ВСТУП
Питання вдосконалення фінансових відносин постійно знаходяться в полі зору дослідників. Поглиблення ринкових засад функціонування економіки України зумовило значний інтерес до різноманітних фінансових питань.
Основу такого зацікавлення становлять насамперед зміни, що відбуваються в процесі формування та перерозподілу фінансових ресурсів суб'єктів господарювання виробничого сектора економіки країни, зростання обсягів банківського обслуговування внутрішньогосподарських і зовнішньоекономічних зв'язків, розвиток фондового ринку. Підсиленням же означеної зацікавленості були й швидкоплинні коливання стану фінансових ринків, тенденції з використання новітніх інформаційних технологій, зростання конкуренції та глобалізація господарської діяльності. Отже, можна виділити низку проблемних питань, які потребують особливої уваги в умовах реорганізації вітчизняної економіки.До вказаного вище слід додати переорієнтацію інвестиційних потоків із сировинного і фінансового секторів у несировинні галузі з метою стимулювання прогресуючих технологічних зрушень, активізацію капіталоутворення, забезпечення безперервності процесу впровадження фінансових інновацій, посилення ролі банківського сектора в економічному зростанні та підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом банку тощо. Це у підсумку зумовило не лише необхідність нагайного переосмислення, а й відповідного ставлення до ролі фінансового управління в цілому, де значне місце відводиться проблемі інтенсифікації та структурній оптимізації грошових і фінансових потоків.
Не менш важливим є також й питання взаємодії різних інститутів з погляду досягнення сталості економічного зростання за умов формування відкритої економіки, де так само вагоме місце відводиться фінансовим аспектам.
Методом дієвого управління, організації та аналізу різноманітних процесів є потокові підходи. Однак, незважаючи на існування розгорнутого апарату формалізації методів щодо застосування потокового підходу, виявилося, що на сьогодні відсутнє чітке визначення відповідного термінологічного апарату саме в економічній науці, що, у свою чергу, не сприяє формуванню методологічної бази для досліджень практичних аспектів впровадження потокових підходів з погляду вдосконалення фінансових взаємовідносин між окремими суб'єктами господарювання.
Це у підсумку і знайшло відповідне відображення в об'єкті та предметі даного дослідження. Разом з тим головною метою дослідження стало узагальнення теоретичних і прикладних аспектів, методології застосування потокового підходу у фінансовій сфері.Насамперед автор даної роботи поставив перед собою таке завдання: висвітлити сучасний зріз проблем, пов'язаних з рухом фінансових ресурсів різних суб'єктів господарювання, з аналізом їх взаємного впливу та впливу на сталість економічного розвитку. Виходячи з цього, в роботі розкрито теоретичні та прикладні проблеми визначення місця і ролі фінансових питань з погляду еволюційного розвитку економічних відносин, узагальнено теоретичні та методичні засади управління фінансовими потоками, проведено аналіз концептуальних положень щодо організації взаємодії різних фінансових потоків, досліджено управління фінансовими потоками на прикладі банківських установ.
У першому розділі монографії зосереджено увагу на розкритті значення фінансової складової в економічних процесах перехідної економіки та ролі фінансової кризи в прояві неефективності управління у фінансовій сфері.
На підставі всебічного розгляду різноманітних процесів економічної трансформації, яка охопила велику кількість країн наприкінці ХХ століття, визначено, що процес переходу властивий для різних економічних систем, тож надання статусу ринкової економіки країнам, які знаходяться на початкових етапах становлення ринку, не означає припинення перехідних процесів, які відбуваються майже у всіх секторах економіки.
Більше того, виявляється, що перехідні періоди у різних економічних системах характеризуються приблизно однаковою послідовністю розвитку та відрізняються переважно частковими змінами властивих їм інститутів, зв'язків та відносин. Результатом такого переходу є виникнення нових мікро- та макроеконо- мічних закономірностей, соціальних і політичних змін, що породжують нові задачі економічної політики. При цьому окремі закономірності і тенденції перехідного періоду також присутні в межах стабільного розвитку країн, що й зумовлює необхідність визначення загального значення вивчення процесів переходу.
Також увагу приділено розгляду проблематичності визначення сутності та змісту поняття «фінансові ресурси» з погляду на множинність суб'єктів господарювання. Зокрема, в роботі узагальнено існуючі підходи та подано авторську думку. Це сприяло більш змістовному розгляду сутності потокових процесів у фінансовій сфері, основ розуміння потоку фінансових ресурсів як процесу утворення та формування фінансових ресурсів, процесу руху фінансових ресурсів у взаємозалежному русі. Результатом дослідження стало уточнення поняття «фінансові потоки» та його розгляд з погляду різних економічних агентів у загальному фінансово-економічному просторі.Разом з тим визначено сутність основних функцій фінансового потоку як об'єкта управління та процесу, що розкриває його економічний зміст і сутність. Розглянуто типи, форми та види фінансових потоків. Запропоновано та розкрито загальну схему взаємозв'язку різних типів фінансових потоків економіки, встановлено взаємозв'язок фінансового потоку з такими категоріями, як фінанси та кредит. Розмежовано цілі та задачі управління фінансовими й грошовими потоками. Наголошено на тому, що саме існуючі проблеми з питань функціонування грошових потоків й зумовлюють необхідність вирішення питань управління фінансовими потоками.
Другий розділ роботи присвячено висвітленню питань управління фінансовими потоками. Автором зроблено спробу комплексно проаналізувати рух фінансових потоків у межах найбільш суттєвих і взаємозалежних компонентів різноманітних фінансових потоків, які підпорядковуються та справляють значний вплив на інші елементи внутрішнього загального фінансового потоку економіки. Підставою для такого узагальнення послужив розгляд не лише теоретичних концепцій і положень з визначення комплексного потокового управління як базового у фінансовій сфері, а й визначення методологічних підходів до аналізу фінансових потоків. Саме з цих позицій у роботі застосовуються різноманітні методи та підходи до аналізу руху фінансових ресурсів.
У роботі проведено аналіз інструментарію потокового управління.
На підставі цього зроблено висновок, що детальне визначення фінансових інструментів потокового управління спричиняє динамізм у загальному структуруванні фінансових інструментів, а отже, зумовлює необхідність розробки методики оцінки ефективності застосування того або іншого інструмента в конкретній ситуації.Не менш важливе значення має економічна інформація як основа узгодження в русі фінансових потоків. Це дозволило показати значення функціональних діаграм, які відображають взаємозалежність між вартістю на окремі ресурси та інформацією про ці ресурси для відображення ймовірних напрямків руху фінансових потоків або їх інтенсивності.
Третій розділ роботи розкриває концептуальні положення організації взаємодії різних фінансових потоків. Основу такого розкриття проблемних питань у досягненні сталості руху фінансових потоків становлять аналіз і узагальнення основних каналів розширення ендогенних грошових потоків. Проте найбільш вагомим здобутком даного розділу є визначення засад організа- ційності руху фінансових потоків та опису такого руху з погляду різноманітних фінансових систем. Для цього введено поняття «скелетон потоків фінансових ресурсів» та запропоновано методологічні узагальнення відносно його наочного відображення. У даному розділі також проведено аналіз існуючих форм і продуктів фінансових інновацій, які використовуються у світовій практиці. Це дозволило провести критичний аналіз можливості їх застосування у вітчизняній практиці. На підставі такого аналізу встановлено, що основні підстави провадження фінансових інновацій дозволяють попередити виникнення негативних явищ у сталості руху фінансових потоків різних суб'єктів господарювання. Окреме місце у розділі посідають питання відображення сталості руху та перерозподілу фінансових ресурсів на підставі різноманітних фондових індексів.
У четвертому розділі увагу приділено розгляду одного з елементів скелетону потоку фінансових ресурсів економіки, а саме фінансовим потокам банків. Поступово, починаючи з розгляду основних потоків фінансових ресурсів у банківському секторі, взаємозалежності й організації руху фінансових потоків банків та підприємств нефінансового сектора економіки, узагальнено цілу низку різноманітних моделей аналізу фінансових потоків банків.
Зокрема, до таких моделей віднесено: модель аналізу фінансових потоків, що знаходяться у взаємозв'язку із формуванням портфеля цінних паперів банків, та біноміальну модель аналізу фінансових потоків банку, пов'язаних з його фінансовими результатами. На підставі проведеного аналізу методів і моделей, що використовуються у банківській діяльності, також запропоновано і розглянуто підхід до побудови графоаналітичної моделі банківської діяльності на підставі аналізу руху її фінансових потоків.Базою даного дослідження є насамперед застосування підходів статистичного аналізу, бо саме вони дозволяють не лише визначити кількісні характеристики процесу руху фінансових ресурсів, а й встановити фактори взаємного впливу різних фінансових потоків та окремих чинників у межах ізольованих потоків. При цьому дослідження проведене на реальних статистичних даних відносно визначеної сукупності фінансових потоків та узагальнює напрацьовані автором методики, отримані протягом чотирьох років. Водночас особливістю даної роботи є наявність досить значної кількості таблиць та рисунків, які не лише пояснюють сутність обраних методів для аналізу фінансових потоків та побудованих відповідних моделей, а й дозволяють перевірити адекватність і значення отриманих результатів.
Разом з тим, не претендуючи на всеосяжність розглянутого автор сподівається, що коло порушених питань вплине позитивним чином на вирішення ряду проблем, пов'язаних з функціонуванням економічних агентів і забезпеченням їх необхідним обсягом фінансових ресурсів на підставі визначеного у роботі узагальнення та аналізу відповідних фінансових потоків.