“Догляд за дітьми з захворюваннями серцево-судинної системи та захворюваннями системи крові”

У спеціалізованих кардіологічних або ревматологічних від діленнях дитячих стаціонарів надасться допомога дітям із та кими захворюваннями: ревматизмом, природженими вадами серця і судин, кардитами неревматичної етіології, вегето-су динною дистонією.

Природжені вади серця — це аномалії морфологічного роа витку серця і кровоносних судин, які виникають на 2—8 тиж нях вагітності внаслідок порушення ембріогенезу.

Ревматизм — інфекційно-імунологічне системне захворій вання сполучної тканини з ураженням переважно серцево-су динної системи.

Головними симптомами при патологи з боку серцево-су динної системи є такі прояви: блідість шкіри, зниження апети ту, схуднення, пітливість, вазомоторна лабільність, порушен ня сну, біль у серці, серцебиття, слабкість тонів серця, тахі- або брадикардія, порушення ритму серця, систолічний або днг столічний шум, розширення меж серця, зниження або НІДІІІ1 іцення артеріального тиску.

Захворювання серця ускладнюються розвитком гострої або хронічної серцево-судинної недостатності.

Діти із захворюваннями крові отримують допомогу у гема тологічних відділеннях дитячих стаціонарів. У групу захворю вань крові входять: анемії, гемофілія, геморагічний васкуліт, тромбоцитопенія, лейкози.

Лейкоз (гемобластоз) — злоякісні пухлинні захворюванна, що характеризується пригніченням кістково-мозкового кроїш творення, в результаті чого проходить дифузна заміна пор мальних елементів кісткового мозку пухлинними клітинами,

Гемофілія — це захворювання, яке обумовлене порушен на ми в системі зсідання крові, що пов’язано з дефіцитом одного u факторів зсідання крові.

Геморагічний васкуліт — це захворювання, в основі якого нежить централізоване гіперергічне запалення дрібних судин і характеризується поліморфними проявами.

Тромбоцитоненічна пурпура, або хвороба Верльгофа — за- х норювання, при якому знижується рівень тромбоцитів в крові і спостерігається схильність до кровотеч.

Найчастішим ускладненням хвороб крові с кровотечі. Го­стрі і хронічні кровотечі потребують падання невідкладної до­помоги.

Здійснення догляду за дітьми з захворюваннями серцево-судинної системи та захворюваннями системи крові. Навички

Підрахунок пульсу дітям різного віку

Проблема. Необхідність проведення моніторингу.

Показання. Визначення частоти пульсу та його характе­ристика.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого стаціонару, медсестра поліклініки.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.

Оснащения робочого місця. Історії хвороби або історії роз­питку дитини, температурний листок, фонендоскоп.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестра. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка документації. Історія розвитку дитини, тем­пературний листок.

Підготовка дитина. Заспокоїти дитину, пояснити бать­кам або дитині старшого віку, як буде проводитись підрахунок пул ьсу.

Під час дослідження пульсу дати його характеристику: прискорений пульс (при підвищенні температури тіла на кож­ний градус збільшується частота пульсу на 8—10 ударів); уповільнений пульс буває під час сну, при патологічних снах; малий пульс буває при зниженні артеріального тиску; твердий пульс буває при підвищенні артеріального тиску; швидкий і

Модулі. IV

високий пульс спостерігається при недостатності аортальних клапанів.

Ураховувати, що пульс у дітей частіший, ніж у дорослих, дуже лабільний, часто визначається дихальна аритмія приски рення пульсу на вдиху і уповільнення на видиху.

II. Основний етап.

1. Визначення пульсу проводити в стані спокою дитини, краще під час сну.

2. Зробити вибір місця вимірювання пульсу. У дітей до 1 року — це сонна артерія, поверхнева вискова артерія, стегно ва артерія. У дітей після 1 року — це променева артерія.

3. Вимірювання починається з визначення характеристи ки пульсу на артеріях правої і лівої половинах голови, шиї, кінцівок.

4. Якщо пульс однаковий з обох сторін, то підрахунок його можна проводити з однієї сторони.

5. Визначення пульсу проводити двома пальцями середнім і вказівним протягом 1 хв.

III. Завершальний етап.

1. Порівняти дані обстеження з середніми віковими показ пиками:

Примітка. Увага! Дані вимірювання зафіксувати в темпе ратурному листку. У випадку аритмії негайно повідомити лі­каря.

Вимірювання артеріального тиску у дітей

Проблема. Необхідність проведення моніторингу.

Показання. Визначення показників систолічного і діас- толічного тиску.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого стаціонару, медсестра поліклініки.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.

Оснащення робочого місця. Історії хвороби або історії роз­питку дитини, температурний листок, фонендоскоп, тонометр. Згідно з віком дитини підібрати манжетки.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка документації та інструментарію. Тоно­метр, фонендоскоп.

Підготовка дитини. Хвора дитина лежить або сидить. За- Пороняється накладати манжетку тонометра на одяг, це змінює результат вимірювання. Рука хворої дитини, на яку наклада­ють манжетку, повинна бути на рівні серця і розміщувати до- понею вверх, під ліктьовий суглоб підкладається маленька по­душка.

II. Основний етап.

1. На плече накласти манжетку, щоб між нею і шкірою проходив палець.

2.

3. Прикласти на це місце фонендоскоп.

4. Поступово нагнітати балоном повітря в манжетку.

5. Зафіксувати момент, коли зникне звук пульсації крові в судині і після цього додати декілька рухів для нагнітання повітря.

6. Відкрити вентиль балона і повільно знижувати тиск в манжетці.

7. Запам’ятати показник тонометра в той момент, коли з’являються звукові удари пульсу. Перший звуковий удар від­повідає показнику систолічного тиску.

8. Запам’ятати показник тонометра в той момент, коли зникнуть звукові удари пульсу. Цей показник характеризує діастолічний тиск.

III. Завершальний етап.

Порівняти показники систолічного і діастолічного тиску з середніми віковими показниками, які можна визначити за формулою В.І. Молчанова: систолічний тиск 80 + 2п, де п —

кількість років; діастолічний тиск становить 1/2 або 2/3 сій толічного тиску. На 1 році життя систолічний тиск визначасті. ся за формулою: 70 + п, де п — кількість місяців, діастолічний тиск — 1/2 систолічного.

Примітка. Увага! Дані вимірювання артеріального тиску зафіксувати в температурному листку.

Взяття крові на біохімічний аналіз

Проблема. Необхідність уточнення діагнозу.

Показання. Захворювання серця, печінки, нирок.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого стаціонару, медсестри поліклініки.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, поліклініка.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлені стерильні ватні кульки (20—25 hit.), пінцети (З 4 шт.), 70% спирт — 10 мл, одноразові шприци (2—Зніт.), стерильний лоток, лоток для забруднених пінцетів, склянки для забруднених ватних кульок, стерилізатор з 0,2 % розчи ном дезактину для промивання голок і шприців, стерилізатор з 0,2 % розчином дезактину для замочування шприців на 1 год, пелюшки, джгут, штатив зі стерильними пробірками, клсйои часта подушка, набір розчинів для профілактики СНІДу.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри.

Підготовка доку ментації та інструментарію. На ст< рильний лоток викласти 10 мл одноразовий шприц, ватні кулі, ки змочити 70 % спиртом.

Підготовка дитини. Заспокоїти дитину, батькам розказн ти про хід процедури. Кров з вени на біохімічний аналіз беру 1∣ в стерильну пробірку до сніданку. Дітям до 5 років джгут N11 накладається, затискання судини, з якої беруть кров, вики кується рукою медичного працівника. Хвора дитина при вики наши маніпуляції лежить або сидить. Руку хворої дитини ро« міщують долонею вверх на спеціальному столику, під лікті,и вий суглоб підкладають клейончасту подушку, яка обгортаї ті. ся пелюшкою.

II. Основний етап.

1. Гумовий джгут накласти на серветку на плече на 5 см ииіце від ліктьової ямки. Після накладання джгута пульс на променевій артерії повинен визначатися.

2. Провести легкий масаж передпліччя в напрямку від К І1С І'І руки до ліктьової ямки.

3. Місце ін’єкції двічі обробити ватними кульками, які імоченіспиртом.

1. Шприц взяти в праву руку, I, III, IV пальцями зафіксу- ннтії циліндр, а II пальцем — голку. Зріз голки направити і і встановити з боку поділок на шприці.

5. Лівою рукою відтягнути шкіру нижче місця ін’єкції, за­фіксувати вену.

(і. Шкіру проколоти різким рухом, паралельно вені, голку провести над веною 1—1,5 см, а потім проколоти стінку вени.

7. Для контролю розміщення голки в вені підтягнути пор- в ь шприца на себе.

3. Якщо в шприц попала кров, продовжувати повільно під- ниунати поршень шприца на себе. Набрати в шприц 5 мл 1' ропі.

9. До місця ін’єкції прикласти ватну кульку, змочену спир- юм, розв’язати джгут, притиснути ватну кульку до місця lιι'∣ кції і швидким рухом вивести голку з вени.

10. Руку дитини зігнути в ліктьовому суглобі і притискати 1111 і ну кульку зі спиртом до місця ін’єкції 5 хв.

І І. Взяти в ліву руку стерильну пробірку, перед цим зняти з вів корок.

III. Завершальний етап.

Поставити пробірку з кров’ю у штатив, закрити корком. Гонку і шприц помити у першій посудині з 0,2 % розчином де­чиї! гину, пропустивши через голку 20 мл розчину. У другій по- і удіїїп з 0,2 % розчином дезактину замочити шприц з голкою, ив и маючи поршень шприца на 1 год. На пробірці лаборатор­ним олівцем поставити номер. Цей номер перенести у направ- чі'іпія до лабораторії, де зазначити прізвище, ім’я дитини, її пік, відділення, номер палати, діагноз, дату забору аналізу.

Примітка. Увага! Додатково пробірку з корком зверху нп крити поліетиленовою плівкою і зав’язати. Пробірку треби ιι∣∣ містити у контейнер, закрити його. Контейнер занести у лабо раторію, до нього додати направлення. Замість контейнери можна використати бікс, на дно якого покласти чотири шари серветок, у бікс поставити штатив з пробірками, які закриті корками і поліетиленовими плівками. Направлення в лабора торію покласти на бікс.

Допомога при непритомності

Проблема. Короткочасна непритомність.

Показання. Різке виникнення слабкості, запаморочення, різка блідість шкіри.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра поліклініки, медсестра дитячого лікувально-профілактичного закладу.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, поліклініка, вдома

Оснащення робочого місця. Грілки, нашатирний спирт, киснева подушка, лікарські препарати в ампулах: 10 % розчин кофеїну — 1 мл, 10 % розчин коразолу — 1 мл; апарат I1IB.JI, стерильний столик, на якому є ватні кульки (20—25 шт.), ній цети (3—4 шт.), 70 % спирт — 10 мл, одноразові шприци (2 Зшт.), стерильний лоток, лоток для забруднених пінцетів, склянка для забруднених ватних кульок, 2 стерилізатори а 0,2 % розчином сульфахлорантину для промивання голок І шприців і замочування їх на 1 год.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки і одягну ти стерильні гумові рукавички.

Підготовка інстру ментарію та лікарських препаратіп На стерильний лоток викласти стерильні одноразові шприци, змочити ватні кульки спиртом.

Підготовка дитини. Провести обстеження дитини, встіі новити діагноз за клінічними симптомами: виникнення слаб кості, запаморочення, нудоти, іноді блювання, короткочаснії знепритомнення до 1 хв, шкіра бліда, брадикардія, дихаипн рідке.

II. Основний етап.

1. Покласти дитину таким чином, щоб голова була нижчою і улуба.

2. Забезпечити свіже повітря.

3. Звільнити грудну клітку від тісного одягу.

1. Обприскати холодною водою обличчя і груди дитини, піднести тампон з нашатирним спиртом до носа дитини на від- ∣τιιιιi 7—10 см (можна використовувати оцтову кислоту).

5. Хвору дитину зігріти грілками, дві грілки покласти з ні к їх боків тулуба, одну грілку до ніг.

6. Підшкірно ввести 10 % розчин коразолу, або 10 % роз­літ кофеїну, або кордіамін тощо. Кожен розчин дозується — її, І мл на рік життя.

III. Завершальний етап.

Якщо непритомність триває більше, ніж 1 хв, розпочати проводити штучну вентиляцію легенів.

11 римітка. Увага! У тяжких випадках використовують ічіртикостероіди, серцеві глікозиди.

Допомога при колапсі

Проблема. Різке зниження AT, ниткоподібний пульс.

Показання. Раптова слабкість, блідість, кінцівки холодні, повна на шкірі холодного липкого поту, ниткоподібний пульс, поступова втрата свідомості.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра поліклініки, медсестра стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.

Оснащення робочого місця. Грілки, киснева подушка, цен­тралізована подача кисню, апарат ІІІВЛ, лікарські препарати: судинні засоби (10 % розчин кофеїну — 1 мл, кордіамін — I мл),0,1 % розчин адреналіну гідрохлориду— 1 мл, преднізо- к>н — 1 мл, корвалол — 10 мл; стерильний столик; стериліза­тори з 0,2 % розчином сульфахлорантину для промивання і шмочування шприців, посудина для ватних кульок.

1. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки і надягну- і и стерильні гумові рукавички.

Підготовка іпструментарію та лікарських препаратів. Па стерильний лоток викласти стерильні одноразові шприци, імочити ватні кульки 70 % спиртом.

Підготовка дитини. Провести клінічне обстеження, оці нити симптоми, виміряти AT.

II. Основний етап.

1. Покласти дитину таким чином, щоб голова була нижчії тулуба, підняти нижній кінець ліжка.

2. Зігріти грілками.

3. Негайно ввести один з судинних засобів: 0,1 % розчин адреналіну гідрохлориду, 1 % розчин мезатону, 10 % розчин кофеїну тощо. Розчин вводити підшкірно в дозі 0,1 мл на рік життя.

4. 0,1 % розчин адреналіну гідрохлориду в дозі 0,2—0,7 мл можна вводити внутрішньовенно з ізотонічним розчином хло риду натрію (5—10 мл), із 20 % розчином глюкози (20—40 мл), з кокарбоксилазою — 25 мг.

5. Після нормалізації артеріального тиску внутрішньовен но ввести 0,06 % розчин корглікону — 0,1 мл на рік життя (але не більше 0,5 мл!) з ізотонічним розчином натрію хлориду.

6. Якщо дитина в свідомості, можна давати серцеві гліко зиди в краплях (корвалол: 1 крапля на рік життя per os).

III. Завершальний етап.

Для відновлення обсягу крові, що циркулює внутрішньо­венно краплинно вводити в умовах стаціонару замінники крові.

Примітка. Увага! В тяжких випадках призначати корти­костероїдну терапію.

Допомога при набряку легенів

Проблема. Ядуха, рефлекторний кашель, клекотливе ди­хання. Аускультативно над легенями вислуховується безліч дрібно- і середньопухирчастих хрипів.

Показания. Перенавантаження лівих відділів серця і лі- вошлункова недостатність.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведения. Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Киснева подушка, кисневий намет, апарат ІПВЛ, лікарські препарати: фуросемід, діазе- пам, преднізолон, добутамін, допамін, нітрогліцерин, димед-

∣∣∣∣∣r, стерильний столик, на якому є ватні кульки (20—25 піт.), пінцети (3—4 шт.), 70% спирт — 10 мл, одноразові шприци ІЗ шт.), стерильний лоток, лоток для забруднених пінцетів, і киянка для забруднених ватних кульок; 2 стерилізатори з 0,2 % розчином дезактину для промивання голок і шприців і кімочування їх на 1 год.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки і надягну- ііі стерильні гумові рукавички.

Підготовка інструментарію та лікарських препаратів. І Ін стерильний лоток викласти одноразові шприци, підготува- іті добутамін, фуросемід, седативні, димедрол, кортикостерої­ди.

Підготовка дитини. Встановити діагноз за клінічними симптомами: ядуха, рефлекторний кашель, клекотливе дихан­ня, шкіра та слизові оболонки блідо-ціанотичні, холодні, воло- 11, аускультативно над легенями визначається велика кіль- кість дрібно- і середньопухирчастих хрипів, виділення з рота пінистої білої або рожевої мокроти.

II. Основний етап.

1. Негайно госпіталізувати дитину у відділення інтенсив­ної терапії.

2. Надати дитині підвищеного положення верхньої части­ни тулуба, положення напівсидячи.

3. Накладати венозні джгути на кінцівки на 20—ЗО хв.

4. Стежити за спонтанним диханням дитини, при потребі підключити ШВЛ.

5. Постійно подавати кисень, застосовувати иіногасники (кисень пропустити через 20%—40% спирт або 1 % розчин я і ітифомсилану).

6. При задовільному AT (середній 70 мм рт. ст. і вище) да­цити у середину нітрогліцерин в дозі 0,1 мкг за 1 хв.

7. При середньому AT нижче за 70 мм рт. ст. і ЧСС вище 120—140 за 1 хв вводити добутамін у дозі 5 —10 мкг за 1 хв.

8. При ЧСС менше 120 в 1 хв вводити допамін у дозі 2 — З мкг на 1 кг за 1 хв.

9. Дегідратацію проводити фуросемідом 1 — 2 мг на 1 кг.

10. Внутрішньвенно або внутрішньом’язово ввести 1 % роз­

чин димедролу 1 мг на 1 кг.

II. Застосовувати седативні препарати (діазепам 0,2— 0,5 мг на 1 кг) та кортикостероїди (преднізолон 2 мг на 1 кг).

III. Завершальний етап.

Проводити введення серцевих глікозидів протягом 2—З

діб.

Примітка. Увага! Застосовувати заходи щодо лікування основного захворювання, усунення причин виникнення набря­ку легенів.

Допомога при носовій кровотечі

Проблема. Носова кровотеча.

Показання. Перегрів на сонці, захворювання з проявами крововиливів і кровотеч.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра поліклініки, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.

Оснащення робочого місця. Міхур з льодом, стерильниіі столик, на якому нідготовлені марлеві турунди, ватні кульки (20 — 25 шт.), пінцети (2—3 шт.), 70 % спирт, одноразові шпри ци, препарати в ампулах: 1 % розчин вікасолу — 1 мл, 5 % роз­чин аскорбінової кислоти — 1 мл, 10 % розчин глюконату кальцію — 1 мл, у флаконах пероксид водню — 10 мл, 5 % амі­нокапронова кислота — 100 мл; стерильний лоток, лоток для забруднених пінцетів, посудини для промивання і замочував ня шприців в 0,2 % розчині дезактину на 1 год.

І. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки і надягну­ти стерильні гумові рукавички.

Підготовка інструментарію та лікарських препаратів. На стерильний лоток викласти стерильні ватні джгутики для носа, марлеву турунду довжиною 50 см, стерильні пінцети (2 шт.).

Підготовка дитини. Оцінити стан дитини. Носова кроно теча може бути незначна з домішками до слизових виділень з носа, а також профузна, коли кров поступає назовні і в глотку, шлунок. У дитини виникає кашель, блювання. Дитину засію коїти, посадити, нахилити голову вперед над лотком.

II. Основний етаи.

Крило носа притиснути до носової перегородки, на переніс­ся покласти марлю, змочену в холодній воді, на потилицю по­класти міхур з льодом на 20 хв. Якщо потрібно, через ЗО хв іце І ліз покласти міхур з льодом на потилицю на 20 хв. Ввести у відповідну половину носа ватний тампон, змочений 3 % розчи­ном пероксиду водню, притиснути крило носа до перетинки. Кров витікає на тампон, відбувається її зсідання і кровотеча припиняється. Замість тампона можна використовувати ге­мостатичну губку. За відсутності ефекту від попередніх заходів провести передню тампонаду носового ходу: ввести в носовий хід марлеву турунду довжиною 50 см, шириною 1 см, змочену кровоспинними препаратами (10 % розчином глюконату каль­цію, 5 % розчином амінокапронової кислоти). Турунду вводи­ти в носовий хід змійкою за допомогою пінцета. Одночасно per os дати дитині 5 % розчин глюконату кальцію або хлориду кальцію, рутин, аскорбінову кислоту. Обов’язково подивити­ся, щоб марлева турунда не звисала з носоглотки в ротову по­рожнину. Для цього зробити контрольний огляд зіва.

III. Завершальний етап.

Тампон може міститься у носі 1 добу. Ллє дитина протягом :* год після постановки тампона повинна бути оглянута JIOP- ц і карем. При необхідності JIOP- лікар проводить задню тампо­наду носа.

Примітка. Увага! В стаціонарі вводити 5 % розчин аміно­капронової кислоти (по 0,1 г на 1 кг маси на добу) внутрішньо- псино краплинно, 5 % розчин аскорбінової кислоти — 1 мл внутрішньовенно з 20 % глюкозою, діцинон в таблетках по l),25 г (етамзилат натрію).

