<<
>>

7. 3. ДОБА ΠΑΛΕΟΜΕΤΑΛΙΒ

У IV—III тис. до н.е. проходив подальший розвиток землеробства. У різних місцевостях в залежності від кліматичних умов та рельєфу існувало мотичне, вогневе чи навіть орне зем­леробство.

З'являються і розвиваються різні моделі скотарства. Зростає інтенсифікація та спеціалізація виробництва. Ширшого розпо­всюдження набуває індивідуалізація і персоні­фікація праці.

В окремих місцевостях вперше появля­ються мідні вироби - прикраси та ритуально- сакральні інструменти. З часом настає доба бронзи та вдосконалення металургійного ви­робництва (холодне кування, лиття та ін.). Най­давнішими центрами появи міді є Західна Азія (8 тис. р. до н.е.), Закавказзя (7тис. р. до н.е.), Балкано-Карпатський регіон (6 тис. р. до н.е.). На території України перше ливарне виробни­цтво міді зафіксоване у період раннього етапу трипільської культури (5-4 тис. р. до н.е.).

Як і в питанні походження людини, в питан­ні першого винайдення металів існують гіпоте­зи моноцентризму та поліцентризму. Переважає компромісна ідея широкого моноцентризму.

Необхідно відзначити величезне історичне значення впровадження у виробництво металів. Завдяки їм відбувся гігантський стрибок розви­тку продуктивності праці, що повело за собою все більше накопичення надлишкового продук­ту. Останнє спонукало нагромадження багат­ства в руках невеликої верхівки роду/племені, що відповідно вимагало охорони і вертикально­го розподілу продуктів.

Виникає нова суспільна категорія охорон­ців - поліцейських-воінів, що існують за раху­нок надлишкового продукту. Усе разом стало передумовою утворення держав і цивілізацій, особливо в географічних районах значного скупчення первісного населення (наприклад, плодючі долини рік).

Розвиваються і вдосконалюються домашні промисли, особливо із застосуванням метале­вих знарядь. Відбувається становлення ремесла як професії. Найбільше значення мали гончар­ство та металообробка як найдавніші види ре­місницької діяльності.

Видозмінюються форми та шляхи зростан­ня надлишкового продукту. Велику стимулюю­чу роль відігравав всебічний обмін продуктами та матеріалами. На цій основі відбувається за­кріплення приватної власності на засоби вироб­ництва, худобу і, передусім, на землю.

7.4.

<< | >>
Источник: Ситник Олександр. Культурна антропологія: походження людини і суспільства. Навч. посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки,2012. - 180 с.. 2012

Еще по теме 7. 3. ДОБА ΠΑΛΕΟΜΕΤΑΛΙΒ:

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -