“Проведення профілактичних щеплень, особливості введення серологічних препаратів”

З метою повного і своєчасного обліку дітей на кожній ділі, ниці поліклініки в жовтні складаються списки дітей, яким потрібно робити щеплення. На основі цих списків складасті.’ - план щеплень кожної поліклінічної дільниці і загальний пліві щеплень поліклініки.

У кабінеті щеплень поліклініки проводять вакцинацію і μι вакцинацію дітям, які не відвідують дитячий садок або школу Дітям, які відвідують дитячі заклади, проводять іцеплеіпііі них. Усі дані про проведення щеплень уносять у Ф—063∕y-H(11 зберігають в дитячій поліклініці[*].

Поліклініка має дві кімнати кабінету щеплень. В одній кім паті проводяться протитуберкульозні щеплення та реакцій Манту, в другій кімнаті — всі інші щеплення. В кабінеті І хн

нодильник для зберігання препаратів. Перед вакцинацією або ревакцинацією дитина повинна бути оглянута лікарем. Обо­в'язково їй вимірюється температура тіла. Лікар визначає на- іі иність протипоказань до щеплень. Проводити щеплення мож­нії тільки після дозволу лікаря, про що робиться запис в історії розвитку дитини.

Строки активної імунізації дитячого населення обумовлені наказом Міністерства охорони здоров’я України “Про затвер­дження Календаря профілактичних щеплень” (див. Календар профілактичних щеплень).

Серологічні препарати зберігаються у холодильнику: полю- міслітна вакцина, вакцини проти кору, паротиту, краснухи іііерігаються в морозильнику; вакцина БЦЖ, вакцина проти кашлюку, дифтерії та правця зберігаються на першій поличці холодильника при температурі 2—8 °С; анатоксин АДП, іму- ноглобулін, протидифтерійна сироватка зберігаються на другій поличці холодильника. Вакцини зберігаються за дотримання холодового ланцюжка.

Проведення профілактичних щеплень, особливості введення серологічних препаратів. Навички

Техніка проведення щеплення проти поліомієліту

Проблема. Специфічною профілактикою поліомієліту є щеплення полюмієлітною вакциною.

Показання. Профілактика поліомієліту.

Протипоказання. Гострі інфекційні захворювання, алергія на стрептоміцин.

При імунізації дітей на території України щодо схеми за­писування, протипоказань та взаємодії з іншими лікарськими іпсобами слід керуватися чинними наказами МОЗ України.

Виконавець. Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведення. Поліклініка, кабінет щеплень.

Оснащення робочого місця. Обладнання кабінету щеплень, шприци з інактивованою вакциною для профілактики поліо­мієліту, сповивальний столик, дезінфекційний розчин для

знезараження сповивального столика, стерильний столик нн якому підготовлено: ватні кульки в пакетах (20—25 шт.), сіп рильні пінцети (3—4 шт.), лоток для забруднених шприцін, посудина з дезрозчином для ватних кульок, посудина з дезрпн чином для замочування шприців, 70 % спирт.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Приготувати шприц з до зою поліомієлітної вакцини (0,5 мл), розпакувати його і но класти на стерильний лоток, змочити спиртом 3 ватні кульки, підготувати їх до ін’єкції.

Підготовка дитини. Щеплення поліомієліту проводити здоровій дитини після огляду лікаря та отримання його дозно лу на щеплення. Отримати дозвіл на щеплення у матері. І Іо класти дитину на живіт.

II. Основний етап.

1. Вакцина вводиться підшкірно або внутрішньом’язоно І" середню латеральну поверхню стегна або сідничний м’яз).

2. При внутрішньом’язовому введенні: намітити міснн ін’єкції — зовнішній верхній квадрант сідниці.

3. Провести пальпацію вибраного місця.

4. Протерти місце ін’єкції стерильними ватними кульки ми, змоченими у 70 % спирт, двічі.

5. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з 0,2 Ч розчином дезактину.

6. Взяти наповнений вакциною шприц з голкою правою ∣∣v кою так, щоб V палець підтримував муфту голки, II палець ∣>∣∣∣ι міщувався на поршні, а решта пальців утримувала циліндр шприца.

7.

8. Перпендикулярно до поверхні шкіри швидким рухни ввести голку на 2/3 її довжини.

9. Після введення голки лівою рукою відтягнути ІІОріІІІЧІІ шприца на себе і перевірити, чи не потрапила голка в нрогнії кровоносної судини (кров не повинна з’явитися у шприці),

10. Повільно ввести вакцину у м’яз (натиснути на поршню II пальцем правої руки або І пальцем лівої руки).

І 1. Лівою рукою прикласти до місця ін’єкції стерильну ват­ну кульку, змочену у 70 % спирті, і швидким рухом витягнути

тику.

12. Використаний шприц вилучити з роботи і помістити в контейнер для подальшої дезінфекції.

13. Ведення препарату реєструють у встановлених обліко­во х формах, вказуючи номер серії, контрольний номер, строк придатності, нідприємство-виробник, дату введення.

1-1. Після щеплення спостерігати за дитиною протягом 30 хв.

III. Завершальний етап.

1. Провести дезінфекцію шприца після використання (на- юіз № 120).

2. Знезараження сповивального столика 0,2 % розчином цезактину.

3. Гігієнічна обробка рук.

4. Зробити позначку про виконання щеплення в картку розвитку дитини, листок профщеплень, журнал профіцеп- '∣∣∙ιιι>.

Примітка. Вакцинація та ревакцинація поліоміслітною іиікциною проводиться згідно з Календарем профщеплень. При введенні полюмієлітної вакцини звернути увагу на спосіб вве- цеоня.

Увага! В рідкісних випадках можуть спостерігатись міс­цеві реакції у місці введення (еритема, припухлість). Незначне підвищення температури тіла.

Техніка проведення щеплення проти поліомієліту

Проблема. Специфічною профілактикою поліомієліту є щеплення поліоміслітною пероральною вакциною.

Показання. Профілактика поліомієліту.

Протипоказання. Неврологічні розлади, які суироводжу- іві и и попередню вакцинацію поліомієлітною вакциною; імупо- іефщитні стани, злоякісні новоутворення; гострі інфекційні віхворювання.

При імунізації дітей на території України щодо схеми за- і кнування, протипоказань та взаємодії з іншими лікарськими віеобами слід керуватися чинними наказами МОЗ України.

Виконавець. Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведения. Поліклініка, кабінет щеплень.

Оснащення робочого місця. Обладнання кабінету щеплень, пероральна жива полюмієлітна вакцина, стерильний шип тель.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Пероральна вакцина ви пускається у флаконах по 2,0 мл (10 доз).

Приготувати флакон з пероральною вакциною з крапель ницею, яка додається до флакона.

Підготовка дитини. Щеплення проводити здоровій дити ни після огляду лікаря та отримання його дозволу на щеплічі ня. Отримати дозвіл на щеплення у матері. Дитину посадиш на руки матері обличчям до світла. Мати тримає дитину і фін сує її голову.

II. Основний етап.

1. Перевірити термін зберігання вакцини, цілість флако на.

2. Зняти стерильними ножицями металевий ковпачок її флакона, відкрити гумову пробку.

3. Надягнути на флакон пінетку, яка спеціально додаєтьсн до вакцини.

4. Відкрити рота дитині, шпателем в лівій руці підняти кіичик язика.

5. В правій руці тримати флакон з піпеткою і закрапати І краплі полівакцини під язик або 2 краплі моновакцини.

6. Попередити матір про те, щоб протягом 1—1,5 год не гп дувала дитину.

7. Спостерігати за станом дитини протягом години.

III. Завершальний етап.

1. Знезараження сповивального столика 0,2% розчином дезактину.

2. Гігієнічна обробка рук.

3. Зробити позначку про виконання щеплення в карти у розвитку дитини, листок профщеплень, журнал профщмп лень.

Примітка. Вакцинація та ревакцинація поліомієлітів ∣∣∣ вакциною проводиться згідно з Календарем профщеплень. І Ірії

введенні полюмієлітної вакцини звернути увагу на спосіб вве­дення. Не дозволяється запивати вакцину водою або іншою рі­диною, їсти протягом години після щеплення. Невикористану вакцину з відкритого флакона можна зберігатися не більше 2 дії) при температурі б±2 °С у флаконі щільно закритому кра­пельницею або гумовою пробкою.

Увага! Вакцина призначена лише для перорального засто­сування. Не за яких обставин пероральна вакцина не повинна бути використана парентерально.

Техніка проведення щеплення проти кашлюку, дифтерії, правця

Проблема. Вакцина є тривалентним препаратом, скла­дається з очищених дифтерійного та правцевого анатоксинів, а і а кож суміші трьох очищених антигенів кашлюкових мік­робів, адсорбованих на гідроокисі алюмінію. Сприяє захисту дитини від цих небезпечних захворювань.

Показання. Профілактика дифтерії, правця та кашлюку.

Протипоказання. Тяжкі ускладнення, що виникли після введення попередньої дози такі, як анафілактичний шок, алер- нв на будь-який компонент вакцини, захворювання нервової і нстеми, які прогресують, гідроцефалія та гідроцефальний і інідром у стадії декомпенсації, епілепсія, енілептичний синд­ром із судомами 2 рази на місяць та частіше, анемія з рівнем іемоглобіну нижче 80 г/л (профілактичні щеплення можна проводити після підвищення рівня гемоглобіну).

При імунізації дітей на території України щодо схеми за- і і осування, протипоказань та взаємодії з іншими лікарськими ввобами слід керуватися чинними наказами МОЗ України.

Виконавець. Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведення. Поліклініка, кабінет щеплень.

Оснащення робочого місця. Обладнання кабінету щеплені., стерильний лоток, на якому підготовлено три ватних кульки, змочених у 70 % спирті, одноразовий 1 мл шприц з голкою, ампула з вакциною АКДГІ.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестра. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Приготувати одноразо вий шприц 1 мл, надіти голку і покласти на стерильний лоток.

Підготовка дитини. Щеплення проводити здоровііі дити ни нісля огляду лікаря та отримання його дозволу на щеплсн ня. Отримати дозвіл на щеплення у матері. Покласти дитину на живіт.

II. Основний етап.

1. При внутрішньом’язовому введенні: намітити місце ін’єкції — зовнішній верхній квадрант сідниці.

2. Провести пальпацію вибраного місця.

3. Протерти місце ін’єкції стерильними ватними кулька ми, змоченими у 70 % спирті, двічі.

4. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з 0,2 % розчином дезактину.

5. Взяти наповнений вакциною шприц з голкою правою ру кою так, щоб V палець підтримував муфту голки, II палець роа міщувався на поршні, а решта пальців утримувала циліндр шприца.

6. Вказівним та великим пальцями лівої руки взяти а складку і зафіксувати шкіру з підшкірною основою у відповід ній ділянці.

7. Перпендикулярно до поверхні шкіри швидким рухом ввести голку на 2/3 її довжини.

8. Після введення голки лівою рукою відтягнути поршсві. шприца на себе і перевірити, чи не потрапила голка в просвії кровоносної судини (кров не повинна з’явитися у шприці).

F

9. Повільно ввести вакцину у м’яз (натиснути на поршень II пальцем правої руки або І пальцем лівої руки).

10. Лівою рукою прикласти до місця ін’єкції стерильну ват­ну кульку, змочену у 70 % спирті, і швидким рухом витягнути голку.

11. Відпрацьовану ватну кульку занурити у склянку з 0,2 % розчином дезактину на 1 год.

12. Провести промивання голки і шприца в 0,2 % розчині дезактину чотирьохкратно, а потім в посудині з 0,2 % розчи­ном дезактину, для замочування шприців, наповнити циліндр розчином, витягнути поршень і не знімаючи голки замочити на 1 год.

13. Введення препарату реєструють у встановлених обліко­вих формах, вказуючи номер серії, контрольний номер, термін придатності, підприємство-виробник, дату введення.

14. Після щеплення спостерігати за дитиною протягом .10 хв.

ПІ. Завершальний етап.

1. Провести дезінфекцію шприців після використання (на­каз № 120).

2. Знезараження сповивального столика 0,2 % розчином дезактину.

3. Гігієнічна обробка рук.

4. Зробити позначку про виконання щеплення в картку розвитку дитини, листок профщеплень, журнал профщеп- НІЧІЬ.

Примітка. Щеплення вакциною АКДП проводиться згід­но з Календарем профщеплень. Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленням ЗО днів. Інтервал між третім і чет- иертим щепленням повинен становити не менше 12 місяців і не Гиньте 2 років. Щеплення дітям до 4 років поза термінами Ка- ■нчідаря призначаються з таким розрахунком, щоб дитина ні тигла одержати чотириразову вакцинацію до 3 років 11 міся- нїв і 29 днів.

Увага! Вакцина призначена для глибокого внутрішньо- м'язового введення. Ні в якому разі не повинна вводитися пі і утрішньовенно та підшкірно. Не можна змішувати в одному й ідіму ж шприці з іншими вакцинами.

У деяких щеплених в перші дві доби після щеплення ми жуть розвинутися короткочасні загальні (підвищення темпі* ратури, нездужання) та місцеві (болючість, гіперемія, набряі ) реакції.

Можливі ускладнення: судоми, що пов’язані з нідвищічі ням температури, епізоди пронизливого крику, алергічні при яви (набряк Квінке, кропив’янка поліморфний висип), загон трення захворювань.

Техніка проведення ревакцинації проти дифтерії, иравця

Проблема. АДП-анатоксин складається із суміші очище них дифтерійного та правцевого анатоксинів, адсорбованих ни гідролізаті алюмінію. Введення препарату викликає форму вання специфічного імунітету проти дифтерії та правця.

Показання. Профілактика дифтерії, правця.

Протипоказання. Онкологічні захворювання, судоми часті ше ніж 1 напад в 6 міс, тяжкі поствакцинальні реакції (ніш філактичний шок та енцефаліт).

При імунізації дітей на території України щодо схеми за стосування, протипоказань та взаємодії з іншими лікарськими засобами слід керуватися чинпими наказами МОЗ України.

Виконавець. Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведення. Поліклініка, кабінет щеплень.

Оснащення робочого місця. Обладнання кабінету щеплені., стерильний лоток, на якому підготовлено 3 ватні кульки, змо чених у 70 % спирті, одноразовий шприц 1 мл з голкою, в який набрана І доза (0,5 мл) АДП-анатоксину.

1. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Приготувати одноразо вий шприц 1 мл, надіти голку і покласти на стерильний лоток Змочити у 70 % спирті 3 ватних кульки, підготувати їх дії ін’єкції. Перевірити цілість ампули, термін зберігання АДІІ анатоксину. Набрати АДП-анатоксин в шприц, разова дози 0,5 мл, випустити повітря. Покласти шприц з набраним aim токсином на стерильний лоток. Відкриту ампулу з другою до зою анатоксину закрити ватною кулькою, змоченою у 70 % спирті.

Підготовка дитини. Щеплення проводити здоровій дити­ни після огляду лікаря та отримання його дозволу на щеплен­ії н. Отримати дозвіл на щеплення у матері. Дитині зручно сісти ІІІІ стілець, звільнити від одягу місце ін’єкції — зовнішню Ііо- нгрхню плеча. Рука повинна бути трохи зігнута в ліктьовому суглобі.

II. Основний етап.

1. Намітити місце ін’єкції — зовнішня поверхня плеча.

2 Провести пальпацію вибраного місця.

3 Протерти місце ін’єкції стерильними ватними кулька­ми, змоченими у 70 % спирті, двічі.

4. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з 3 % розчином хлораміну.

5 Взяти наповнений АДГІ-анатоксином шприц правою ру­кою так, щоб II палець притримував муфту голки, останні пальці невимушено тримають циліндр шприца. При цьому зріз голки направити вверх.

6. Вказівним та великим пальцями лівої руки захопити шкіру з підшкірною основою у відповідній ділянці у складку.

7. Швидким рухом під гострим кутом 40—45° ввести голку зрізом догори на 2/3 її довжини в основу утвореної складки.

8. Після введення голки відпустити складку, лівою рукою підтягнути поршень шприца на себе і перевірити, чи не потра­пила голка в просвіт кровоносної судини.

9. Пальцем (I, II) лівої руки надавити на поршень і повіль­нії ввести анатоксин під шкіру.

10. Лівою рукою прикласти до місця ін’єкції стерильну ват­ну кульку, змочену у 70 % спирті, і швидким рухом витягнути I олку.

11. Відпрацьовану ватну кульку занурити у склянку з 0,2 % розчином дезактину на 1 год.

12.Провести промивання голки і шприца в 0,2 % розчині дезактину чотирьохкратно, а потім у посудиш з 0,2 % розчи­ном дезактину, для замочування шприців, наповнити циліндр розчином, витягнути поршень і не знімаючи голки замочити на 1 год.

13. Введення препарату реєструють у встановлених обліко- іінх формах, вказуючи номер серії, контрольний номер, термін придатності, нідприємство-виробник, дату введення.

14. Після щеплення спостерігати за дитиною протягом ЗО хв.

III. Завершальний етап.

1. Провести дезінфекцію шприців після використання (на­каз № 120).

2. Знезараження сповивального столика 0,2 % розчином дезактину.

3. Гігієнічна обробка рук.

4. Зробити позначку про виконання щеплення в картку розвитку дитини, листок профщеплень, журнал профщен лень.

Примітка. АДП-анатоксин вводиться згідно з Календарем профщеплень. АДП-анатоксин є одним з найменш реактогеп них препаратів. У окремих щеплених протягом перших 2 діб можуть виникати короткочасні загальні (підвищення темпера тури, нездужання) та місцеві (болючість, гіперемія, набряк) реакції. Як виняток, можливі алергічні реакції (набряк Квін ке, кропивниця, поліморфний висип), незначне загострені і а алергічних захворювань. Беручи до уваги можливість розвит ку алергічних реакцій негайного типу у особливо чутливих осіб, за щепленими необхідно забезпечити медичне сностсре ження протягом ЗО хв.

Увага! АДП-анатоксин вводять внутрішньом’язово або під шкірно у підлопаткову ділянку в кількості 0,5 мл (разова доза), Перед щепленням ампулу необхідно старанно струшувати до одержання гомогенної маси.

Техніка проведення щеплень проти кору, паротиту, краснухи

Проблема. Вакцина для профілактики кору, паротиту ти краснухи. Введення препарату викликає формування сне цифічного імунітету проти цих захворювань. Профілактинп цих захворювань може проводитися як моновакцинами, так І комбінованою нолівакциною на кшталт вакцини “Прюрикс”

Показання. Профілактика кору, краснухи, паротиту.

Протипоказання. Хворі на гострі, тяжкі форми лихомаа ки. Особи, стосовно яких відомо, що вони мають соматичну підвищену чутливість до будь-якого компонента вакцини; діщ

і первинними або вторинними імунодефіцитами; протипоказа­но вагітним жінкам.

ГІри імунізації дітей на території України щодо схеми за- і тосування, протипоказань та взаємодії з іншими лікарськими засобами слід керуватися чинними наказами МОЗ України.

Виконавець. Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведення. Поліклініка, кабінет щеплень.

Оснащения робочого місця. Обладнання кабінету щеплень, перильний лоток, на якому підготовлені 3 ватних кульки, змочених у 70 % спирті, одноразовий шприц 1 мл з голкою, в який набрана І доза (0,5 мл) вакцини.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Дістати з холодильника ампулу з вакциною, перевірити цілість ампули з сухою живою вакциною кору або з сухою живою иаротитною вакциною, тер­мін зберігання вакцини, вставити її у холодовий елемент на марлеву серветку, а також перевірити ампулу розчинника для корової паротитної вакцини, вакцини корової краснухи, пере­нести на маніпуляційний стіл. Приготувати одноразовий 1 мл шприц.

Підготовка дитини. Дитину 1 року мати бере на руки, об- ниччям до себе, дитині старшого віку запропонувати сісти на стілець і випрямити спину. Звільнити місце ін’єкції від одягу підлопаткову ділянку. Мати притискає до себе лівий або правий бік дитини, руку дитини на боці ін’єкції слід опустити

іа трохи відвести назад.

II. Основний етап.

1. Вилучити шприц з упаковки, надіти голку і покласти на п ерильний лоток.

2. Змочити у 70 % спирті 3 ватних кульки, підготувати їх цо ін’єкції.

3. Набрати в шприц розчинник із розрахунку на 1 дозу су­ми вакцини 1 дозу (0,5 мл) розчинника.

1. Увести розчинник в ампулу з сухою вакциною, розбовта­ні розчин в ампулі.

5. Набрати в шприц 1 дозу (0,5 мл) розведеної вакцини че­реп ту ж голку.

(і. Випустити повітря з шприца, змінити голку.

7. Покласти шприц з набраною розведеною вакциною ми стерильний лоток.

8. Намітити місце ін’єкції — підлопаткова ділянка, де пікі ра і підшкірна основа добре береться в складку.

9. Ввести вакцину підшкірно.

10. Спостерігати за станом дитини протягом 1 год.

11. Якщо в ампулі з сухою коровою або паротитною вакци ною 2 дози, то двоє дітей готуються до щеплення, або невики ристана вакцина знезаражується.

Розведена вакцина повинна одразу бути використана!

НІ. Завершальний етап.

1. Провести дезінфекцію шприців після використання (но каз № 120).

2. Знезараження сповивального столика 0,2 % розчином дезактину.

3. Гігієнічна обробка рук.

4. Зробити позначку про виконання щеплення в картку розвитку дитини, листок профщеплень, журнал профщеп лень.

Примітка. Перед введенням вакцини слід оглянути роа чинник і розчинену вакцину, щоб перевірити, чи немає в них якихось частинок сторонньої речовини і (або) чи не змінилигі. їхпі фізичні властивості. У випадку наявності сторонніх части нок, або зміни фізичних властивостей потрібно викинути ро;і чинник або розчинену вакцину.

Вакцину потрібно розчинити шляхом додавання всього вмісту упаковки розчинника, що додається, у флакон, у якому міститься округла гранула. Після додавання розчинника суміш слід струшувати доти, доки гранула не розчиниться повністю м розчиннику. Ввести увесь вміст флакона.

Звичайною практикою передбачено введення вакцини відразу ж після її розчинення розчинником. Проте вакцина зп лишається придатною для використання протягом 8 год післн розчинення або до закінчення проведення вакцинації, якщо вона закінчиться раніше.

Увага! Вакцину потрібно зберігати в холодильнику при тем пературі від +2 °С до +8 °С у темному місці. Не заморожувати.

При транспортуванні слід дотримуватися правила “холоди вого ланцюжка”. Перш, ніж робити ін’єкцію комбінованої вик

мини “Прюрикс” потрібно зачекати, доки з поверхні шкіри ІІІІІІІИСТЮ випарується спирт, оскільки він може призвести до Інактивації ослаблених вірусів, які містяться у вакцині.

Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз

(проба Манту)

Проблема. Туберкуліподіагпостика широко застосовується н практичній роботі лікувально-профілактичних закладів. До- ш'дено, що людина, в організм якої проникли мікобактерії ту­беркульозу, швидко починає реагувати на введення туберкулі­ну. На місці введення туберкуліну виникає алергічна реакція у інігляді почервоніння і набряку. Для того, щоб не пропустити моменту інфікування дитини туберкульозною інфекцією, в па­шні країні всім дітям, починаючи з 12 місяців, і підліткам, систематично 1 раз на рік, незалежно від попередньої реакції, проводиться проба Манту (до 14 років).

Показання. Профілактика туберкульозу.

Протипоказання. ПІкірні захворювання; гострі та хронічні захворювання в період загострення, в тому числі реконвалес­ценція (не менше, ніж 2 міс після зникнення клінічних симп­томів); алергічні стани (ревматизм в гострій і підгострій фазах, бронхіальна астма, ідіосинкразія з вираженими шкірними проявами), епілепсія. Інтервал між профілактичним щеплен­ням і пробою Манту повинен становити не менше 1 міс.

