“Догляд за доношеною і недоношеною дитиною”

Період новонародженості, або неонатальний, починається з народження дитини до 28 дня життя. Він, у свою чергу, поді­ляється на такі періоди.

Ранній неонатальний період — 7 днів життя, при якому відбувається перехід дитини до позаутробного способу життя (починається легеневе дихання, відкривається мале коло кро­вообігу, змінюється енергетичний обмін, терморегуляція, гемо- динаміка, починає працювати травна, сечова системи).

— забезпечення асептичних умов;

— налагодження грудного вигодовування;

— здійснення загального догляду за дитиною;

— створення відповідного температурного режиму.

Велике значення у цей період приділяється контакту немо­вляти з матір’ю. Зразу ж після відокремлення дитини від ма­тері, за умови задовільного стану немовля перекладається на живіт матері. Після контакту “шкіра до шкіри”, що проводить­ся 2 години у пологовій залі, дитина разом з матір’ю перево­диться у палату спільного перебування з дотриманням умов температурного ланцюжка.

Пізній неонатальний період — від 8 до 28 тижня життя ди­тини.

Здорова новонароджена дитина перебуває вдома під нагля­дом лікаря-педіатра і медичної сестри.

Тема “Доношена дитина”

Доношеною вважають дитину, яка народилась від 38 до 42 тижнів (260—293 доби) вагітності, має масу тіла від 2500 г і більше та зріст від 47 см і більше.

Запізнілі пологи — це пологи після 42 тижнів (на 294 добу і пізніше). Дитину, яка народилась нісля 42 тижня вважають переношеною.

Тема “Недоношена дитина”

Недоношеною вважають дитину, яка народилась від перед­часних пологів, які настали від 22 тижня до 37 тижня вагіт­ності (154—259 діб).

Маса тіла недоношеної дитини менша за 2500 г.

Розрізняють критерії маси тіла у недоношених дітей:

— мала маса тіла — менша 2499 г до 1501 г;

— дуже мала маса тіла — менша 1500 г до 1000 г;

— надзвичайно мала маса тіла — менша 1000 г (500— 999 г).

Зріст недоношеної дитини менший за 47 см (табл. 1).

Таблиця 1. Ознаки доношеності та недоношеності

Продовження табл. 1

Для визначення стану дитини при народженні користують­ся шкалою Апгар (табл. 2).

Таблиця 2. Визначенпя етапу новонароджепих за шкалою Апгар

Продовження табл. 2

Оцінюється стан новонародженого на 1-й і на 5-й хвилині. Оцінка складається з суми цифрових показників 5 ознак. При показникові 8—10 балів стан новонародженого оцінюється як добрий (здоровий), помірна асфіксія 4—6 балів, важка 0— З бали.

Зріла новонароджена дитина — це дитина, яка за морфоло­гічним станом готова до позаутробного життя, при умові раціо­нальної організації харчування і навколишнього середовища. Морфологічна зрілість не завжди відповідає функціональній.

Незріла новонароджена дитина — це дитина, звичайно не­доношена, але може бути і доношена, яка розвивається утроб­но за несприятливих умов, які призводять до недостатньої морфологічної та функціональної готовності організму для по­заутробного життя.

Виходжування недоношених дітей відбувається у відділен­нях недоношеної дитини обласної клінічної дитячої лікарні (ОКДЛ), головним у відділенні є дотримання температурного ланцюжка. Для недоношених дітей створюються комфортні умови у кувезі. Медичний працівник повинен знати про дезін­фекцію кувезу.

Порядок проведення дезінфекції кувезу.

1. Вимкнути з електромережі.

2. Зняти та замінити марлеві фільтри.

3. Спорожнити водяний бачок зволожувача.

•1. Тканиною, змоченою в дезрозчині двічі протирають внут- ∣>iπιni поверхні кабіни кувезу, поличку, матрацик, а потім руч­ки, зовнішні поверхні.

5. Закрити кришку кувезу на 1 год.

6. Після експозиції, стерильною тканиною, змоченою в сте­рильній воді двічі протирають внутрішні поверхні кабіни ку­везу, поличку, матрацик, а потім ручки, зовнішні поверхні.

7. Увімкнути бактерицидну лампу, яку розташовують на відстані 0,5 м, так щоб пучок світла був направлений в камеру відкритого кувезу.

8. Провітрювання та опромінення триває ЗО хв.

9. Після чого кришку кувезу закрити, залити в зволожу­вальну систему кувезу воду та увімкнути в мережу на 2 год.

Здійснення догляду за доношеною і недоношеною дитиною. Навички

Підмивання новонародженого

Проблема пацієнта. Догляд за шкірою і слизовими в період новонародженості потребує особливої уваги. Оскільки шкіра с захистом новонародженого і кожне порушення п цілості може створити умови для проникнення Інфекції. Підмивання ново­народженого проводиться з метою підтримки чистоти шкіри і слизових оболонок статевих органів, що забезпечує захист від мікроорганізмів.

Показання. Забруднення шкіри сідниць і ділянки проме­жини.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого відділення пологового бу­динку або матір дитини, яку навчає медсестра.

Місце проведення. Палата спільного перебування матері та новонародженого, палата новонародженого.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, дезін­фекційний розчини (0,2 % розчин дезактину), чистий сухий одяг, поліетиленовий пакет для брудної білизни, лампа “Про­меневе тепло”.

І. Попередній етап.

дні іірод эер « и иг ъ > г МЕДИЧНІ Училищі ІИР Nⁱ

ЫБЛЮИК

Підготовка медсестри. Медичному працівникові одягну­ти халат, шапочку, маску, поліетиленовий фартух і протерти його розчином дезінфектанту. Руки обробити за схемою:

— під помірним тиском теплої води енергійно намилити руки милом і мити одна одну не менше 15 с, після чого сполосну­ти; потрібно намагатися помити всі поверхні долонь і пальців;

— висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран;

— нанести на руки спиртовий антисептик 5 мл і втирати до висихання (витирати руки не слід);

— вдягнути гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. Розчином дезінфектанту обробити сповивальний столик (0,2 % розчин дезактину), за­стелити чисту пелюшку. Вмикнути лампу “Променеве тепло”.

Підготовка дитини. У ліжечку, не торкаючись внутріш­ньої пелюшки, розгорнути зовнішню.

II. Основний етап.

1. Обробити руки в рукавичках спиртовим антисептиком.

2. Перенести дитину з ліжка на вже оброблений сповиваль­ний столик і роздягнути її.

3. Дитину взяти на руки так, щоб голова фіксувалася на ліктьовому згині руки медичного працівника, а долоня руки підтримувала сідниці дитини.

4. Помити промежину та сідниці дитини не торкаючись ра­ковини. Направляти воду зверху вниз, спереду в напрямку до сідниць (особливо у дівчаток).

5. Шкіру просушити чистою пелюшкою.

6. Вдягнути дитину, покласти в ліжко.

III. Завершальний етап.

1. Забруднені пелюшки вилучити в поліетиленовий пакет.

2. Поверхню сповивального столика обробити дезінфектан­том (0,2% розчин дезактину).

3. Фартух обробити дезінфектантом, зняти.

4. Зняти рукавички зовнішньою поверхнею всередину і за­мочити їх в розчині дезінфектанту (0,2% розчин дезактину) на 1 год.

5. Помити руки з милом під проточною водою 15 с, сполос­нути їх і висушити.

6. Обробити руки спиртовим антисептиком, втираючи його до висихання.

Примітка. При нідготовці до підмивання мати використо­вує звичайне миття рук з милом, не надягаючи рукавичок.

Увага! Не доцільно без медичних показників використову­вати для догляду за шкірою присипки, мазі тощо.

Оброблення шкіри та слизових оболонок новонародженого

Проблема пацієнта. Новонароджена дитина потребує що­денного догляду за шкірою та слизовими оболонками. Оскіль­ки шкіра є захисним органом новонародженого і кожне пору­шення її цілості може створити умови для проникнення інфек­ції. Обробка шкіри та слизових оболонок проводиться з метою підтримання в чистоті шкіри, що забезпечує захист від мікро­організмів.

Показання. Щоденний ранковий туалет у дітей групи ри­зику.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого відділення пологового бу­динку або матір дитини, яку навчає медсестра.

Місце проведспня. Палата спільного перебування магсрі та ново­народженого, палата новонародженого.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, лампа “Променеве тепло”, дезрозчини для обробки предметів догля­ду, стерильний столик, на якому є ватні кульки в окремих па­кетах (20—25 шт.), пінцети (2—3 шт.), стерильна олія, олійка промислового виробництва, розчин фурациліну 1: 5000- 200 мл, переварена вода 37 °С — 200 мл, лоток для забруднених кульок, лоток для забруднених пінцетів.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Медичному працівникові одягну­ти халат, шапочку, маску. Руки обробити за схемою:

— під помірним тиском теплої води енергійно намилити руки милом і терти одна одну не менше 15 с, після чого спо­лоснути. Потрібно намагатися помити всі поверхні долонь і пальців;

висушити руки паперовим рушником, яким закрити

кран;

— нанести на руки антисептик 5 мл і втирати до висихання (витирати руки не слід);

— надягнути гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. Розчином дезінфектанту обробити сповивальний столик(0,2 % розчин дезактину), засте­лити чистою пелюшкою. Увікнути лампу “Променеве тепло”.

Підготовка дитини. У ліжечку, не торкаючись внутріш­ньої пелюшки, розгорнути зовнішню. Чистими руками пере­нести дитину на сповивальний столик.

II. Основний етан

1. Обробити очі окремими ватними кульками, змоченими розчином фурациліну 1:5000, від латерального (зовнішнього) кута ока до медіального (внутрішнього).

2. Очистити ніздрі окремими ватними джгутиками, змоче­ними стерильною вазеліновою олією.

3. Вмити дитину ватною кулькою, змоченою розчином фу­рациліну 1:5000 або перевареною водою.

4. У разі потреби послідовно обробити шкіру за вухами, складки шкіри верхніх та нижніх кінцівок, пахвинної ділян­ки, змінюючи ватні кульки, змочені стерильною олією.

5. Одягнути дитину.

III. Завершальний етап.

1. Поверхню сповивального столика обробити дезінфектан­том (0,2 % розчин дезактину).

2. Зняти рукавички внутрішньою поверхнею назовні і за­мочити їх в розчині дезінфектанту (0,2 % розчин дезактину) на 1 год.

3. Помити руки з милом під проточною водою 15 с, сполос­нути їх і висушити.

4. Обробити руки спиртовим антисептиком, втираючи його до висихання.

Примітка. Догляд за шкірою і підмивання новонародже­ного під теплою проточною водою здійснює протягом першої доби медсестра, вона ж навчає матір, яка далі робить це само­стійно.

При підготовці до обробки шкіри і слизових мати викорис­товує звичайне миття рук з милом, не використовуючи гумові рукавички.

Увага! Не доцільно, без медичних показань, використову­вати для догляду за шкірою присипки, мазі тощо.

Оброблення залишку пуповини

Проблема пацієнта. Новонароджена дитина потребує що­денної обробки пупкового залишку. Обробка залишку пупови­ни проводиться з метою захисту дитини від мікроорганізмів, які можуть через залишок пуповини проникнути до дитячого організму.

Показання. Новонароджена дитина.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра або матір дитини, за умови засвоєн­ня нею навичок догляду за пуиовинним залишком.

Місце проведення. Дитяче відділення полового будинку, палата спільного перебування матері з дитиною.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, чиста, випрасована білизна для новонародженого, лампа “Променеве тепло”, стерильні ватні кульки, стерильні пінцети (3—4 шт.).

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Медичному працівникові одягну­ти халат, шапочку, маску. Руки обробити за схемою:

— під помірним тиском теплої води енергійно намилити руки милом і мити одна об одну не менше 15 с, після чого спо­лоснути. Потрібно намагатися помити всі поверхні долонь і пальців;

— висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран;

— нанести на руки антисептик 5 мл і втирати до висихання (витирати руки не слід);

— надягнути гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. Розчином дезінфектанту обробити сповивальний столик (0,2 % розчин дезактину), засте­лити чистою пелюшкою. Увімкнути лампу “Променеве тепло”.

Підготовка дитини. Дитину роздягнути в ліжечку і по­класти на сповивальний столик.

II. Основний етап.

1. Ретельно помити руки.

2. Оглянути пуповинний залишок.

3. При забрудненій пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнення тощо) необхідно відразу промити його теплою перевареною водою з милом, ретельно просушити чистою пе­люшкою або серветкою.

