105. Природа, як цінність.

Цінності – поняття для позначення різних форм, утримання та закріплення споріднених смислів, певні скрижалі в яких зафіксовані умови формування людства, як особливого універсуму.

Природа в широкому смислі характеризується як все існуюче, увесь матеріальний світ, Всесвіт. Розуміння природи у вузькому сенсі співвідноситься з умовами та особливостями буття людини і виражається такими поняттями як біосфера, географічне середовище, ноосфера. Ноосфера (сфера розуму) — прояв біосфери у вигляді свідомої діяльності людей, яка перетворює планету. Ключова ідея В. І. Вернадського, який створив вчення про ноосферу така: людство, яке досягло вищої форми організованості — наукової думки, стає “планетарним явищем”, провідним чинником природної еволюції. У своєму розвитку людство відносилось до природи : Етап економіки, який проявляється у присвоюванні матеріальних благ. Первісна людина живе збиранням, мисливством, рибальством, використовуючи при цьому дуже примітивні знаряддя праці. Вона впливає на природу лише фактом своєї присутності в ній. Етап економіки, пов’язаний з виробництвом матеріальних благ (від виникнення землеробства і скотарства до появи буржуазних відносин). Підсилюється вплив людства на природу, що у локальних масштабах призводить до негативних екологічних наслідків. Причому, характер такого впливу вже визначається особливостями суспільних відносин, образу життя, засобів виробництва. Етап техногенної цивілізації (від англійської промислової революції ХVІІІ ст. до середини ХХ ст. ). Головним для техногенного суспільства стає принцип найбільш активного впливу людини на природу, панування людини над природою, який спирається на прагнення до безмежного науково-технічного прогресу. В природознавстві домінує ідея випробування природи, бажання розкрити її таємниці шляхом раціонального зведення притаманної їй якісної багатоманітності до невеликого числа точних кількісних законів. Природа розглядається як невичерпна комора і як об’єкт інтенсивної перетворюючої діяльності.

В підсумку екологічна ситуація досягає стану екологічної кризи. Етап ціннісної переорієнтації ставлення до природи (від 60-70 рр. ХХ ст. до нашого часу). В науково-теоретичному плані розпочинається спроба перегляду світоглядних установок техногенного суспільства, розгляду людства і природи як рівноправних за своїм потенціалом і взаємозалежних партнерів, відносини між якими потрібно гармонізувати. Практичні контури такої ціннісної переорієнтації закладаються виникаючим “інформаційним суспільством” А. Печчеї запропонував новий тип ціннісного ставлення людини до природи: відповідальне, співмірне відношення потреб суспільства і можливостей природи. Для цього слід скерувати усі зусилля на істотне покращення якостей людини, способу її існування, образа життя, бо доля нового світового ладу буде залежати від людських якостей і здібностей. Сучасний екологічний рух (”зелені”) будує свою діяльність у відповідності з трьома основними принципами, багато в чому схожими на позицію Печчеї: слід вважати визначальною концепцію кінцевості природних ресурсів; темпи розвитку природи і суспільства повинні бути зіставленими; людям потрібно орієнтуватися переважно на природні, а не на штучні умови свого існування. В теоретичному плані перспективи вирішення екологічної проблеми репрезентовані концепціями, які обґрунтовують ідеї охорони дикої природи; розробки екологічно апробованої техніки і технології; єдності та розвитку середовища проживання і суспільства (біосоціогенез) та ін.

<< | >>

↑

Источник: Відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 105. Природа, як цінність.:

- Архитектура и строительство - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Бизнес - Биология - Военные дисциплины - География - Геология - Демография - Диссертации России - Естествознание - Журналистика и СМИ - Информатика, вычислительная техника и управление - Искусствоведение - История - Культурология - Литература - Маркетинг - Математика - Медицина - Менеджмент - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Промышленность - Психология - Реклама - Религиоведение - Социология - Страхование - Технические науки - Учебный процесс - Физика - Философия - Финансы - Химия - Художественные науки - Экология - Экономика - Энергетика - Юриспруденция - Языкознание -