Виконавець. Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведення. Кабінет щеплень.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлені лотки, пінцети, ватні кульки, робочий столик, на якому підготовлені одноразові шприци в упаковках, стерильні гумові рукавички, 70% розчин спирту, пилочка, туберкулін З мл, посудини з деззасобами для промивання і замочування

шприців, ватних кульок, сповивальний столик.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестра. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Звільнити одноразовий туберкуліновий шприц і голку від упаковки. Набрати у тубер­куліновий шприц із ампули чи флакона 0,2 мл (дві дози) роз­чину туберкуліну (0,1 мл розчину туберкуліну випустити на

ватну кульку, змочену 70 % спиртом (1 доза)). Покласти шприц з набраним туберкуліном на стерильний лоток. На цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені в 70 % розчині етиловопі спирту.

Підготовка дитини. Звільнити від одягу передпліччя дії тини. Провести психологічну підготовку дитини.

II. Основний етан.

1. Намітити місце ін’єкції у середній третині внутрішньо) поверхні передпліччя. Праве та ліве передпліччя чергується І раз на рік використовують тільки одне передпліччя (в парні роки обстеження — праве, в непарні — ліве). Рекомендується проведення туберкулінової проби здійснювати в одну й ту саму пору року (краще восени).

2. Протерти місце ін’єкції стерильними ватними кулька ми, змоченими у 70 % розчині етилового спирту двічі, просу шити стерильною ватною кулькою.

3. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з дезза собом (1 % дезактин).

4. Взяти шприц у праву руку так, щоб II палець утримувая муфту голки, І, III та IV пальці — невимушено кінчиками палі, ців підтримували циліндр, а V — палець поршень.

5. Після висихання шкіри лівою рукою охопити передпліч чя дитини знизу (один палець — з однієї сторони, другий, п’ятий — з іншої) і злегка розтягнути шкіру.

6. Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралельно до поверхні шкіри.

7. Голку під гострим кутом уколоти в товщу шкіри тая, щоб занурився її зріз.

8. Лівою рукою натиснути на поршень і ввести 0,1 мл при иарату туберкуліну. Біологічна активність 0,1 мл препарату відповідає 2 міжнародним туберкуліновим одиницям (2 ТО), іцо становить одну дозу.

9. Після утворення білуватого кольору інфільтрату, при близно 8 мм в діаметрі, вийняти голку.

III. Завершальний етап.

1. Провести дезінфекцію шприців після використання (на каз № 120).

2. Порекомендувати дитині місце ін’єкції не мити під при точною водою, не бруднити, не розчісувати.

3. Порекомендувати дитині з’явитися в кабінет щеплень для оцінки результату проби через 72 год після введення роз­чину туберкуліну.

4. Знезараження сповивального столика 1 % розчином де­за ктину.

5. Гігієнічна обробка рук.

6. Зробити позначку про виконання щеплення в картку розвитку дитини, листок профщенлень, журнал профщеп- нень.

Примітка. Оцінює пробу медична сестра, яка її виконува­ла, лікар-фтизіатр, який дав направлення на обстеження. За допомогою прозорої міліметрової лінійки слід виміряти і за­реєструвати поперечний (відносно до повздовжньої осі руки) розмір інфільтрату. Гіперемію вимірюють лише в тих випад­ках, коли немає інфільтрату. Реакція вважається негативною, коли повністю відсутні інфільтрат і гіперемія, а залишився тільки слід від голки; сумнівною — при інфільтраті діаметром '! 4 мм або тільки гіперемії будь-якого розміру без інфільтра-

іу діаметром 5 мм і більше. Розмір інфільтрату у дітей 1 7 мм і більше, а також везікуло-некротичні реакції, незалежно від розміру інфільтрату, слід оцінювати, як гіперергічну реак­цію.

Увага! З метою встановлення протипоказань медична сест­ри, лікар в день проведення туберкулінових проб обов’язково проводить опитування та огляд дітей, яким повинна проводи­шся проба Манту.

Уведення лікувальної протидифтерійної сироватки

Проблема. Протидифтерійна сироватка використовується дня лікування хворих на дифтерію. Для успіху лікування над- ініічайно важливе раннє застосування сироватки.

Показання. Лікування дифтерії.

Протипоказання. Протидифтерійна сироватка не вводить­ся дітям, у яких діагноз дифтерії встановлений після 7 дня за- мюрювання і відсутні симптоми інтоксикації та нашарування ня мигдаликах.

