30. Категорії: “можливість і дійсність”, “необхідність і випадковість”.
Можливість – дійсність. Можливість і дійсність – це два послідовних ступені, етапи становлення і розвитку явища, його рух від причини до наслідку в природі, суспільстві та мисленні.
Категорія можливість відображає об'єктивні, необхідні умови і тенденції виникнення і розвитку предмета, явища. Категорія дійсності виражає ступінь і форму реалізації можливого. Дійсність є конкретною існуючою формою предмета. Направленість об'єктивного розвитку в світі виключає будь-який варіант крім руху від можливого до дійсного. Сьогодення диктує людству два варіанти можливої майбутньої дійсності: або воно сформує таку технологію свого розвитку, за якої буде успішно функціонувати в гармонії з природою, або загине внаслідок глобальної екологічної катастрофи.Необхідність визначає те, котре закономірно випливає із внутрішнього, суттєвого зв'язку предметів, процесів та явиш, що обумовлено всім попереднім розвитком і в силу цього наступає чи повинно наступити.
Випадковість виражає те, що випливає із зовнішніх зв'язків між явищами.
Діалектичний погляд на співвідношення цих категорій був закладений Гегелем. Вважаючи категорії проявом світового духу, він відкрив діалектичний взаємозв'язок необхідності Й випадковості. З'ясовуючи категорію необхідності, він вважав, що й "випадковість" має свою основу, тому що вона випадкова, і так само не має своєї основи, бо вона випадкова. Інакше кажучи, випадковість має зовнішню основу, не маючи внутрішньої. Але вона не безпричинна, хоча й викликається зовнішніми, побічними, несуттєвими причинами.
Випадковість необхідна, оскільки випливає із загальної закономірності, обумовлена діяннями причинності, випливає із загального зв'язку явищ. Водночас, випадковість не викликається внутрішніми, суттєвими причинами, внутрішньою необхідністю, а тому не є необхідною.
Випадковість виступає не лише як прояв, але й як доповнення необхідності, що відбувається в точці перетину двох необхідних процесів. Проте не всяке зіткнення необхідних процесів дає у результаті випадковість. Сонячне і місячне затемнення, будучи перетином двох необхідних процесів - руху Землі і її супутника Місяця - не є випадковими, про що говорить той факт, що їх можна заздалегідь передбачити.