<<
>>

ПОЯВА ТА РОЗВИТОК позитивних ЗНАНЬ

Існують різні гіпотези про зародження і розвиток мислення та мови. Первісне мислення ще не було здатним до широких узагальнень, не було систематичним і ще не виробило понять високого абстрактного рівня.

Мова була націле­на на конкретні визначення, предмети і явища. Досить рідко застосовувались класифікаційні процедури, узагальнення.

В процесі мисливської та домашньої гос­подарської діяльності накопичувалися корисні знання. В умовах, коли збиральництво відігра­вало важливу роль у виживанні роду чи сім’ї, людям необхідні були знання про властивості тих чи інших рослин, грибів, плодів, кущів та дерев. Спостереження за природними явища­ми, практичний досвід у полюванні і рибальстві накопичували знання у різних галузях природ­ничих наук - фізичній географії, кліматології, астрономії, зоології, ботаніці, мінералогії тощо. Щоб організувати успішне полювання, людям необхідні було знати топографію промислових угідь, шляхи пересування та повадки тварин, особливості мінералів, властивості різних при­родних матеріалів, видів деревини, орієнтува­тися на місцевості, читати сліди тварин та ін.

Рис 155. Вигравірувана фігурка жінки зі стоянки Рогалик на Донеччині

Отримали розвиток такі напрямки знань як медицина, фармакологія, токсикологія. Людина уже навчилася лікувати багато простудних хво­роб, заліковувати рани, переломи, вивихи, ви­ривати хворі зуби, лікувати отруйні укуси змій та ін. З мезоліту уже відомі операції на черепі, ампутації кінцівок тощо. Вміли користуватися шинами при переломі кісток, зупиняти крово­течу, лікувати багато різних хвороб, приймати роди. Розвивалися математичні знання, вимі­рювалися відстані і встановлювався час. Вели­кі відстані вимірювалися кількістю переходів, менші - польотом списа чи стріли від лука, ще дрібніші - розміром ліктя, ступні, пальця, нігтя.

Час вимірювався великими відрізками, пов’язаними з положеннями небесних тіл - сон­ця, місяця (ніч, день, місяць, рік).

Отже, лише на основі практичних дій, у вирі суспільно-господарської діяльності відбу­вався розвиток позитивних емпіричних знань. Потреби у забезпеченні умовами виживання і розмноження формували традиційну систему практичних знань і життєвого досвіду., які спо­собом навчання передавалися у спадок.

<< | >>
Источник: Ситник Олександр. Культурна антропологія: походження людини і суспільства. Навч. посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки,2012. - 180 с.. 2012

Еще по теме ПОЯВА ТА РОЗВИТОК позитивних ЗНАНЬ:

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -