їхні черепи мають вертикально витягнуте лице і круглу потилицю. Надбрівний валик дещо реду­кований (пом’якшений), лоб випукліший.У зуб­ній будові менше примітивних ознак, зокрема, третій корінний зуб не більший від другого чи першого.

Фонтешевад(Fontechevade 1) - знахідка в області Шаранти (Франція). Фрагмент черепа виявив Дж. Енрі-Мартен у 1947 р. в геологічно­му шарі печери, який знаходився стратиграфіч­но нижче неандертальського шару. Мабуть, на основі цього рештки датовано 200-350 тис. р., хоча череп мав слабо виражені надбрівні дуги.

Рис. 77. Територія поширення неандертальців

Штейнгейм(Steinheim) в Німеччині. При­мітивний череп відкрив К. Сігріст; після чого знахідка досить швидко стала відомою і попу­лярною. Це була жінка приблизно 30-річного віку, з об’ємом мозку 1160 см\ яку трактовано як архаїчний сапієнс чи гомо неандерталенсіс?

Місцезнаходження знаходиться в 20 км на північ від Штудгарта, біля однойменного сели­ща на березі р. Мюрр - правої притоки Некара. Під час виробничих робіт у піщано-гравійній верстві в 1933 р. знайдено череп палеоантропа (без нижньої щелепи). Геологічна верства по­тужністю до 15 м складалася з різновікових алювіальних нашарувань, що включали рештки плейстоценової фауни. Верхні шарування міс­тили лише кістки мамонта та шерстистою носо­рога. У нижніх горизонтах траплялися останки слонів, биків, коней. Череп первісної людини виявлено на межі верхньої і нижньої товщ, що належить до інтерстадіалу рис І - рис II (заалє- ельстер), приблизно 230 тис.

р. тому. Геологічні умови знахідки довший час вивчав відомий вче­ний Беркхеймер.

CβdHCKiλM6(Swanscombe) - місцезнаходжен­ня у Великобританії, в Кенті, де А.Т. Марстон відкрив рештки жінки, датовані 400-250 тис. р. тому. Значний обсяг мозку (1325 см3) дав під­стави віднести цю особину до виду архаїчного сапієнса (або ж гейдельбержця?).

Знахідки викопних людей трапилися в 1935,1936 і 1955 рр. Вони виявлені в піщано-гра­війному кар’єрі на правому березі р. Темзи між Дартфордом і Грейвсендом. Профіль розрізу, в якому знайдено рештки, складається з кількох товщ алювіальних відкладів потужністю 12 м. В середній частині відкладів виявлено рештки палеоантропа, які геологи датують міндель- риським міжльодовиків’ям. Поряд знаходилися кам'яні знаряддя середньоашельського типу.

Треба зауважити, що відкриття власне в Штейнгеймі, Сванскомбі і Хонтешеваді в 1930- 1940-х роках стали основою для висунення гі­потези пресапієнса, згідно якої сучасна людина появилась внаслідок розвитку пресапієнсів, ми- нуючи стадію неандертальців.

"Людина з Касабланки" (Сіді Абдерахман). Палеоантрополог П. Біберсон в 1955 р. виявив рештки палеоантропа в Літориновій печері в Марокко на висоті 24 м над рівнем моря. В осно­ві шару з тропічною фауною (слони, носороги,

Рис. 78. Карта розташування головних пам’яток пізніх неандертальців

Рис. 79. Порівняння скелету і будови тіла неандер­тальця (зліва) і сучасної людини

зебри, гіпопотами, антилопи, газелі та ін. хи­жаки) знаходилися залишки викопної людини і кам’яні ашельські знаряддя праця. Антрополо­гічно знахідка подібна до атлантропа з Терніфі- на. Геологічно її датують кінцем міндель-рись- кого інтергляціалу, приблизно 300 тис. р. тому.

Рис.

80. Порівняння черепів неандертальця

і сучасної людини (пунктир)

Ерінгсдорф (Німеччина, Тюрінгія). Пам'ятки в долині р. Ільм поблизу м. Веймара приурочені до травертинових відкладів - тріасових вапня­ків, вимитих джерелами, збагаченими діокси- дом вуглецю. Травертини мають потужність 15 м і залягають в середній терасі Ільму, яка датується риським віком. З нижньою частиною цих відкладів пов’язані палеоантропологічні знахідки, які траплялися з 1908 по 1925 р. Впер­ше їх обнародував Р. Фішер у 1925 р. Це рештки жінки віком приблизно 20 років, з об’ємом моз­ку 1450 см3. В каменоломні знайдено останки ще 9 різних особин, кі визначені як ранні атипові неандертальці - група Ерінгсдорф, що існувала 150-200 тис. р. тому.

їх супроводжувала теплолюбна фауна мо­люсків і ссавців. Поширеними в цей час були лі­сові слони, гігантські і благородні олені. Верхні відклади включають уже холодолюбних тварин (мамонт і шерстистий носоріг) і крем’яні арте­факти, які німецький археолог Г. Беем-Бланке відніс до веймарської культури і порівняв їх з матеріалами нижнього шару Киїк-Коби в Кри­му.

Гановци (Словаччина). Недалеко від м. По- пради, в Західних Карпатах, біля курорту Га­новци, на травертиновому пагорбі Градок (20 м висотою) у 1926 р. знайдено частину черепної коробки і ендокран - травертиновий зліпок мозкової порожнини. У 1955 р. відомий антро­полог Ф. Влчек знайшов тут також природні віfl- ли ки двох людських кінцівок. В нижній частині травертинових верств траплялися рештки те­плолюбних тварин - слона, носорога Мерка, пе­черного лева, теплолюбних наземних молюсків; у верхній - холодолюбних видів тварин і старо­давні кам’яні вироби. Пам’ятка датована рис- вюрмським періодом приблизно в 100 тис. р. тому.

Саккопасторе. Місцезнаходження на пів­нічно-східній окраїні Риму, на лівому березі р. Анієне в Італії. Рештки палеоантропів знайде­ні дослідником С. Серджі в 1929 р. у культурно­му шарі разом з такими плейстоценовими тва­ринами, як гіпопотами, бики, носороги Мерка, благородні олені, а також з кам’яними знаряддя­ми мустьєрської культури.

Тут виявлені решт­ки жінки приблизно 30-річного віку з об’ємом

мозку 1200 см3. Вік знахідки - рис-вюрмський час - 127-85 тис. р. тому. Належить до типових європейських неандертальців.

“Печера Людожерів"Крапинав Хорватії. Це грот-ніша в долині невеликого потоку Крапини- ця. В 1899-1905 рр. Б.Д. Горянович-Крамбергер відкрив тут кісткові рештки 24 особин неандер­тальців (знайдено 270 зубів), разом із кам’яною індустрією мустьєрського часу. Деякі кістки були обвуглені, що трактовано як ритуал при­готування на вогні і поїдання людських трупів. Довгі кістки скелетів подрібнені і потрощені, що також нібито вказує на поїдання людей, але ким? Більшість вчених сьогодні вважають, що це були гієни. Питання канібалізму Крапинитак і залишилось недоказаним. Всього тут відкрито більше 600 фрагментів кісток 35 неандерталь­ців двох підвидів - прогресивних та класичних (від 1 до 50 років), що інколи трактується як зі­ткнення і масове побиття представників одного виду іншими (після чого відбувся ритуальний канібалізм). Однак більшість дослідників вва­жають ці гіпотези спекулятивними, основани­ми на чистій фантазії. Допустимий вік знахідок - 130 тис. р. тому (датовано методом уранових серій).

4.4.

<< | >>
Источник: Ситник Олександр. Культурна антропологія: походження людини і суспільства. Навч. посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки,2012. - 180 с.. 2012

Еще по теме РАННІ, ЕРІНГСДОРФСЬКІ ЧИ ПРЕСАПІЕНТНІ НЕАНДЕРТАЛЬЦІ:

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -