Змістовий модуль III “Вигодовування”

Для максимальної підтримки лактації і природнього виго­довування розроблені 10 принципів:

1) мати затверджені правила щодо практики грудного ви­годовування і регулярно доводити їх до відома всього медико- санітарного персоналу;

2) навчати медико-санітарний персонал необхідних нави­чок для виконання таких правил;

3) інформувати всіх вагітних про переваги й методи груд­ного вигодовування;

4) допомагати матерям починати грудне вигодовування протягом ЗО хв після пологів;

5) показувати матерям, як правильно годувати груддю і як зберігати лактацію, за умови перерви у вигодовуванні протя­гом деякого часу;

6) не давати немовлятам іншої їжі або питва, крім грудного молока за винятком медичних показань;

7) практикувати цілодобове спільне перебування матері і новонародженого в одній палаті;

8) заохочувати грудне вигодовування на вимогу дитини;

9) не давати немовлятам, які перебувають на грудному ви­годовуванні, жодних штучних засобів, які імітують груди або заспокоюють;

10) заохочувати створення груп підтримання грудного ви­годовування і направляти матерів до цих груп після випису­вання з лікарні або клініки.

Тема “Грудне вигодовування”

Грудне вигодовування — це таке годування, коли дитина перші 5 місяців отримує лише грудне молоко, а після 5 місяців одержує грудне молоко і підгодовування.

Тема “Змішане і штучне вигодовування”

При гіпогалактії матері призначається змішане або штучне годування.

Гіногалактія — знижена секреторна функція молочних за­лоз.

Причинами первинної гіпогалактії є:

— інфантилізм статевих оргапів;

— тяжкі гестози вагітності;

— оперативні втручання під час пологів;

— кровотечі;

— гормональна стимуляція пологів.

Причинами вторинної гіпогалактії є:

— пізнє прикладання до грудей матері;

— порушення техніки годування;

— психічні травми жінки;

— патологічна форма соска;

— мастит;

— захворювання матері;

— патологія ротової порожнини дитини.

Змішане вигодовування — це таке вигодовування дитини, коли зберігається грудне молоко, але більше 1/5 добової потре­би замінюється адаптованими сумішами, проводиться тільки в перші 5 місяців.

Розрізняють 2 види змішаного вигодовування:

1 вид — наближене до грудного вигодовування, коли спів­відношення грудне молоко : адаптована суміш дорівнює 3:1.

2 вид — наближене до штучного вигодовування, коли спів­відношення грудне молоко : адаптована суміш дорівнює 1:3.

Правила змішаного вигодовування:

— догодовування проводити після прикладання дитини до грудей;

— залежно від кількості молока в матері догодовування да­вати після кожного годування грудьми або після кількох году­вань;

— для визначення кількості молока для догодовування тре­ба проводити контрольне зважування;

— навіть у разі малої кількості молока у матері його треба зберігати якнайдовше;

— якщо об’єм догодовування невеликий, його краще дава­ти чайною ложечкою, бо діти, звикаючи отримувати їжу без особливих зусиль із пляшечки через соску, часто починають менш охоче ссати груди, що сприяє підсиленню гіпогалактії, а потім і повній відмові від грудей;

— потрібно залишати не менше 2—3 годувань, бо у разі рід­шого прикладання дитини до грудей лактація швидко згасає;

— молочна суміш для догодовування не повинна бути за­надто холодною або гарячою; її підігрівають на водяній бані (у каструлі з гарячою водою) до температури 37 °С, роблять це безпосередньо перед годуванням грудьми;

— ретельно і точно дотримуватися технології приготуван­ня суміші;

— суміші давати стерильними, підігрітими до 35—40 °С;

— контролювати масу тіла дитини кожні 2 тижні;

— не допускати недогодовування або перегодовування.

Найкращим харчуванням для дітей раннього віку є грудне

молоко, це “золотий стандарт”. Медичні сестри, які працюють з дітьми, повинні максимально підтримувати грудне вигодову­вання і повну лактацію у матері.

Залежно від кількості молока у матері розрізняють:

— класичний метод догодовування: після кожного прикла- даііня до грудей догодовують сумішшю (найфізіологічніший метод);

метод чергування, коли догодовування у вигляді само- і пііних годувань чергують з годуванням грудьми (дитина ссе

обидві груді).

Переваги класичного методу:

— часте прикладання до грудей стимулює лактацію;

— зменшується навантаження травної системи, бо дитина отримує жіноче молоко щоразу.

Змішане й особливо штучне вигодовування показане тіль­ки в тому випадку, коли весь арсенал засобів, скерованих на профілактику гіпогалактії та стимуляцію лактації, виявився неефективним і відновити повноцінну лактацію не вдається. Слід особливо підкреслити, що навіть за наявності у матері не­великої кількості молока малюка потрібно обов’язково при­кладати до грудей, щоб максимально продовжити вигодову­вання грудним молоком.

У разі відсутності материнського молока застосовувати адекватне й повноцінне штучне вигодовування сумішами, які можуть оптимально забезпечити розвиток і потреби дитини першого року життя, нормальну адаптацію до умов середо­вища.

Штучне вигодовування — годування, коли дитина отримує тільки адаптовані суміші.

Тема “Годування дітей старшого віку”

Після 1 року життя травлення дитини все більше набли­жається до травлення у дорослих. Об’єм шлунка збільшується з 250 мл в 1 рік до 300—400 мл у 3-річної дитини. Від 1 року до 2,5 років формується жувальний апарат, прорізуються ще 12 зубів, діти добре пережовують їжу. У віці 5—10 років завер­шується структурно-функціональне формування печінки і під­шлункової залози.

Співвідношення головних харчових інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів) після 1 року стає 1/1/4, калорійність їжі на добу можна розрахувати за формою 100 ккал на 1 кг маси.

Вигодовування дітей різного віку. Навички

Розрахунок разової і добової потреби в їжі

Проблема. Діти, які перебувають на грудному вигодовуван­ні, отримують молоко матері за потребою, вони самі встанов- •ікноть режим харчування. Під час проведення змішаного і пі гучного вигодовування важливо знати орієнтовний об’єм їжі дня дитини. З одного боку дитина повинна отримати достатню ні ні,кість їжі, з другого боку — не допустити перегодовування дітей.

Показання. Гіпогалактія у матері. Захворювання матері, що потребують обмеження годування грудьми. Неповноцін­ність грудного молока. Соціально-побутові фактори.

Протипоказання. Немає сенсу проводити розрахунок об’єму чнрчування, якщо дитина вигодовується груддю матері і має нормальну вагу.

Виконавець. Патронажна медсестра, палатна медсестра і нщюнару.

Місце проведения. У домашніх умовах, на поліклінічному прийомі, в дитячому стаціонарі.

Оснащення робочого місця. Історії розвитку дітей до 1 року.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка обладнання. Провести дезінфекцію ваг за санітарно-епідемічними вимогами, а потім тарування ваг.

Підготовка дитини. Зважити дитину, щоб знати масу її 11 на.

II. Основний етан.

1. Розрахунок добової потреби в їжі доношеної дитини до І її і доби життя після народження: за формулою Фінкельштей- ніі п • 70, де п — день життя дитини. А якщо маса тіла дити­ни понад 3200 г, то формула змінюється: n∙80, де її — день

і. її і тя дитини.

2. Розрахунок добової потреби в їжі недоношеної дитини до НІ і доби життя після народження: за формулою Роммеля — И) мл • її на кожні 100 г маси тіла недоношеної дитини, де п — цеп і. життя дитини.

3. Розрахунок добової потреби в їжі дітям до 1 року після 10-ї доби життя:

а) об’ємний метод:

— з 10-і доби до 2 міс — 1/5 маси тіла; 600—900 мл;

— з 2 міс до 4 міс — 1/6 маси тіла; 800—1000 мл;

— з 4 міс до 9 міс — 1/7 маси тіла; 900—1000 мл;

— з 9 міс до 12 міс — 1/8 маси тіла; 1000—1200 мл.

Об’єм їжі не повинен перебільшувати 1 л;

б) калорійний (енергетичний) метод: на 1 кг маси дитина повинна отримувати:

— І чверть року — 120 ккал на добу; 502 кДж;

— II чверть року — 115 ккал на добу; 481 кДж;

— III чверть року — 110 ккал на добу; 461 кДж;

— IV чверть року — 105 ккал на добу; 440 кДж.

Після визначення маси тіла дитини, підраховується кіль­кість енергії (в калоріях), яка потрібна дитині. 1 л жіночого мо­лока в середньому містить 700 ккал, тому за пропорцією мож­на розрахувати добову потребу в молоці (X):

1 000 мл молока — 700 ккал

X мл молока — кількість ккал, яка необхідна дитині.

4. Для підрахунку разової потреби в їжі, добову потребу в їжі треба поділити на кількість годувань.

Режим годування дитини на змішаному та штучному виго­довуванні, наближеному до природного:

— до 2 міс — 7 разів на добу;

— до 4 міс — 6 разів на добу;

— старше 4 міс — 5 разів на добу.

Режим годування дитини на змішаному вигодовуванні, наближеному до штучного:

— до 4 міс — 6 разів на добу;

— після 4 міс — 5 разів на добу.

III. Завершальний етап.

Записати розрахунки в історію розвитку дитини. Ознайо­мити маму з цими розрахунками, дати пораду, щодо правил змішаного і штучного вигодовування.

Примітка. Увага! Для природного годування є особливий закон, характерний для більшості жінок: скільки молока виді­литься з грудної залози, у такій кількості воно до неї надійде. Тому дуже велике значення в природному вигодовуванні немо-

нляти набуває принцип сумісного перебування матері і дитини у післяпологовому періоді, а також вільний режим годування груддю, тобто на вимогу новонародженого. Годування дитини на її вимогу — найкращий стимул лактації.

Корекція вітамінів при природному вигодовуванні

Проблема. Необхідність доповнення до грудного молока ві­тамінів, мінеральних солей.

Показання. Для введення кожного додаткового продукту існують вікові терміни.

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість будь-яко- к> продукту, проявлення у дитини алергічних реакцій на пев­ний продукт харчування.

Виконавець. Патронажна медсестра.

Місце проведення. Поліклінічний прийом або патронаж вдома.

Оснащення робочого місця. Історії розвитку дітей 1 року життя, свіжий фруктовий сік, пюре з тертого яблука, зварений курячий жовток, піпетка, чайна ложка, ваги.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка обладнання предметів догляду. Провести де- шіфекцію ваг за санітарно-епідемічними вимогами, а потім та­рування ваг. Підготувати свіжий фруктовий сік або фруктове зварений курячий жовток. Простерилізувати пінетку.

Підготовка дитини. Провести зважування.

II. Основний етап.

1. Почати давати дитині сік в дозі 5 крапель з піпетки, коли ні виповнюється 3 місяці.

2. Кожен день збільшувати кількість крапель і довести і і 'і і.кість соку до 1 чайної ложки за 10 днів.

3. Першими соками призначати лимонний, яблучний, сік і МОЦОДИНИ.

1. 34 місяців почати давати другий сік (морквяний, сливо­вії її), теж з 5 крапель і довести кількість соку до 1 чайної лож- і и за 10 днів.

!». І Іісля періоду адаптації розраховувати кількість на 1 до­пу ви формулою: 10 мл • п, де п — кількість місяців. Надлишок фруктового соку сприяє розвитку паратрофп, а тому в І півріччі

потрібно давати соку не більше 50 мл, а в II півріччі — не біль­ше 100 мл.

6. Розраховану добову кількість соку призначати дитині в два прийоми, два різні соки.

7.3 4 місяців дитині можна призначати малиновий, виш­невий, капустяний, абрикосовий соки.

8. Томатний сік можна призначати з 10 місяців.

9. З 3,5 місяців почати призначати дитині терте яблуко з однієї чайної ложки. За 10 днів довести кількість яблучного пюре до 30 г.

10. Після періоду адаптації дитині можна призначати кон­сервовані фруктово-ягідні пюре для дитячого харчування.

11. 36 місяців дитині почати призначати 1 /5 до 1/2 частини звареного курячого жовтка (з поступовим збільшенням). Жов­ток розвести з грудним молоком і давати дитині чайною лож­кою перед грудним годуванням.

III. Завершальний етан.

Записати про призначення додаткових продуктів у історію розвитку дитини. Дати поради матері.

Примітка. Увага! Дітям після 8 місяців давати пити соки з чашки.

Уведення підгодовування

Проблема. Необхідність доповнення до грудного молока мі­неральних солей, вітамінів.

Показання. Для введення кожного підгодовування існує певний віковий термін.

Протипоказання. Підгодовування не вводиться:

— у разі хвороби дитини;

— проявлень алергічних реакцій на продукти харчування, що входять в склад підгодовування;

— шд час спеки влітку.

Виконавець. Патронажна медсестра.

Місце проведення. Поліклінічний прийом, патронаж вдома.

Оснащення робочого місця. Історії розвитку дітей 1 року життя, приготовані страви підгодовування, належний посуд для введення підгодовування.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка обладнання та страв підгодовування. Зва­рити овочі, протерти їх через ситечко, підготувати овочеве пюре до вживання.

Підготовка дитини. Одягнути на дитину дитячий фарту­шок.

II. Основний етап.

1. Уводити підгодовування дітям 4,5—5 місяців на грудно­му вигодовуванні, 4—4,5 місяців — на змішаному та штучно­му вигодовуванні.

2. Дітям з нормальною масою тіла, а також при анемії, па- ратрофії, алергічних діатезах, вводити перше підгодовування з овочевого пюре, дітям з дефіцитом маси тіла вводити перше підгодовування з каші.

3. Розпочати підгодовування з 1 — 2 чайних ложок перед грудним годуванням, використати 5 % рисову, 7 % гречану і кукурудзяну каші.

4. За тиждень поступово довести кількість підгодовування до 200 г на добу, замінюючи повністю одне грудне годування.

5. Друге підгодовування вводити через місяць після вве­дення першого, використовуючи 5 % кашу або овочеве пюре, залежно від першого підгодовування.

6. Через 10 днів 5% рисову кашу чергувати з 7% греча­ною, кукурудзяною кашами (можна готувати каші із суміші цих круп).

7.3 7 місяців на природному вигодовуванні і з 6 місяців на змішаному та штучному вигодовуванні збільшити енергетич­ну цінність першого і другого підгодовування. До овочевого пюре додати 10 г протертого м’ясного фаршу; 5 % рисову, 7 % гречану, кукурудзяну каші замінити на 10 % рисову кашу та 12 % гречану, кукурудзяну каші.

8. Третє підгодовування вводити у 8-місячному віці. Замі­нити третє грудне годування коров’ячим молоком, кефіром, ацидофільним молоком. Дітям з дефіцитом маси тіла вводити гир, вершки. До третього підгодовування додають домашнє пе­чиво.

9. З 8 місяців дитипі замість м’ясного фаршу вводять фри­кадельки 20 г.

III. Завершальний етап.

Кожен місяць, за віком дитини, в історію розвитку записа­ти схеми-зразки меню.

Примітка. Підгодовування слід вводити тільки здоровим дітям. Другий вид підгодовування вводити лише тоді, коли ди­тина звикла до першого. Підгодовування повинне бути гомо­генним і не викликати затруднень під час ковтання.

Увага! Замість приготування 5 % рисової і 7 % гречаної, кукурудзяної каш можна користуватися сухими молочними кашами таких фірм, як Hipp, Nestle, Nυtricia, Детолакт, Мііира тощо. Певна кількість мірних ложок сухої каші розво­диться у теплій перевареній воді.

Уведення догодовування

Проблема. У харчовому раціоні вміст грудного молока мен­ший 4/5 добового раціону дитини.

Показання. Змішане вигодовування.

Протипоказання. Відновлення лактації молока у матері.

Виконавець. Патронажна медсестра.

Місце проведення. Поліклінічний прийом, патронаж вдома.

Оснащення робочого місця. Історії розвитку дітей 1 року життя, адаптовані молочні суміші, посуд, градуйована пля­шечка, соска.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка страв догодовування. Провести підбір адап­тованої суміші за критеріями:

— якісно і кількісно адаптований білковий компрнєнт;

— натуральні пребіотичні волокна (унікальна суміш галак- тоолігосахаридів і фруктоолігосахаридів), які підвищують при­родний імунний захист, сприяють розвитку нормальної мікро­флори кишок — 0,4 г/100 мл;

— адаптований жировий компонент з поліненасиченими жирними кислотами, які необхідні для росту і розвитку дитя­чого організму;

— вуглеводний компонент, що забезпечує енергетичні по­треби дитини і підтримує нормальний мікробюценоз кишок;

— усі життєво важливі вітаміни;

— мінеральні речовини і мікроелементи в кількостях, що відповідають віковим потребам, і у співвідношеннях для забез­печення оптимального метаболізму.

Підготовка дитини. Привчити дитину до годування адап­тованої суміші з ложечки.

II. Основний етап.

Догодовування проводити після прикладання дитини до грудей.

Залежно від кількості молока в матері догодовування дава­ти після кожного годування грудьми або після кількох году­вань.

Для визначення кількості молока для догодовування треба проводити контрольне зважування.

Навіть у разі малої кількості молока у матері його треба вберігати якнайдовше.

Якщо об’єм догодовування невеликий, його краще давати чайною ложечкою, бо діти, звикаючи отримувати їжу без особ­ливих зусиль із пляшечки через соску, часто починають менш охоче ссати груди, що сприяє підсиленню гіпогалактії, а потім і повній відмові від грудей.

Потрібно залишати не менше 2—3 годувань, бо у разі рід­шого прикладання дитини до грудей лактація швидко згасає.

Молочна суміш для догодовування не повинна бути занадто холодною або гарячою; її підігрівають на водяній бані (у каст­рулі з гарячою водою) до температури 37 °С, роблять це безпо­середньо перед годуванням грудьми.

III. Завершальний етап.

Зробити запис про введення догодовування у історію роз­питку дитини.

Дати поради матері:

— краще догодовувати з ложечки;

— ретельно і точно дотримуватися технології приготуван­ня суміші;

— суміші давати стерильними, підігрітими до 35—40 °С;

— контролювати масу тіла дитини кожні 2 тижні;

— не допускати недогодовування або перегодовування.

Приліітка. Залежно від кількості молока у матері розріз­на ють:

— класичний метод догодовування: після кожного прикла­дання до грудей догодовують сумішшю (найфізіологічніший метод);

— метод чергування, коли самостійні догодовування чергу­ють з годуванням грудьми (дитина ссе обидві груді). Метод зручний для матері. Перше й останнє годування повинні бути грудними.

Переваги класичного методу:

— часте прикладання до грудей стимулює лактацію;

— зменшується навантаження травної системи, бо дитина отримує жіноче молоко щоразу.

Увага! Змішане вигодовування — це вигодовування дітей до 5—6 місяців життя.

Ведення щоденника годування

Проблема. Хвора дитина лікується в стаціонарі.

Показання. Дитина знаходиться на змішаному чи штучно­му вигодовуванні.

Протипоказання. Щоденник годування не ведеться, якщо дитина годується груддю матері за потребою.

Виконавець. Медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Стаціонар дитячої лікарні.

Оснащення робочого місця. Історії хвороб дітей 1 року жит­тя, листки призначення.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестра. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка документації. Вивчити історії хвороби, лист­ки призначень.

Підготовка дитини. Зважити дитину, визначити її масу. Розрахувати разову і добову потребу в їжі.

II. Основний етап.

1. Щоденник годування вести кожен день.

2. У щоденнику заповнити загальну частину: прізвище, ім’я, діагноз, вік, маса тіла дитини відділення, номер палати.

3. Лікар кожен день призначає кількість годувань, меню, кількість їжі на кожне годування.

4. Медсестра після кожного годування фіксує назву і кіль­кість з’їденої дитиною їжі.

III. Завершальний етап.

У щоденнику фіксувати відомості про зригування, блюван­ня, відмову від їжі.

Примітка. Увага! Після виписування дитини зі стаціона­ру медсестрі дати поради матері щодо вигодовування дитини.

Проведення контрольного зважування

Проблема. Недостатня кількість молока у матері. Дитина не набирає належну масу тіла.

Показання. Дитина не отримує достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей.

Протипоказання. Грудне вигодовування. Дитина має масу тіла відповідну до віку, щомісячні прибавки в масі нормальні.

Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Поліклінічний прийом дітей до 1 року, дитячий стаціонар, при патронажі вдома.

Оснащення робочого місця. Лоткові ваги, 0,2 % розчин де- зактину з мийною речовиною для обробки ваг, пелюшка, ком­плект одягу для дитини до 1 року життя.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка обладнання. Провести дезінфекцію ваг, а по­тім тарування.

Підготовка дитини. Сповити дитину, обов’язково викори­стовувати памперс. Розрахувати разову і добову потребу в їжі.

II. Основний етап.

1. Закрити ваги, покласти на них сповиту дитину.

2. Відкрити ваги і зважити дитину до годування її груддю.

3. Закрити ваги, взяти дитину на руки і віднести її матері для годування.

4. Зразу після годування, не змінюючи пелюшки, дитину зважити на лоткових вагах.

III. Завершальний етап.

1. Різниця в масі тіла дитини буде відповідати виссаному молоку.

2. Порівняти цю кількість виссаного молока з разовою по- гребою в їжі на даний вік дитини.

3. Провести контрольне зважування декілька разів, щоб розрахунки були вірогідні.

Примітка. Увага! Попередити маму, щоб одяг дитини не змінювався під час проведення контрольного зважування. Якщо за даними контрольного зважування розрахунки вказу­ють на достатню кількість молока у матері, а дитина не має прибавки в масі тіла або худне, то треба здати молоко матері на лабораторний аналіз.

Годування дитини груддю

Проблема. Дитина потребує найкращого продукту харчу­вання - грудного молока.

Показання. Дитина годується грудним молоком за вимо­гою.

Протипоказання. У дитини спадкова патологія, яка пов’я­зана з не сприйманням молочного цукру (лактози) або його складників (галактози).

Виконавець. Матір дитини.

Місце проведення. Палата пологового будинку, дитячий стаціонар, в домашніх умовах.

Оснащення робочого місця. Косинка, стерильна маска для матері, дитяче мило, переварена вода, серветка.

I. Попередній етап.

Підготовка матері. Одягнути чистий одяг, помити грудну залозу теплою водою з милом, просушити рушником. Зцідити декілька крапель молока.

Підготовка обладнання. Мати займає зручне положення лежачи в ліжку або сідає на стілець, крісло.

Підготовка дитини. Сповити дитину.

II. Основний етап.

1. Мати сідає на стілець, якщо дитина годується лівою груддю, то під ліву ногу підставляє маленький стільчик і нав­паки.

2. Мати бере дитину на руку, підтримує її стегном. Облич­чя дитини повинно бути повернутим до грудної залози.

3. Середнім і вказівним пальцями правої руки мати вкла­дає в рот дитини свій сосок. Дитина повинна захопити сосок і білясоскову діляпку.

4. Під час годування голова дитини не повинна бути відхи­лена назад, а ніс притискатися до молочної залози.

5. Мати годує дитину двома залозами.

III. Завершальний етан.

11 отримати дитину декілька хвилин у вертикальному поло­женні. Після закінчення годування мати зціджує усе молоко, и ке залишилося в залозі, обмиває молочну залозу і просушує її серветкою.

Примітка. Увага! При відсутності протипоказань з боку ма тері і дитини перше прикладання дитини до грудей матері шдбувається зразу після пологів, що захищає кишковий тракт ци-гини від інфікування і поліпшує лактацію у матері.

Годування дитини з пляшечки

Проблема. Дитина отримує адаптовану суміш.

Показання. Змішане і штучне вигодовування.

ІІротипоказапня. Недоношеність, хвороба дитини, при іікій порушене дихання. Дитина слабка і не може ссати через соску.

Виконавець. Матір дитини, патронажна медсестра.

Місце проведення. Палата пологового будинку, дитячий стаціонар, в домашніх умовах.

Оснащення робочого місця. Стерильна пляшечка, соска, підготовлена суміш (молоко), яка підігріта до 36 ”С, пелюшки.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри або матері. Гігієнічна обробка РУК.

Підготовка предметів догляду. Стерилізація пляшечки і соски. Підрахувати разову потребу дитини в їжі і відповідно до неї заповнити пляшечку підігрітим молоком. Молоко через со­ску повинно витікати краплями. Соска повинна мати декілька маленьких отворів. Отвір соски проколюють ін’єкційною гол­кою, кінець якої тримають декілька хвилин на вогні. Суміш через соску витікає краплями. Підігріти суміш до 36 °С.

Підготовка дитини. Сповити дитину, покласти на правий in к або взяти на руки.

II. Основний етап.

1. Дитину годують з пляшечки, тримаючи її на руках або поклавши на правий бік з підвищеним головним кінцем.

2. Тримати пляшечку треба так, щоб молоко повністю за­повнило соску. Це запобігає попаданню повітря в шлунок.

3. Якщо дитина ссе в’яло, то можна їй допомогти, рухаючи обережно соскою вперед і назад. Надавлювати на соску заборо­нено!

III. Завершальний етап.

1. При закінченні годування перевірити, чи проковтнула дитина все молоко. Декілька хвилин потримати дитину в вер­тикальному положенні.

2. Покласти дитину в ліжко на правий бік.

Примітка. Увага! Суміші наливають у пляшечку у кілько­сті відповідно до розрахованої разової і добової потреби в їжі.

Обробка соски і пляшечки

Проблема. Годування дитини через соску і пляшечку.

Показання. Змішане і штучне вигодовування.

Протипоказання. Дитина потребує годування через зонд.

Виконавець. Матір дитини, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Палата новонародженого, дитячий ста­ціонар, в домашніх умовах.

Оснащення робочого місця. Соски, градуйовані пляшечки, 2 % розчин бікарбонату натрію для замочування сосок, ема­льована каструля з кришкою, сухожарова шафа.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Соски і пляшечки після годування дитини звільняються від залишків їжі під проточ­ною водою.

II. Основний етан виконання.

1. Помити соски і покласти в емальовану каструлю, закри­ти кришкою.

2. Стерилізувати соски кип’ятінням 15 хв.

3. Пінцетом розкласти соски в окремі стерильні баночки і рознести їх в палати.

4. Баночки для сосок чистять содою, а потім кип’ятять в спеціальній посудині 1 раз на добу.

5. Очищені від залишків їжі пляшечки помити гарячою, проточною водою з йоріпиком.

(і. Зробити обезжирювання пляшечок 2 % розчином бікар­бонату натрію.

7. Промити пляшечки проточною водою.

В. Пляшечки стерилізують в сухожаровій шафі.

III. Завершальний етап.

Стерильні пляшечки зберігають 1 добу.

Примітка. Увага! У сухожаровій шафі створюється темпе­ратура 180 С, стерилізація відбувається ЗО хв.

Проведення корекції білків, жирів, вуглеводів, калорійності дієти у дитини з різним видом вигодовування

Проблема. Маса тіла дитини не відповідає віковим показ­никам. Щомісячні прибавки маси малі або відсутні.

Показання. У матері достатня кількість молока, але непов­ноцінний склад інгредієнтів грудного молока.

Протипоказання. Не потрібно проводити підрахунки за мспю-розкладкою, якщо дитині правильно нідібрана суміш і дитина почала набирати в масі тіла.

Виконавець. Матір дитини, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Вдома, в дитячому стаціонарі, на полі­клінічному прийомі.

Оснащення робочого місця. Історія розвитку дитини або іс­торія хвороби, щоденник годування.

I. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Медсестра вивчає історію хвороби ди тини і призначення лікаря.

Підготовка обладнання. Провести підготовку ваг. Зважи- і п дитину. Скласти меню на один день, за цим меню скласти меню-розкладку.

Підготовка дитини. Визначити масу дитини. ІІідрахува- і и добову і разову потребу в їжі.

II. Основний етап.

1. Скласти меню-розкладку, виписавши кожен продукт окремо. Біля стовпчика виписаних продуктів накреслити схе­му за прикладом: дитині 3 місяці, на природному вигодовуван­ні, маса тіла 5000 г (табл. 5).

Таблиця 5. Мспю-розкладка

У цій таблиці враховується кількість продукту, вміст в ньо­му білків, жирів, вуглеводів, калорій.

2. За допомогою об’ємного методу розрахувати добову і ра­зову потребу в їжі. Заповнити перший стовпчик, указати кіль­кість кожного продукту на добу.

3. За даними таблиць, заповнити 3, 4, 5, 6 стовпчики, вка­зати вміст білків, жирів, вуглеводів, калорій в кожному про­дукті.

4. Зробити підсумок кожного стовпчика окремо. З’ясувати, скільки дитина на добу одержує білків, жирів, вуглеводів, ка­лорій.

Таблиця 6. Мепю-розкладка розрахунання добової і разової по­треби в їжі

5. Підрахувати, скільки дитина отримує білків, жирів, вуглеводів, калорій на 1 кг своєї маси за даними меню-розклад- ки. Для цього треба поділити одержані дані білків, жирів, вуг леводів, калорій на масу дитини (табл. 6).

III. Завершальний етап.

Порівняти дані добової потреби білків, жирів, вуглеводів, калорій на 1 кг маси дитини зі стандартом (табл. 7).

