91. Кант: Коперніканський переворот в філософії.
Основоположник класичної нім. філософії Кант (1724-1804) замислювався над питанням про причини парадоксів і зрештою, невдач, з якими повсякчас зустрічається розум, як тільки перед ним постають задачі і проблеми людського буття.
Він вважав, що поза людиною існує „річ в собі”, яка при дії на людину викликає певні відчуття хаотичного характеру. Завдяки апріорним формам чуттєвості - час, простір – вони впорядковуються, люд з допомогою розсудку і розуму виникають явища (загальний предмет пізнання, що несес на собі відбиток субєктивності) – вони результат творчої діяльності суб’єкта. Тому під природою К. Розуміє не „річ в собі”, а сукупність явищ, які створені творчою здатністю свідомості. Тому пізнання – діяльність, яка відбувається по своїм законам. Не думка погоджується з предметом, як досі думали філософи, а предмет з думкою. не наявні знання мають узгоджуватися з дійсністю, а дійсність – із категоріями, які дані людині апріорно Він поставив на перший план думку, а не предмет, активно-творче діяння, а не пасивне споглядання (поворот до ідеалістичного тлумачення реальності). Суб’єктивний початок не лише затьмарює дійсне положення речей, але й визначає суб’єктивні і об’єктивні елементи знання. В суб’єкті розрізняє два рівні: емпіричний і трансцендентальний (те що передує досвіду апріорі, має за мету здійснити зробити можливим досвідне пізнання). -> коперніканський переворот. За К, пізнання є поєднання чуттєвості і мислення, і про річ, не дану в чуттях (ноумен), взагалі не може бути ніякого знання. Мислити ноумени безпомилково неможливо Починаючи з К в гносеології починається дослідження законів людського розуму і його меж. Замість питань „Що таке світ?” – „Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?” Виділів 4 типи категорії – форми, що мають апріорний і суб’єктивний характер: кількості (єдність, множинність, сукупність); якість (реальність, заперечення, обмеження); відношення (субстанція - аксиденція, причина – дія; взаємодія); модальність (необхідність – випадок; існування – не існування; можливість - неможливість). Першоджерело: прологомены к будущей метафизике.
Источник:
Відповіді з Філософії. 2017
Еще по теме 91. Кант: Коперніканський переворот в філософії.:
-
Альтернативные философские исследования -
Антропология -
Восточная философия -
Древнегреческая философия -
Древнеиндийская философия -
Древнекитайская философия -
История философии -
История философии Возрождения -
Логика -
Немецкая классическая философия -
Онтология и теория познания -
Основы философии -
Политическая философия -
Русская философия -
Синектика -
Современные философские исследования -
Социальная философия -
Средневековая философия -
Философия и социология -
Философия кризиса -
Философия культуры -
Философия науки -
Философия религии -
Философы -
Фундаментальная философия -
Экзистенциализм -
Этика, эстетика -
-
Архитектура и строительство -
Безопасность жизнедеятельности -
Библиотечное дело -
Бизнес -
Биология -
Военные дисциплины -
География -
Геология -
Демография -
Диссертации России -
Естествознание -
Журналистика и СМИ -
Информатика, вычислительная техника и управление -
Искусствоведение -
История -
Культурология -
Литература -
Маркетинг -
Математика -
Медицина -
Менеджмент -
Педагогика -
Политология -
Право России -
Право України -
Промышленность -
Психология -
Реклама -
Религиоведение -
Социология -
Страхование -
Технические науки -
Учебный процесс -
Физика -
Философия -
Финансы -
Химия -
Художественные науки -
Экология -
Экономика -
Энергетика -
Юриспруденция -
Языкознание -