Догляд за дітьми із залізодефіцитною анемією

Проблема. Епітеліальні зміни шкіри, нігтів, волосся, сли­вших оболонок, спотворення нюху, смаку, порушення всмок­тування в органах травлення на початку захворювання. При виснаженні тканевих резервів заліза проявляється анемічна гіпоксія: тахікардія, слабкість тонів серця, систолічний шум, шдишка при фізичних навантаженнях, блідість шкіри, ар- ісріальна гіпотонія, астенічно-неврологічні порушення.

Показання. Виражсність анемічної гіпоксії відповідно до рівня гемоглобіна: легкий ступінь — НЬ 110 — 91 г/л; середині ступінь — lib 90 — 71 г/л; тяжкий ступінь — НЬ 70 — 51 i^,∕ji∣ найтяжчий ступінь НЬ 50 г/л та нижче.

Протипоказання. Для застосування препаратів заліза ги мохроматоз, гемосидероз, гемолітична анемія, таласемю І ідіосинкразія до препаратів Fe.

Оснащення робочого місця. Предмети догляду, препарати заліза, вітаміни, медикаменти для корекції імунітету та ліки, що покращують всмоктування заліза у травнному тракті.

I. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Оцінює стан дитини, визначні ступінь тяжкості анемії.

Підготовка предметів догляду. Пов’язана з проведенням ретельного загального догляду за дитиною, раціонального хар Чувашія.

Підготовка дитини. Дітей ранпього віку необхідно при вчати до більш твердої їжі, поступово виключати годування ,і пляшечки. Привчати дитину самостійно жувати.

II. Основний етап.

1. Усунути етіологічні чинники, що нідтримують анемічну гіпоксію.

2. Підібрати продукти харчування для складання меню pι∣ ціонального харчування: обмежити молоко і молочні продуй ти, збільшити в меню м’ясо, рибу, овочі, фрукти, соки, жон ток, гречану і вівсяну крупи, тверді сорти сиру.

3. Зменшити прийом фосфатів, кальцію, таніну, які погір шують всмоктування заліза.

4. Корекцію дефіциту заліза при анемії середнього і тяжко го ступенів проводити пероральними препаратами заліза (гн мофер, фонотек, фенамін-віта, ерокаль, ферроплект, ферро плекс, ферромід, ферронат, феррум лек): до 3 років — 3 — 5 мі на 1 кг маси на добу; з 3 до 7 років — 50—70 мг заліза на добуї старше 7 років — 100 мг заліза на добу.

5. Проводити антианемічне лікування протягом б міс, для недоношених дітей — 2 роки.

6. Поряд з корекцією вмісту заліза проводити корекції" білків, фотієвої кислоти, вітамінів С, групи В.

7. Застосовувати препарати для кращого засвоєння заліза: ферменти (панкреатин, абоміл, проліпаза, ацедин-пенсин, пан- пшорм-форте, фестал, мізим, ораза, солізим); стимулювальні иісоби (апілак, пентопсил, алое, метил-урацил); азотокірітові ні парафінові аплікації на живіт № 10.

8. Застосовувати парентеральне введення препаратів залі- ііі при порушенні всмоктування (синдромі мальабсорбції): фер- іпііієн, ферум-лек, фербітол, ектофер.

9. Якомога більше перебувати з дитиною на свіжому Повітрі.

НІ. Завершальний етап.

І Іроводити контроль ефективності призначеної дози препа- ∣∣∣ιτy Fe за визначенням рівня ретикулоцитів на 10 — 14 день 'ііісування. Терапію залізом здійснювати до нормалізації рівня гемоглобіну з подальшим зменшенням дози препарату заліза ви 1/2.

Примітка. Корекцію дефіциту Fe при легкому ступені ане- м 11 здійснювати переважно за рахунок раціонального харчу- ініппя, довшого перебування дитини на свіжому повітрі.

Увага! Не проводити профілактичне щеплення, якщо НЬ у цитини нижче 80 г/л. Гемотрансфузії проводити тільки за миттєвими показниками при масивних кровотечах (перевага видається еритроцитарній масі або відмитим еритроцитам). Після нормалізації показників крові проводити 1 раз в місяць контроль вмісту НЬ на 1 році, а потім - щоквартально протя­гом наступних 3 років.