4. Необхідно підтримувати пуновинний залишок завжди сухим та чистим.

5. Стежити за ймовірними ознаками інфекції.

6. За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкі­ри” матері і дитини, залишок пуповини обробити розчином брильянтового зеленого.

7. Одягнути на дитину чистий одяг.

8. Не накривати пуповинний залишок підгузниками.

III. Завершальний етап.

1. Забруднений одяг вилучити в поліетиленовий пакет.

2. Поверхню сповивального столика обробити дезінфектан­том (0,2 % розчин дезактину).

3. Зняти рукавички зовнішньою поверхнею всередину і за­мочити їх в розчині дезінфектанту (0,2 % розчин дезактину) на 60 хв.

4. Помити руки з милом під проточною водою і 5 с, сполосну­ти і висушити їх паперовим рушником, яким закритий кран.

5. Обробити руки спиртовим антисептиком, втираючи його до висихання рук.

Примітка. Немає потреби обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови за­безпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра до шкі­ри” з подальшим спільним перебуванням. Дитину можна ви­писувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції, за умови проведення медичним персоналом полого­вого стаціонару навчання та освоєння матір’ю догляду за пуио- винним залишком.

Увага! Купати дитину у перевареній воді температурою 37—38 °С. Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфек­ції.

Оброблення пупкової ранки

Проблема. Оскільки пупкова ранка є вхідними воротами для інфекції, вона потребує щоденного спостереження та до-

гляду, щоб не допустити її запалення та потрапляння інфекції через неї до дитячого організму.

Показання. Новонароджена дитина.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра або матір дитини, за умови прове­дення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір’ю догляду за пупковою ранкою.

Місце проведення. Дитяче відділення, палата спільного пе­ребування матері і дитини, домашні умови.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, лампа “Променеве тепло”, чистий одяг дитини, стерильний лоток, на якому є стерильні ватні кульки в окремих пакетах (по 20— 25 шт.), стерильні пінцети (1—2 шт.), стерильні піпетки (1 — 2 шт.), 1 % розчин брильянтового зеленого, лоток для забруд­нених кульок та інструментів.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Ретельне миття рук. Руки оброби­ти за схемою:

— під помірним тиском теплої води енергійно намилити руки милом і мити одна одну не менше 15 с, після чого сполосну­ти. Потрібно намагатися помити всі поверхні долонь і пальців;

— висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран;

— нанести на руки антисептик 5 мл і втирати до висихання (витирати руки не слід);

— надягнути гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. Розчином дезінфектанту обробити сповивальний столик (0,2 % розчин дезактину), засте­лити чистою пелюшкою. Увімкнути лампу “Променеве тепло”.

Підготовка дитипи. Дитину покласти на сповивальний столик нід лампу “Променеве тепло”, роздягнути її.

II. Основний етан.

1. Ретельно оглянути пупкову ранку.

2. При забрудненні (залишки сечі, випорожнень тощо) не­обхідно відразу промити пупкову ранку теплою перевареною водою з милом та ретельно просушити її чистою пелюшкою або серветкою.

3. Підтримувати пупкову ранку сухою і чистою.

4. Стежити за ймовірними ознаками інфекції.

5. За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкі­ри” матері і дитини та подальшого відокремлення від матері, з метою профілактики колонізації госпітальною флорою, роз­крити пупкову ранку (великим та вказівним пальцем лівої руки вздовж тіла), закрапати 1 — 2 краплі 1 % розчину бриль­янтового зеленого стерильною піпеткою, не торкаючись країв.

6. Одягнути дитину в чистий одяг.

7. Не накривати пупкову ранку пов’язками або підгузни- ком.

III. Завершальний етап.

1. Забруднений одяг вилучити в поліетиленовий пакет.

2. Поверхню сповивального столика обробити дезінфектан­том (0,2 % розчин дезактину).

3. Зняти рукавички зовнішньою поверхнею всередину і за­мочити їх в розчині дезінфектанту (0,2 % розчин дезактину) на 60 хв.

4. Помити руки з милом під проточною водою 15 с, сполосну­ти і висушити їх паперовим рушником, яким закрити кран.

5. Обробити руки спиртовим антисептиком, втираючи його до висихання рук.

Примітка. Немає необхідності обробляти пупкову ранку антисептиками та антибактеріальними засобами, за умови за­безпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра до шкі­ри” з подальшим спільним перебуванням.

Увага! Пупкова ранка заживає після відпадання пупкового залишку на 14—21 добу. До загоєння пупкової ранки купати дитину у перевареній воді 37—38 °С.

Вимірювання температури тіла дитини

Проблема пацієнта. Температура тіла новонародженого — один з показників комплексної оцінки його стану, з урахуван­ням інших показників адаптації та даних анамнезу дає мож­ливість зробити відповідні призначення щодо подальшого ме­дичного догляду.

Показання. Новонароджена дитина.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра пологового будинку або матір дити­ни, яку навчає протягом першої доби медсестра.

Місце проведення. Дитяче відділення пологового будинку, палата спільного перебування матері та новонародженого, вдо­ма.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, на робо­чому столику підготовлена чиста склянка з термометрами, ло­ток, розчин дезінфектанту для знезараження термометрів, температурний листок.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Медичному працівникові одягну­ти халат, шапочку, маску. Руки обробити за схемою:

— під помірним тиском теплої води енергійно намилити руки милом і мити одна одну не менше 15 с, після чого сполос­нути. Потрібно намагатися помити всі поверхні долонь і паль­ців;

— висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран;

— нанести на руки антисептик 5 мл і втирати до висихання (витирати руки не слід);

— надягнути гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. Розчином дезінфектанту обробити сповивальний столик (0,2 % розчин дезактину), за­стелити чистою пелюшкою та покласти на нього дитину.

Підготовка дитини. Звільнити аксилярну ділянку, огля­нути її.

II. Основний етап виконання.

1. Провести вимірювання температури в аксилярній ділян­ці, при цьому притиснути термометр плечем таким чином, щоб верхній кінець термометра виходив назовні.

2. Вимірювати температуру 5—10 хв.

3. Зафіксувати температуру у температурному листку.

III. Завершальний етап.

1. Після вимірювання температури термометр повністю за­нурити в лоток з дезінфектантом (0,5 % розчин хлорантоїну на ЗО хв або 3 % розчин пероксиду водню на 80 хв).

2. Після замочування термометр промити і витерти чистою серветкою.

3. Зберігати термометри в сухій склянці у вертикальному положенні.

4. Зняти рукавички зовнішньою поверхнею всередину і за­мочити їх в розчині дезінфектанту (0,2 % розчин дезактину) на певний експозиційний термін.

5. Помити руки з милом під проточною водою 15 с, сполосну­ти, висушити їх паперовим рушником, яким закритий кран.

6. Обробити руки спиртовим антисептиком, втираючи його до висихання рук.

Примітка. Вперше температура тіла дитини вимірюється в пологовій залі, через ЗО хв після народження, акушеркою, електронним термометром в аксилярній ділянці, записується у картці розвитку новонародженого (форма 097/0). Температу­ра тіла дитини поза пологовою залою вимірюється два рази на добу. Медсестра пологового будинку протягом доби навчає тер­мометри матір, а далі мати сама вимірює температуру тіла ди­тині.

Увага! Межами нормальної температури тіла новонаро­дженого слід вважати 36,5—37,5 С при вимірюванні в акси­лярній ділянці.

Користування кувезом

Проблема. Недоношені та діти з патологією новонародже­них потребують ретельного, особливого догляду та обережного маніпулювання, що і досягається перебуванням їх в кувезах.

Показання. Недоношеність II—III ступенів, хвороби ново­народжених.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медична сестра пологового будинку та медич­на сестра відділення патології новонароджених.

Місце проведення. Пологовий будинок, дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Кувез, лампа ультрафіолетово­го опромінювання, 0,2 % розчин дезактину для знезараження кувезу, стерильні ганчірки для протирания кувезу.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Медичному працівникові одягну­ти халат, шапочку, маску. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Перед використанням ку­вез продезінфікувати. Дезінфекцію слід здійснювати поза ме­жами дитячої палати згідно з інструкцією виробника, в сне-

цїальпому і добре провітрюваному приміщенні. Після дезін­фекції заповнити водяний бачок зволожувача, поставити мар­леві фільтри, вмикнути в електромережу. Зберігати в кувезі постійну температуру 31 — 35 С, вологість 60—80 % , концент­рацію кисню ЗО—40 % .

Підготовка дитини. Роздягнути дитину, залишивши нід- гузник.

II. Основний етап.

1. Відкрити верхню кришку кувезу та помістити дитину.

2. Надавати допомогу за показаннями.

3. При догляді за дитиною в кувезі, користуватися бокови­ми отворами.

III. Завершальний етап.

1. Продезінфікувати кувез за інструкцією виробника.

2. Перед дезінфекцією кувезу його треба вимкнути з ме­режі. Спорожнити водяний бак зволожувача кувезу, змінити марлеві фільтри отворів кабіни, через які в кувез засмоктуєть­ся повітря.

3. Ганчірку змочити в дезінфекційному розчині (3 % розчин переоксиду водню з 0,5 % розчином мийної речовини), віджа­ти і двічі протерти з інтервалом 15 хв внутрішні поверхні кабі­ни кувезу, поличку, матрац, а потім ручки кувезу.

4. Після цього кришку кувезу закрити, експозиція дії де­зінфекційних засобів 60 хв.

5. Через 1 год кувез відкрити і двічі протерти його стериль­ною ганчіркою, добре змоченою у стерильній дистильованій воді. Всі поверхні добре витерти.

6. Увімкнути лампу ультрафіолетового опромінювання. Розташувати її таким чином, щоб відстань до кувезу була 0,5 м і промені світла були направлені в кабіну відкритого кувезу. Кувез провітрюється. Опромінювання триває 30 хв.

7. Потім кришку кувезу закрити, увімкнути його в мережу і витримувати 5 год.

8. У зволожувальну систему кувезу двічі залити дистильо­вану воду — 3—3,5 л. На всі отвори кабіни покласти марлеві фільтри.

Примітка. Висока температура і вологість в кувезі сприя­ють швидкому розмноженню бактерій. Тому дезінфікуються кувези кожні 2 дні, а дитину перекладають в другий кувез,

який вже вимитий і провітрений. На кожний кувез зробити паспорт, де записати про дезінфекцію.

Увага! При перебуванні дитини в кувезі дотримуватись обе­режного маніпулювання та ретельного догляду за нею.

Щеплення нроти туберкульозу

Проблема. Вакцинація БЦЖ проводиться в пологовому бу­динку на 3 — 5 день після народження дитини.

Показання. Новонароджена дитина, якщо:

а) дитина хвора, імунізація проводиться після одужання, але обов’язково до виписування з лікарні;

б) мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і лі­кувалася менше, ніж 2 місяці до пологів, або у жінки діагнос­товано туберкульоз після народження дитини;

в) при народженні недоношеної дитини вагою меншою 2000 г, вакцинація здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г, обов’язково до виписування з лікарні.

Протипоказання. Тимчасові або тривалі.

Виконавець. Щеплення проводить спеціально підготовле­ний медичний персонал лікувально-профілактичних закла­дів.

Місце проведення. Палата спільного перебування матері і дитини; безпосередньо дитяча палата.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, чиста дитяча білизна, дезінфенкційний розчин для знезараження сповивального столика, стерильний столик, або лоток, на яко­му підготовлені: ватні кульки в пакетах (20—25 шт.), стериль­ні пінцети (3—4 шт.), одноразові туберкулінові шприци, одно­разові шприци на 2 мг, лоток для забруднених шприців, посуд з дезрозчином для ватних кульок, посуд з дезрозчииом для за­мочування туберкулінових шприців, 70 % спирт, вакцина БЦЖ, яка зберігається у спеціально призначеній кімнаті (кімната БЦЖ) в холодильнику, засоби для затемнення вакцини БЦЖ.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Щеплення проводить спеціально підготовлена медична сестра. Одягнути халат, поліетиленовий фартух, маску, окуляри.

Ретельне миття рук. Руки обробити за схемою:

— під помірним тиском теплої води енергійно намилити руки милом і мити одна одну не менше 15 с, після чого сполос­нути. Потрібно намагатися помити всі поверхні долонь і паль­ців;

— висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран;

— нанести на руки антисептик 5 мл і втирати до висихання (витирати руки не слід);

— надягнути гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. На стерильному столику підготувати ампулу вакцини БЦЖ з 1 мг сухої речовини і ам­пулу з розчином для вакцини — 0,2 мл 0,9 % хлориду натрію. Перевірити ампулу на термін використання вакцини.

Підготовка дитини. Вакцинацію новонароджених прово­дять безпосередньо у палаті після огляду дитини иедіатром-не- онатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакци­нації в картці розвитку новонародженого (форма 097/0), за умови одержання інформованої згоди матері. Дитину покласти на сповивальний столик, на чисту пелюшку. Звільнити місце для ін’єкції. Вакцина вводиться в верхню третину лівого плеча внутрішньошкірно. Вакцинація здійснюється за умови додер­жання інформаційної згоди матері.

II. Основний етап.

1. Протерти ампули з вакциною та з 0,9 % розчином натрію хлориду ватними кульками, які змочені 70 % спиртом.

2. Запаяну верхівку ампули з вакциною надпиляти та обе­режно з допомогою пінцета відламати місце запайки.

3. Надпиляти шийку ампули з вакциною, обгорнути над­пиляний кінець ампули стерильною марлевою серветкою та відламати його.

4. Надпиляти ампулу з розчинником і набрати з неї 2 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

5. Перенести розчин в ампулу з вакциною, струсити ампу­лу, щоб утворився щільний розчин з мікроорганізмів (одна ам­пула має 20 доз щеплення). Використовувати розчин можна 1 год за умови зберігання при температурі від 2—8 С). Розведе­ну вакцину слід оберігати від дії сонячного та денного світла (прикрити ампулу темним папером).

6. Набрати и одноразовий туберкуліновий шприц розведе­ну вакцину — 0,2 мл (одна доза щеплення вміщує 0,5 мг куль­тури БЦЖ в 0,1 мл розведеної вакцини).

7. Випустити через голку в стерильну ватну кульку 0,1 мл вакцини, щоб витиснути повітря та підвести поршень шприца під необхідне градуювання — 0,1 мл. Зріз голки встановити на рівні поділок шприца.

8. Підготовлений шприц з вакциною покласти на стериль­ний лоток та підготувати дві ватні кульки, змочити їх 70 % спиртом.

9. Обробити підготовлену ділянку на межі верхньої і серед­ньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча дитини ватни­ми кульками, змоченими 70 % спиртом, двічі.

10. Лівою рукою розтягнути шкіру плеча. Правою рукою взяти шприц і вводити голку внутрішньошкірно, зрізом вверх, паралельно до поверхні шкіри.

11. Ввести незначну кількість вакцини, щоб впевнитись що голка знаходиться внутрішньошкірно, а потім ввести всю дозу препарату (0,1 мл).

12. Після ін’єкції витягнути голку, ватну кульку прикла­дати не треба.

13. При правильній техніці введення, повинна утворитися папула білого кольору, діаметром 7—9 мм, яка зникне через 15—20 хв.

14. Щеплення реєструється в історії розвитку новонаро­дженого і картці щеплень, вказується дата щеплення, доза вакцини, серія вакцини та термін придатності.

III. Завершальний етап.

1. Залишок вакцини в ампулі або в шприці, з метою знеза­раження, витримати 1 год в 1 % розчині дезактину. Обов’яз­кове ведення протоколу з уточненням часу розведення та зни­щення ампули з вакциною.

2. Туберкуліновий шприц промити в 1 % розчині дезакти­ну, замочити в 1 % розчині дезактину на 1 год.

3. Знезаразити сповивальний столик 0,2% розчином де­зактину.

4. Зняти маску, знезаразити поліетиленовий фартух 0,2 % розчином дезактину.

5. Зняти рукавички зовнішньою поверхнею всередину і за­мочити їх в розчині дезінфектанту (1 % розчин дезактину) на 60 хв.

6. Помитирукизмиломпіднроточноюводою15 е,сполосну­ти і висушити їх паперовим рушником, яким закритий кран.

7. Обробити руки спиртовим антисептиком, втираючи його до висихання рук.

Примітка. На місці внутрішньошкірного введення вакци­ни БЦЖ, послідовно розвивається місцева специфічна реакція у вигляді інфільтрата, папули, пустули, виразки розміром 5— 10 мм в діаметрі. У первинно вакцинованих нормальна реак­ція на щеплення з’являється через 4—6 тижнів. Реакція під­дається зворотному розвитку упродовж 2—3 міс, іноді довше. У ревакцинованих місцева реакція розвивається через 1 — 2 тиж. Місце реакції слід захищати від механічних подраз­нень, особливо під час водних процедур. У 90—95 % вакцино­ваних на місці щеплення формується поверхневий рубчик до 10 мм в діаметрі.

