“Догляд за дітьми з інфекційними захворюваннями”

До дитячих інфекційних хвороб належать: кір, краснуха, епідемічний паротит, вітряна віспа, полімієліт, дифтерія, каїн люк, скарлатина, менінгококова інфекція.

Кір — гостра повітряно-краплинна інфекція, що викли кається вірусом кору і характеризується виникненням нн шкірі плямисто-папульозного висипу, що залишає пігменти цію, ураженням слизових оболонок дихальних шляхів, очей, проявами загальної інтоксикації.

Краснуха — це гостре інфекційне захворювання, яке су проводжується лихоманкою, катаральними явищами, висип кою на шкірі, тератогенною дією на плід.

Паротит — це гостре захворювання, яке викликається віру сом та характеризується лихоманкою, ураженням залозноі ти нервової тканин.

Вітряна віспа — це гостре інфекційне захворювання, іцн викликається фільтрувальним вірусом та характеризустьси

помірною інтоксикацією та висипкою на шкірі і слизових обо­лонках.

Поліомієліт (хвороба Гейне-Медіна) — гостре інфекційне захворювання з ураженням сіроі речовини спинного мозку, стовбура головного мозку, при якому розвиваються парези і паралічі, бульбарні розлади.

Дифтерія — гостре інфекційне захворювання, при якому розвивається фіброзне запалення на місці проникнення збуд­ника та явища інтоксикації, що призводять до міокардиту, поліневриту, інфекційно-токсичного шоку, нефрозу тощо.

Кашлюк — гостре інфекційне захворювання, яке виклика- і ться паличкою кашлюку, головними проявами його є кашель і поступовим розвитком нападів спазматичного характеру.

Скарлатина — одна з форм стрептококової інфекції, яка має перебіг з лихоманкою, ангіною, висипом на шкірі і при и киї спостерігаються стрептококові та інфекційно-алергічні ускладнення.

Менінгококова інфекція — гостре інфекційне захворюван­ні!, яке викликається різними серологічними штамами менін­гокока; клінічно характеризується ураженням слизової обо- нпнки носоглотки, генералізацією процесу у вигляді специфіч­ної септицемії та запаленням мозкових оболонок.

Здійснення догляду за дітьми з інфекційними захворюваннями. Навички

Догляд за шкірою та слизовими оболонками під час висипу вітряної віспи

Проблема. Вітряна віспа — це гостре інфекційне захворю- ініпіія, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, повітряно- гіиніельним шляхом передачі, характеризується наявністю і носрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу на шкірі та слизових.

Показання. Лікування вітряної віспи.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого інфекційного стаціонару, ми ти дитини.

Місце проведення. Дитячий інфекційний стаціонар, вдома.

Оснащення робочого місця. Гігієнічні палички, стерилі. ний лоток, 1 % спиртовий розчин брильянтового зеленого 10 мл (1—2 % розчин калію перманганату), відвар ромашки, розчин антисептика для обробки слизових оболонок.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка інструментарію та препаратів. На лоток покласти паличку з ватним тампоном на кінці. Приготувати 1 % розчин брильянтового зеленого.

Підготовка дитини. Оглянути шкіру дитини і визначити появу нових елементів висипу.

II. Основний етап.

1. Обробити елементи висипу на шкірі ватним тампоном, змоченим 1 % спиртовим розчином брильянтового зеленого. Особливо звернути увагу на нові елементи висипу.

2. Обробляти везикули кожну добу.

3. Вражені висипом ділянки слизових оболонок (ротова по рожнина, очі) обробити відваром ромашки або розчином анти септика.

III. Завершальний етап.

1. Використаний матеріал вилучити на дезінфекцію.

2. Гігієнічна обробка рук.

3. Зробити позначку про виконану маніпуляцію в листку призначень.

Примітка. Поява пухирців супроводжується свербінням, На слизових оболонках елементи висипу швидко мацеруютьс» з утворенням поверхневих ерозій, які загоюються протягом 1 — 2 днів. На шкірі пухирці поступово підсихають та вкриая ються кірочками. Після злущення кірочок на їхньому місці тривалий час зберігається легка пігментація, в крайніх випад ках (при приєднанні другорядної флори) — рубчики.

Увага! Процес висипання відбувається поштовхами з ін тервалом в 1 — 2 дні, протягом 2—4 днів, в крайніх випадках до 7 дня і більше. Тому спостерігається несправжній поліморфізм висипу.

Взяття мазків із зіва і носа на дифтерійну паличку

Проблема. Для підтвердження дифтерії найчастіше засто­совують бактеріологічне дослідження. Від хворих на ангіну і з підозрою на дифтерію, збирання матеріалу необхідно проводи- I її протягом 3 — 4 год (не пізніше, як через 12 год) з моменту івернення хворого.

Показання. Діагностика дифтерії.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра приймального відділення дитячого інфекційного стаціонару, патронажна медсестра.

Місце проведення. Приймальне відділення дитячої лікар­ні, ізолятор поліклініки, вдома.

Оснащення робочого місця. Штатив для пробірок, стериль­ні пробірки з стержнями, на кінці яких ватні тампони, сте­рильні шпателі, склянка для забруднених шпателів.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка інструментарію та препаратів. Стерильні пробірки в штативі з стерильними ватними кульками, закрш- пеними на кінці дротяної палички, чисті шпателі.

Підготовка дитини. Посадити дитину обличчям до світла іш руки матері спиною до неї. Показати матері, як треба трима­ні дитину — одну руку мати кладе на лоб дитини, другою — ут­римує руки дитини, тримаючи дитину на рівні грудей.

II. Основний етап.

Взяття мазка на бацилу Лефлера (BL) із зіва.

1. Голову дитини трохи закинути назад.

2. Взяти пробірку з тампоном в ліву руку між V і IV паль­ними.

3. Витягнути стержень з тампоном з пробірки і взяти його ігж лівою рукою 1 і II пальцями.

4. У праву руку взяти шпатель і відкрити дитині рота. Шпателем притримувати язик.

5. Точним рухом взяти мазок з поверхні мигдаликів, під­небінних дужок, язичка.

6. Після взяття матеріалу із зіва помістити тампон в сте­рильну пробірку, не торкаючись стінок пробірки.

7. Виписати направлення в баклабораторію.

Взяття тазка на бацилу Лефлера (BL) із носа.

1. Взяти пробірку з тампоном в ліву руку між V і IV палі, цями.

2. Витягнути стержень з тампоном з пробірки і взяти його теж лівою рукою І і II пальцями.

3. Правою рукою підвести кінчик носа доверху.

4. З кожної ніздрі носа взяти слиз одним ватним таммо ном.

5. Помістити тампон в стерильну пробірку, не торкаючись стінок пробірки.

6. Виписати направлення в бактеріологічну лабораторію.

III. Завершальний етап.

1. Використаний інструментарій вилучити на дезінфек цію.

2. Гігієнічна обробка рук.

3. Зробити позначку про виконану маніпуляцію в листку призначень.

Примітка. Матеріал для дослідження зі слизової оболонки ніднебінних мигдаликів збирають на краю нальоту, до призви чення етютропних препаратів, не раніше, як через 2 год післн іди чи пиття не торкаючись тампоном язика і зубів. Якщо