Таблиця 7. Стапдарт

11 римітка. Увага! Якщо головні інгредієнти, розраховані на І кг маси, не відповідають табличним даним, то це вказує на їмснінення білків, жирів, вуглеводів в меню. Тому відповідно ∣ ∣∣∣∙6a доповнити меню інгредієнтами, збільшити його калорій­ність.

Техніка приготування овочевих, фруктово-ягідних соків

Проблема. Необхідність збільшення в раціоні дитини кіль- вітамінів.

Показання. Відповідний вік дитини.

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість відповід­ного соку або алергічна реакція на введення соку.

Виконавець. Матір дитини.

Місце проведення. Молочна кухня, в домашніх умовах.

Оснащения робочого місця. Стіл, чашка, блюдце, чайна ложка, градуйована пляшечка з соскою, ніж, тертка, стериль­на марлева серветка в склянці, овочі, фрукти, плоди шипши­ни, цукровий сироп 10 мл.

I. Попередній етап.

Підготовка матері. Гігієнічна обробка рук. Медсестра вивчає історію хвороби дитини і призначення лікаря.

Підготовка продуктів. Помити руки під проточною теп­лою водою з милом. Відібрати свіжі фрукти або ягоди, помити їх під проточною водою та облити окропом. Моркву помити в теплій воді щіткою та обібрати від шкірочки, ще раз помити теплою водою та облити окропом. Капустину обчистити, вими­ти перевареною водою, нашаткувати і скласти в емальовану миску. Плоди шипшини перебрати і помити.

Підготовка дитини. Підготовлені соки давати дитині з ло­жечки, в проміжках, між прийомами їжі.

II. Основний етап виконання.

1. Підготовлені яблука натерти і віджати сік чайною лож­кою через два шари простерилізованої марлевої серветки. Сік злити в градуйовану пляшечку.

2. Підготовлену морквину натерти і віджати сік.

3. Нашатковану капусту розім’яти дерев’яним товкачем, а потім віджати сік.

4. Ягоди смородини облити окропом, розім’яти дерев’яним товкачем і віджати сік.

5. Плоди шипшини облити окропом. Дрібно нарізати і розім’яти. Залити гарячою водою, кип’ятити на слабкому вог­ні 7—10 хв. Дати відвару настоятися 10—12 год, потім проці­дити через два шари марлі, додати цукровий сироп, розмішати і налити в пляшечку.

Рецепт № 1

сухих плодів шипшини — 10 г цукрового сиропу — 10 мл

води — 100 мл

III. Завершальний етап.

Про призначення соків записати в історію розвитку дитини. Примітка. Увага! Добову потребу в соках дитині розподі­

ляють на два рази.

Техніка приготування овочевого пюре

Проблема. Необхідність збільшення в раціоні дитини кіль­кості мінеральних солей.

Показання. Відповідний вік дитини.

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість окремих інгредієнтів у стравах підгодовування або алергічна реакція.

Виконавець. Матір дитини.

Місце проведення. Молочна кухня, в домашніх умовах.

Оснащення робочого місця. Стіл, емальована каструля з кришкою, миски, ніж, чайна ложка, сито, пляшечка з соскою, чашка, блюдце, овочі: картопля (2—3 шт.), морква (1 шт.), ка­пустяне листя (З—4 шт.), цибуля (1 шт.), вершки 10 % — 10 мл або вершкове масло 5 г, корінь петрушки, розчин повареної солі 2 мл, цукровий сироп 2 мл, молоко 200 мл.

I. Попередній етап.

Підготовка матері. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка продуктів. Овочі помити, почистити і ще раз помити.

Підготовка дитини. Дитині давати страви підгодовуван­ня в денні години, поступово замінити одне грудне годування.

II. Основний етап.

1. Підготовлені овочі нарізати, скласти їх в емальовану каструлю, залити окропом і варити з закритою кришкою на малому вогні.

2. Зварені овочі гарячими протерти крізь сито в чашку.

3. Долити гаряче пряжене молоко, щоб утворилася рідка гомогенна маса до необхідного об’єму.

4. Додати вершки 10 % — 5 мл, цукровий сироп — 2 мл, розчин кухонної солі — 2 мл.

5. Порцію поставити знову на вогонь і довести до кипіння.

6. Овочеве пюре давати дитині з ложечки або пляшечки як перше підгодовування, починаючи з 4—5 місяців.

Рецепт № 2

картоплі — 40 г білків 2,7 г

капусти — 30 г жирів 1,6 г

моркви — ЗО г вуглеводів 16 г

10 % вершків — 5 мл калорійність 96 ккал цукрового сиропу — 2 мл

розчину солі — 2 мл

молока — 100 мл

7. Рецепт може бути зміненим при додаванні інших овочів

1 без додавання молока, цукру.