Увага! Вакцинацію проводять всім новонародженим на 3 — 5 добу життя. Діти, яким не було зроблене щеплення в період но- вонародженості, отримують після одужання вакцину БЦЖ-М. Дітям у віці 2 міс і старше попередньо проводять пробу Манту 2 ТО очищеного туберкуліну у стандартному розведенні та вак­цинують лише туберкулінонегативних. Ревакцинації підляга­ють діти у віці 7 і 14 років, які мають негативну реакцію на пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.

Щеплення проти гепатиту

Проблема. Вакцина проти гепатиту В уводиться в полого­вому будинку в 1 день після народження дитини для запобіган­ня інфекції, яка викликається вірусом гепатиту В. Вакцинація здійснюється після отримання поінформованої згоди матері.

Показання. Новонароджена дитина.

Протипоказання. Дітям з підвищеною чутливістю до будь- якого з компонентів вакцини або з патологічною реакцією на первинну дозу.

Виконавець. Медична сестра дитячого відділення пологово­го будинку.

Місце проведення. Палата спільного перебування матері і дитини; безпосередньо дитяча палата.

Оснащення робочого місця. Шприци, сповивальний сто­лик, дезінфекційний розчин для знезараження сповивального столика, стерильний столик на якому підготовлені ватпі куль­ки в пакетах (20—25 шт.), стерильні пінцети (3—4 шт.), лоток для забруднених шприців, посудина з дезрозчином для ват­них кульок, посудина з дезрозчином для замочування шпри­ців, 70 % спирт, вакцина.

I. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Ретельно струснути вак­цину перед вживанням, набрати в шприц вакцину в дозі 0,5 мл і покласти на стерильний лоток, змочити спиртом 3 ватні куль­ки, підготувати їх до ін’єкції.

Підготовка дитини. Щеплення проводити здоровій ди­тині після огляду лікаря та отримання його дозволу на щеп­лення, отримати згоду на щеплення у матері, покласти дитину на спину.

II. Основний етап.

1. Вакцина вводиться внутрішньом’язово (немовлятам — у передньобокову ділянку стегна, а старшим дітям і дорослим — у дельтоподібний м’яз).

2. Провести пальпацію вибраного місця.

3. Двічі протерти місце ін’єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70 % спирті.

4. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з 0,2 % розчином дезактину.

5. Взяти наповнений вакциною шприц з голкою правого ру­кою так, щоб V палець підтримував муфту голки, II палець роз­міщувався на поршні, а решта пальців утримувала циліндр шприца.

6. Вказівним та великим пальцями лівої руки взяти в складку і зафіксувати шкіру з підшкірною основою у відповід­ній ділянці.

7. Перпендикулярно до поверхні шкіри швидким рухом ввести голку на 2/3 її довжини.

8. Після введення голки лівою рукою відтягнути поршень шприца на себе і перевірити, чи не потрапила голка в просвіт кровоносної судини (кров не повинна з’явитися у шприці).

9. Повільно ввести вакцину у м’яз (натиснути на поршень II пальцем правої руки або І пальцем лівої руки).

10. Лівою рукою прикласти до місця ін’єкції стерильну ват­ну кульку і швидким рухом витягнути голку.

11. Використаний шприц вилучити з роботи і помістити в контейнер для подальшої дезінфекції.

12. Уведення препарату реєструють у встановлених обліко­вих формах, вказуючи номер серії, контрольний номер, термін придатності, підприємство-виробник, дату введення, дозу.

13. Після щеплення спостерігати за дитиною упродовж ЗО хв.

III. Завершальний етан.

1. Знезараження сповивального столика 0,2% розчином дезактину.

2. Гігієнічна обробка рук.

Примітка. Вакцинація та ревакцинація вакциною проти гепатиту проводиться згідно з Календарем профщеплень. При введенні вакцини проти гепатиту слід звернути увагу на спосіб введення.

Увага! В поодиноких випадках можуть спостерігатись міс­цеві реакції у місці введення (еритема, припухлість), незначне підвищення температури тіла.