49. Марксистська філософія: основна проблематика та історична доля

К. Маркс (1818—1883 рр. ) є засновник системи, котра запропонувала якісно новий спосіб філософствування і ознаменувала початок виходу за межі усталеного (класичного) в епоху Нового часу способу мислення.

Виявляється це насамперед в тому, що Маркс при вирішенні теоретичних проблем звертається до практики як найефективнішого і остаточного способу розв'язання соціальних завдань. Філософія марксизму – як відображення глибинних змін у сферах західного суспільства і обґрунтування всесвітньо-історичної місії пролетаріату. Основним підґрунтям: суспільно-політичні, історичні, економічні умови, теоретичні джерела: в середині 19ст розвиваються капіталістичні умови, гострі суперечки між пролетаріатом і буржуа; діалектика Гегеля: відкинувши вчення про "абсолютну ідею", розвинули вчення "про розвиток світу"; матеріалістичне вчення Фейєрбаха: сприяв відходу від ідеалізму; англійська класична політична економія, яка поклала початок трудовій вартості, встановила факт існування суспільних класів; утопічний соціалізм, критика капіталістичного ладу; досягнення природознавства (з-н збереження енергії, вчення про клітинну будову живих організмів і еволюційна теорія Дарвіна). Маркс узагальнив досягнення, використовуючи їх для створення діалектико-матеріалістичного світогляду. Філософія Маркса показала перехід від класичної до некласичної філософії, яка звільняє людину від економічної залежності, відновлення її цінності, ствердження її існування. Маркс називав свою філософію натуралізмом і гуманізмом. Основні риси філософії: створення матеріалістичної діалектики через поєднання матеріалізму з діалектичним методом. Поєднання виділяє об’єктивну (діалектика світу) і суб’єктивну (мислення) діалектику; розгляд людини і людського буття як об’єкту філософії (людин – істота соціальна, філософія спрямована на пізнання людини і перетворення світу). Розгляд людського буття як практичного, з одного боку – це роль праці у становленні людини, суспільства, з іншого боку – це розгляд діяльнісного способу у взаємозв’язку людини і світу (розпредметнення, опредметнення), що робить людину об’єктом світовідношення; проблема свідомості, що сприяє пізнанню і перетворенню людиною світу (людина здатна прогнозувати), розгляд ідеології як хибної свідомості; проблема свободи і відчуження (розгляд економічного відчуження, яке він пов’язує з розвитком приватної власності); антропологічне і матеріалістичне розуміння історії, використовує метод діалектики, щоб дійти матеріалістичного обґрунтування історії, в основі розвитку історії лежить розвиток матеріальних благ (спосіб виробництва: матеріальні засоби + засоби виробництва = продуктивність праці). Вся історія – це способи зміни способів виробництва.

Внутрішнім джерелом суспільного розвитку виступає суперечність між продуктивними силами і засобами виробництва (еволюційний і революційний шляхи розвитку); філософія набула статусу науки і певного політичного забарвлення. Класичні риси марксизму: раціоналізм; розгляд людської природи як позитивною за своєю сутністю; редукціонізм – прагнення зняти антропологічне в людини – соціальним і техноморфним. Некласичні риси: роль практики як розвиток соціальних проблем і її первинність щодо теорії; ствердження прав людського існування і розвиток людської індивідуальності; аналіз відчуження і пошук форм його подолання. Основні риси, що сформувались: філософія набула ідеологічного і політичного статусу; відбувається перехід від людини на користь пролетаріату, людина набуває певного абстрактного характеру; відсутність діалогу та інакомислення; в рамках філософії відбувається поділ на діалектичний та історичний матеріалізм. Звульгаризована Леніним, і особливо Сталіним, концепція Маркса стала теоретичною і ідеологічною програмою більшовицької революції 1917 року і побудови соціалізму. Спроб реалізувати ідеї Маркса на практиці в колишньому СРСР, країна Східної Європи, показала, що ідеї Маркса були в цілому утопічні нереальні. Розвиток марксистської філософії у XX ст. здійснювався двом основними напрямками: у Радянському Союзі, де вона була перетворена в ідеологічний канон, і на Заході, де марксизм набуває рис екзістенційної філософії.

<< | >>

↑

Источник: Відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 49. Марксистська філософія: основна проблематика та історична доля:

- Архитектура и строительство - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Бизнес - Биология - Военные дисциплины - География - Геология - Демография - Диссертации России - Естествознание - Журналистика и СМИ - Информатика, вычислительная техника и управление - Искусствоведение - История - Культурология - Литература - Маркетинг - Математика - Медицина - Менеджмент - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Промышленность - Психология - Реклама - Религиоведение - Социология - Страхование - Технические науки - Учебный процесс - Физика - Философия - Финансы - Химия - Художественные науки - Экология - Экономика - Энергетика - Юриспруденция - Языкознание -