Рецепт № З

картоплі — ЗО г білків 1,7 г

капусти — 12 г жирів 3,9 г

моркви — 26 г вуглеводів 13,5 г

буряка — 13 г калорійність 99 ккал

цибулі — 2 г

петрушки — 1г

(коріння, зелені) розчину солі — 2 мл

води — 80 мл

Підготовлені, нарізані овочі і зелень, крім буряка, варити під закритою кришкою. Буряк варити окремо. Гарячі овочі протерти крізь сито, довести до потрібного об’єму, додаючи овочевий відвар або м’ясний бульйон. Додати розчин солі —

2 мл, вершкове масло — 5 г, розмішати і довести до кипіння.

III. Завершальний етап.

Про призначення підгодовування зробити запис у історію розвитку дитини.

Примітка. Увага! Діти, хворі на рахіт, анемію, можуть отримувати овочеве пюре, що готується на круп’яних відварах для збільшення вмісту мінеральних солей.

Техніка приготування 7 % або 12 % гречаної, вівсяної каш

Проблема. Необхідність збільшення в раціоні дитини кіль­кості мінеральних солей і вітамінів.

Показання. Відповідний вік дитини.

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість або алер­гічна реакція.

Виконавець. Матір дитини.

Місце проведення. Молочна кухня, в домашніх умовах. Оснащення робочого місця. Стіл, емальована каструля,

склянка з крупою — 10—20 г, молоко — 200 мл, вода — 100 мл, цукровий сироп — 5 мл, розчин солі — 2 мл, чайна ложка, дерев’яна паличка, вершкове масло — 5 г, градуйована пля­шечка з соскою.

I. Попередній етан.

Підготовка матері. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка продуктів. Підготувати крупу гречану або

вівсяну, переварену воду 100 мл, пряжене молоко — 200 мл. Підготовка дитини. Дитині давати страви підгодовуван­

ії я в денні години, поступово замінити одне грудне годування.

II. Основний етан.

1. Каша вівсяна 7 % на розведеному молоці 1:1.

Рецепт № 4

крупи вівсяної — 7 г

молока — 50 мл

розчину солі — 2 мл

цукрового сиропу — 5 мл

вершкового масла — 5 г

За рецептом: білків — 2,9 г, жирів — 4,3 г, вуглеводів — 14 г, кнлорійність — 110 ккал.

1) Крупу розтерти дерев’яною паличкою і засипати в підсо­чену гарячу воду, розмішати і варити з закритою кришкою.

2) Гарячу готову кашу протерти через сито і влити гаряче молоко, довести до кипіння.

3) Додати цукровий сироп, вершкове масло, перемішати і ПИЛИТИ в пляшечку.

І) 7 % вівсяна або гречана каші застосовуються, як манна, ик перше підгодовування.

2. Каша гречана 12 % на розведеному молоці.

Рецепт № 5

крупи гречаної — 12 г

молока — 50 мл

розчину солі — 2 мл

цукрового сиропу — 5 мл

вершкового масла — 3 г

За рецептом: білків — 4,1 г, жирів — 5 г, вуглеводів — 18,1 г, калорійність — 138 ккал.

Приготувати кашу за пунктом 1.

III. Завершальний етап.

Про призначення підгодовувань зробити запис у історію розвитку дитини.

Примітка. Увага! Дітям, які страждають на алергічний діатез, призначають каші на замінниках коров’ячого молока (соєве) або безмолочні каші.

Техніка приготування знежиреного сиру з незбираного молока

Проблема. Необхідність збільшення в раціоні дитини біл­ків.

Показання. Введення третього нідгодовування.

Протипоказання. Алергічна реакція у дитини.

Виконавець. Матір дитини.

Місце проведення. Молочна кухня.

Оснащення робочого місця. Стіл, емальована каструля, сві­же молоко, 10 % розчин хлориду кальцію, сито, простерилізо­вана марля, дерев’яна ложка.

I. Попередній етап.

Підготовка матері. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка продуктів. Підготувати свіже незбиране мо­локо.

Підготовка дитини. Дитині давати страви підгодовуван­ня в денні години, поступово замінити одне грудне годування.

II. Основний етап.

Рецепт № 6

незбиране молоко — 500 мл

10 % розчин хлориду кальцію — 10 мл

За рецептом: білків — 13,2 г, жирів — 18 г, вуглеводів — 2,4 г, калорійність — 232 ккал.

Замість кальцію хлориду застосовується лимонна кислота або на основі підігрітого кефіру.

1) У свіже молоко додати хлорид кальцію або молочно-кис­лий кальцій, розмішати.

2) Нагріти до кипіння і зразу зняти з плити.

3) Охолодити до кімнатної температури.

4) Ложкою зібрати сир на простерилізовану марлю, яка вкриває сито і дати сиру відстоятися (сироватка збігає).

5) Сир розтерти дерев’яною ложкою і зберігати у стериль­них склянках у холодильнику при температурі 2—6 С.

III. Завершальний етап.

Зробити запис у історію розвитку дитини.

Примітка. Увага! Сир кількістю ЗО г входить у склад тре­

тього підгодовування. Його призначають разом з кефіром, не­збираним молоком, печивом.