Виконавець. Медсестра інфекційного стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар інфекційної лікарні.

Оснащення робочого місця. Стерильний лоток, на якому підготовлені ватні кульки, змочені у 70 % спирті, одноразові шприци 1 мл та 10 мл з голками; протидифтерійна сироватка — 1 ампула з червоним маркуванням зі стандартним розведен­ням протидифтерійної сироватки — 1:100, обладнання маніпу- ляційного кабінету.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестра. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Перед використанням ампулу з сироваткою ретельно перевірити. Перевірити термін зберігання протидифтерійної сироватки, цілість ампули, зві рити з даними на упаковці. Сироватка — прозора рідина або незначного жовтуватого кольору, без осаду. Перед введенням кінець ампули з сироваткою обробити ватною кулькою змоче­ною у 70 % спирті, надрізати її, після чого верхню частину вдруге обробити ватною кулькою, змоченою у 70 % спирті, та відламати її. Відламаний кінець ампули вилучити у дезрозчин. Відкриту ампулу з сироваткою закрити стерильною ватною кулькою або марлевою серветкою.

Підготовка дитини. Дитину раннього віку помічник бере на руки. Дитині старшого віку запропонувати сісти на стілець, якщо дитина в тяжкому стані, то виконувати ін’єкції в поло женні лежачи. Підготувати місце для ін’єкцій, звільнити його від одягу. Місце ін’єкції для першої проби — середня третина внутрішньої поверхні передпліччя. Місце ін’єкції для другої проби — зовнішня поверхня плеча. Місце ін’єкції протидиф терійної сироватки — верхньозовнішній квадрант сідниці.

II. Основний етан.

1. Набрати в 1 мл одноразовий шприц 0,1 мл стандартного розведення протидифтерійної сироватки — 1:100 з ампули .і червоним маркуванням для пертої проби.

2. Увести набраний розчин внутрішньошкірно в середню третину зовнішньої поверхні передпліччя.

3. Оцінити пробу через 20 хв.

4. При негативній пробі — діаметр папули не більший 9 мм, ставити другу пробу.

5. Набрати в 1 мл одноразовий шприц 0,1 мл нерозведепої сироватки з великої ампули.

6. Ввести набрану дозу сироватки підшкірно в плече.

7. Оцінити пробу через ЗО хв.

8. При відсутності загальної реакції (підвищення темпера­тури, збільшення частоти пульсу, блідість шкіри, біль в попе­рековій ділянці та ін.) ввести усю призначену дозу протидиф­терійної сироватки внутрішньом’язово.

9. Спостерігати за станом дитини протягом доби.

III. Завершальний етап.

1. Провести дезінфекцію шприців після використання (на­каз № 120).

2. Гігієнічна обробка рук.

3. Зробити позначку про виконання маніпуляції у листку призначень, з обов’язковим зазначенням номера серії, назви інституту і кількості введеної сироватки.

Примітка. При позитивній внутрішньошкірній пробі або у випадках анафілактичної реакції на підшкірну ін’єкцію, си­роватку вводять лише по безумовним показанням під наглядом лікаря і з особливими пересторогами: спочатку вводять під­шкірно розведену сироватку (ампула з червоним маркуванням) з інтервалом в 20 хв в дозах 0,5 мл; 2 мл; 5 мл. При відсутності реакції на ці дози вводять 0,1 мл нерозведеної протидифтерій­ної сироватки; при відсутності реакції через ЗО хв вводять всю призначену кількість сироватки, у випадку позитивної реакції па одну з вищевказаних доз, сироватку вводять під наркозом підшкірно у внутрішню поверхню нижньої частини гомілки, заздалегідь приготувавши шприц з адреналіном у співвідно­шенні 1:1000. У випадках появи симптомів шоку або анафілак­тичної реакції після введення протидифтерійної сироватки хворому надають невідкладну допомогу.

Увага! Сироватку необхідно зберігати в темному та сухому місці при температурі +2 — 8 °С. Термін придатності 2 роки з моменту випуску. По закінченні терміну придатності сироват­ку направляють для переконтролю в інститут, який її випус­тив, або в найближчий інститут вакцин та сироваток з зазна­ченням кількості препарату для переконтролю.