“Догляд за дітьми з патологією органів травлення та гельмінтозами”

Обстеження дитини старшого віку при захворюваннях ор­ні 11 і в травлення і гельмінтозах має особливості. Хворі найчасті­ше скаржаться на порушення апетиту, болі в животі, печію, шдчуття тиснення, задишку, нудоту, рідше — блювання, від-

ставання в масі тіла, язик обкладений, живіт дещо здутий, не­рідко температура тіла субфебрильна.

Диспепсичний синдром — один з постійних проявів хроніч­ного гастриту, дуоденіту, виразкової хвороби, хронічного хо- лецистохолангіту, а також може проявитися при гельмінтозах,

Допомога при цих хворобах дітям надається в соматичних стаціонарах, спеціалізованих гастрологічних відділеннях. Ве­лике значення в діагностиці хронічних захворювань орган і п травлення мають лабораторні аналізи, інструментальні дослі­дження.

Стоматит — запальне захворювання слизової оболонки ро­тової порожнини.

Хронічний гастрит — це хронічний дифузний або вогнище вий запальний процес слизової оболонки шлунка, який суиро воджується порушенням фізіологічної регенерації епітелію :і поступовим розвитком атрофії слизової оболонки.

Виразкова хвороба — хронічне рецидивне захворювання, що характеризується розвитком виразкового дефекту шлунки або дванадцятипалої кишки.

Дискінезія жовчних шляхів — хвороби, які характеризу ються порушенням моторної та евакуаторної функцій жовчно­го міхура і жовчних протоків.

Хронічний холецистохолангіт — це хронічний рецидивний запальний процес жовчного міхура і внутрішньопечінкових жовчних ходів, що супроводжуються порушенням моторики жовчних шляхів і змінами фізико-хімічного складу жовчі.

Коліт — це захворювання товстої кишки, в основі якого лн жить поєднання запалення та дистрофічних змін.

Панкреатит — це захворювання підшлункової залози, при якому проявляються запальні та дегенеративні зміни тканин цієї залози у разі дії активних протеолітичних ферментів.

Найчастіше в дитячому віці діагностуються такі захворій вання, як стоматити, виразкова хвороба, хронічний гастрит, дискінезп, хронічний холецистохолангіт, хронічний коліт, панкреатит.

Серед гельмінтозів найчастіші аскаридоз, ентеробіоз, три хоцефальоз.

Аскаридоз викликається аскаридами. Збудник має верети ноподібну форму, біло-рожевого кольору. Довжина самця 1 5 182

20 см, самки 25—40 см. Яйця аскариди дозрівають у вологому ґрунті протягом 2 тижнів при температурі 20—ЗО °С до стадії інвазійної личинки.

Потрапивши в кишки людини, личинки звільняються від оболонок, проникають через слизову оболонку в кровоносні су­дини — в русло ворітної вени, кровоносні судини печінки, звід­ти через нижню порожнисту вену потрапляють у праву поло­вину серця і через легеневу артерію в легені. Личинки просвер­длюють стінки альвеол, мігрують у бронхіоли, бронхи із хар­котинням потрапляють у ротову порожнину і проковтуються, потрапляючи у шлунок і кишки. Цикл розвитку становить 2— 2,5 міс. Аскариди живуть у кишках протягом року. Після цьо­го строку вони гинуть і виводяться з фекаліями на зовні.

Гострик є збудником ентеробіозу. Самка має довжину 9 — 12 мм і шилоподібний загострений хвостовий кінець. Самець має довжину 3—5 мм, його хвостовий кінець спірально загну­тий. Головний кінець у гострика мас присоску, за допомогою нкої він фіксується до слизової оболонки кишок хазяїна.

Місце паразитування — нижній відділ тонкої кишки та верхній відділ товстої кишки, червоподібний відросток, де че­рез 12—14 діб досягають статевої зрілості. Гельмінт живиться вмістом кишок, є факультативним гематофагом.

Тривалість життя гострика становить 20—ЗО діб. Самка відкладає яйця в періанальних складках (10—12 тис), які че­рез 4 — 5 год стають інвазійними. Після відкладання яєць сам­ки гине.

Трихоцефальоз. Збудником захворювання є волосоголо­вець. Довжина самця 30—40 мм, самки 35—55 мм. Головний кінець паразита тонкий, витягнутий, нагадує волосину. Задня чистина тіла потовщена, у самця нагадує годинникову пружи­ну, у самки — дужку.

Місце паразитування: сліпа кишка і червоподібний відрос­ти, а при масивній інвазії — по всій довжині товстої кишки і в дистальному відділі тонкої.

Живляться волосоголовці кров’ю, тому вважаються гема- тфагами. Тривалість життя — 5—6 років, іноді більше.

Здійснення догляду за дітьми з патологією органів травлення та гельмінтозами. Навички

Оброблення слизової оболонки ротової порожнини при стоматитах

Проблема. Запалення слизової оболонки ротової порожни­ни.

Показання. Захворювання слизової оболонки ротової по рожнини.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медична сестра стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Стерильна гумова груша з м’яким наконечником, ємністю 50 мл або 100 мл, стерильні: лоток, пінцет, шпатель, ватні палички; склянка з асептичним розчином: фурацилін 1:5’000, 2 % розчин гідрокарбонату на­трію, відвар звіробою, ромашки, листки шавлії; лікувальні розчини для припікання афт або виразок слизової оболонки: сальвій, вінілін, вітамін B₁₂, 3 % розчин пероксиду водню, 0,25 % розчин новокаїну, 20 % розчин бури в гліцерині з ніста­тином, гевалекс.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду, ліків. Оброблення ротової порожнини при стоматитах уключає зрошення слизової обо­лонки лікувальними розчинами та припікання афт, виразок розчинами лікарських препаратів. Стерильну гумову грушу покласти на стерильний лоток. Підготувати лікувальні розчи­ни у склянці, температура розчинів 28—30 С: фурацилін 1:5’000, 0,01 % розчин перманганату калію, 2 % розчин гідро­карбонату натрію, відвари ромашки, звіробою тощо. Витисну­ти з гумової груші повітря і набрати в неї лікувальний розчин, покласти гумову грушу з набраним розчином на лоток.

