7. 3. ДОБА ΠΑΛΕΟΜΕΤΑΛΙΒ
У IV—III тис. до н.е. проходив подальший розвиток землеробства. У різних місцевостях в залежності від кліматичних умов та рельєфу існувало мотичне, вогневе чи навіть орне землеробство.
З'являються і розвиваються різні моделі скотарства. Зростає інтенсифікація та спеціалізація виробництва. Ширшого розповсюдження набуває індивідуалізація і персоніфікація праці.В окремих місцевостях вперше появляються мідні вироби - прикраси та ритуально- сакральні інструменти. З часом настає доба бронзи та вдосконалення металургійного виробництва (холодне кування, лиття та ін.). Найдавнішими центрами появи міді є Західна Азія (8 тис. р. до н.е.), Закавказзя (7тис. р. до н.е.), Балкано-Карпатський регіон (6 тис. р. до н.е.). На території України перше ливарне виробництво міді зафіксоване у період раннього етапу трипільської культури (5-4 тис. р. до н.е.).
Як і в питанні походження людини, в питанні першого винайдення металів існують гіпотези моноцентризму та поліцентризму. Переважає компромісна ідея широкого моноцентризму.
Необхідно відзначити величезне історичне значення впровадження у виробництво металів. Завдяки їм відбувся гігантський стрибок розвитку продуктивності праці, що повело за собою все більше накопичення надлишкового продукту. Останнє спонукало нагромадження багатства в руках невеликої верхівки роду/племені, що відповідно вимагало охорони і вертикального розподілу продуктів.
Виникає нова суспільна категорія охоронців - поліцейських-воінів, що існують за рахунок надлишкового продукту. Усе разом стало передумовою утворення держав і цивілізацій, особливо в географічних районах значного скупчення первісного населення (наприклад, плодючі долини рік).
Розвиваються і вдосконалюються домашні промисли, особливо із застосуванням металевих знарядь. Відбувається становлення ремесла як професії. Найбільше значення мали гончарство та металообробка як найдавніші види ремісницької діяльності.
Видозмінюються форми та шляхи зростання надлишкового продукту. Велику стимулюючу роль відігравав всебічний обмін продуктами та матеріалами. На цій основі відбувається закріплення приватної власності на засоби виробництва, худобу і, передусім, на землю.
7.4.