Підготовка дитини. Матір або помічник бере дитину ран нього віку на руки, обличчям донизу. Мати правою рукою під-

гримує живіт, груди дитини, а лівою рукою фіксує голову ди­тини, тримаючи ліву руку на лобі дитини. На столі поставити миску або лоток. Мати підходить до неї, нахиляється і тримає обличчя дитини над мискою (лотком).

II. Основний етап.

1. Підійти до дитини з боку голови. У праву руку взяти гу­мову грушу з лікувальним розчином. Великий палець підтри­мує дно гумової груші, а наконечник її розташовується між II і III пальцями.

2. І і II пальцями лівої руки натиснути на щічки дитини і відкрити їй рот. У цей момент увести в ротову порожнину м’який наконечник гумової груші, ввести лікувальний розчин в ротову порожнину.

3. Лікувальний розчин зрошує слизову оболонку і витікає в підставлений лоток (миску).

4. Зрошення слизової оболонки проводити кожні 4 год, змі­нюючи лікувальні розчини. Діти старшого віку самостійно по- іющуть ротову порожнину 6 разів на добу, використовуючи ці розчини.

5. Після зрошення слизової оболонки мати з дитиною сідає на стілець, утримує дитину правою рукою за груди, лівою ру­кою тримає і фіксує голову.

6. Стерильну дерев’яну паличку з ватним тампоном змочи­ти у лікувальному розчині лікарських препаратів: вінілін, сильвін (розведений з перевареною водою 1:10 ), 3 % розчин пе­роксиду водню, 0,25 % розчин новокаїну, а якщо стоматит має грибкову етіологію, то використати 20 % розчин бури в гліце­рині з ністатином.

7. Відкрити дитині рот, притримати шпателем язик і, по­бачивши афту або виразку, легенько торкаючись, припекти її питним тампоном, змоченим лікувальним препаратом.

8. Припікати афти або виразки слизової оболонки треба після зрошення ротової порожнини 3 — 4 рази на добу.

ПІ. Завершальний етап.

Використаний інструментарій вилучити з роботи.

Примітка. Увага! Для зрошення слизової оболонки рото- ііі 11 порожнини використовують аерозольні препарати (гева- ∣κ∙κc). При вірусному стоматиті зрошення слизової проводить- си противірусними препаратами (інтерферон, лаферон).

Збирання калу для дослідження на гельмінти

Проблема. Порушення апетиту, диспепсичні явища, болі н животі навколо пупка.

Показання. Діагностика гельмінтів.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медична сестра стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Чиста склянка, дерев’яний од норазовий шпатель, клейонка, пелюшки, горщик.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Горщик помити про точною водою, обробити окропом. Підготувати чисту суху склянку.

Підготовка дитини. Дитину підмити.

II. Основний етан.

1. Дерев’яним одноразовим шпателем взяти з трьох різних місць матеріал (5—10 г), отриманого за одну дефекацію калу,

2. Склянку закрити папером і наклеїти бірку з записом виду дослідження, номера палати і дати. Відправити аналііі калу в лабораторію протягом ЗО хв.

III. Завершальний етап.

Використаний інструментарій вилучити з роботи.

Примітка. Увага! Якщо при даному обстеженні в калових масах знаходимо прожилки крові, гній, то поміщати їх в склим ку не потрібно.

Проведення зскрібку на ентеробіоз з неріанальних складок

Проблема. Порушення апетиту, диспепсичні явища, болі її животі навколо пупка.

Показання. Діагностика гельмінтів.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медична сестра стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Дерев’яна паличка з ватним тампоном на кінці, гліцерин, предметне скло.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Горщик помити ироточ-

....... о водою, обробити окропом. Підготувати дерев’яну паличку

і питним наконечником, гліцерин, предметне скло.

Підготовка дитини. Зекрібок на ентеробіоз брати ранком. Ми гір попередити, що дитину не потрібно підмивати.

II. Основний етап.

1. Дитину раннього віку покласти на сповивальний столик, нн пелюшку.

2. Дитина лежить на спині, підняти догори ноги і зігнути їх и колінних суглобах.

3. Лівою рукою розвести сідниці, правою рукою взяти церев’яну паличку з ватним тампоном, змоченим у гліцерині, і пробити зекрібок з періанальних складок навколо відхідника.

І. Після зскрібка ватним тампоном зробити мазок на пред­метне скло і одразу передати його лаборанту для розглядання під мікроскопом, або дерев’яну паличку з вологим ватним там­поном після зскрібка опустити в чистий, сухий флакон із-під пеніциліну наклеїти етикетку з записом виду дослідження, прізвища, ім’я дитини, відділення, номера палати, дати і інд­ії рішити одразу в лабораторію.

III. Завершальний етан.

Використаний інструментарій вилучити з роботи.

Примітка. Увага! При даному обстеженні іноді викорис­товується клейка стрічка, частина якої прикладається до ді- іііііки періанальних складок, а потім клеїться на предметне і к по. Предметне скло з наклеєною стрічкою та направленням передається лаборанту на дослідження.