Органи управління фінансами та їх повноваження

Фінанси служать сферою економічної діяльності держави. Тому для безпосереднього управління фінансами і організації фінансових відносин сформовані органи управління фінансами, які наділені відповідними правами і повноваженнями.

Стратегічне управління фінансами перспективного характеру здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України. Стратегічне управління пов’язане з визначенням обсягів і джерел фінансових ресурсів для реалізації цільових програм, зумовлених розвитком економіки, проведенням структурної перебудови, вирішенням основних напрямів економічного і соціального розвитку. До компетенції стратегічного управління фінансами належить також

розмежування податків та доходів, які надходять до державного та місцевого бюджетів.

Верховна Рада України як законодавчий орган приймає закони, в тому числі з фінансових питань, розглядає і затверджує Державний бюджет, затверджує звіт про виконання Державного бюджету, визначає внутрішні і зовнішні фінансові проблеми держави.

Президент України як глава держави створює дорадчі та інші допоміжні органи і служби з фінансової діяльності, підписує закони, прийняті Верховною Радою України, в тому числі Закон України про Державний бюджет України, має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховною Радою України.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він забезпечує проведення фінансової політики на державному рівні, організує розробку проекту про Державний бюджет України та забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою і підписаного Президентом Державного бюджету України. Він надає звіт про виконання Державного бюджету України Верховній Раді України для його розгляду та затвердження.

Оперативне управління фінансами здійснює Міністерство фінансів Україні та його фінансовий апарат на місцях.

- забезпечує державну фінансову політику;

- здійснює організацію бюджетного процесу;

- забезпечує захист фінансових інтересів держави у судових та інших органах;

- керує роботою підпорядкованих йому ланок фінансової системи України;

- проводить методичну роботу з фінансового та бюджетного планування;

- здійснює контроль за дотриманням штатної та кошторисної дисципліни міністерствами, відомствами, бюджетними установами;

- здійснює контроль за випуском в обіг та обігом цінних паперів, бере участь в роботі органів управління фондових бірж;

- забезпечує впровадження єдиних методів ведення бухгалтерського обліку і складання звітності;

- вивчає та ставить питання про вирішення валютно-фінансових проблем у галузі міжнародного економічного співробітництва;

- розглядає скарги та заяви щодо неправомірних дій, підпорядкованих фінансових служб з утримання податків, зборів та інших платежів з фізичних і юридичних осіб;

- організує та здійснює контроль за фінансовою діяльністю суб’єктів господарювання різного підпорядкування та різної форми власності.

При Міністерстві фінансів України діють Державна контрольно- ревізійна служба та Державне казначейство.

Державна контрольно-ревізійна служба України організує контрольно-ревізійне управління України, яке очолює заступник міністра фінансів України, начальник управління. Його призначає Кабінет Міністрів України за поданням міністра фінансів України. Складовими контрольно-ревізійної служби України є контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділення, групи) в районах, містах і районах у містах.

Головні завдання Державної контрольно-ревізійної служби полягають у здійсненні державного контролю за використанням державних фінансових ресурсів, оборотних й необоротних активів, їх збереженням, станом та достовірністю бухгалтерського обліку і звітності економічних суб’єктів, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розробкою пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та попередження їх виникнення.

Державне казначейство створене Указом Президента України від 27 квітня 1995 року. Головною метою Державного казначейства є забезпечення контролю за надходженням грошових коштів до Державного бюджету. Для цього в його підпорядкуванні створені казначейство в областях, містах і районах.

Діяльність Державного казначейства полягає у забезпеченні виконання Державного бюджету, обліку надходження податків і зборів та інших обов’язкових платежів, а також проведення видатків Державного бюджету через оплату рахунків за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. Відповідно до завдань, визначених Положенням про державне казначейство від 31 липня 1995 року, на Державне казначейство України покладено виконання таких функцій:

- здійснення касового виконання Державного бюджету та бюджетів самоврядування за доходами і видатками;

- організація управління наявними коштами Державного бюджету і державних позабюджетних фондів, бюджетів місцевого самоврядування у межах видатків, визначених на відповідний період;

- здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на стадії проведення платежів на підставі підтверджуючих документів, виданих розпорядниками бюджетних коштів;

- ведення обліку касового виконання та складання звітності про стан виконання Державного бюджету та бюджетів органів місцевого самоврядування;

- ведення обліку обслуговування та погашення зовнішнього та внутрішнього боргів держави відповідно до чинного законодавства;

- розмежування загальнодержавних податків і зборів та інших обов’язкових платежів між Державним бюджетом та бюджетом Автономної Республіки Крим, бюджетами областей, міст Києва і Севастополя та здійснення розрахунків між ними.

Державна податкова служба є апаратом державної виконавчої влади. На неї покладені функції здійснення податкової політики і організації стягнення податків, зборів і платежів у розпорядження держави. Головна державна податкова адміністрація України створена при Кабінеті Міністрів України.

Г оловне завдання Державної податкової адміністрації полягає у забезпеченні дотримання чинного законодавства про податки, здійсненні повного обліку всіх платників податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, організації державного контролю правильності обчислення і сплати всіх платежів до бюджету і позабюджетних фондів.

Рахункова палата України Верховної Ради України - постійно діючий вищий орган державного фінансово-економічного контролю - функціонує на основі Закону “Про Рахункову палату Верховної Ради України”, прийнятого у 1997 році. Вона утворюється Верховною Радою та підпорядкована і підзвітна їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність незалежно від будь-яких інших органів держави. Її головним завданням є організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням доходів і видатків Державного бюджету, за економним і ефективним використанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, контролю у сфері державного кредиту. Вона проводить аналіз бюджетної політики, має повноваження здійснювати контрольно-ревізійні, експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням грошових коштів загальнодержавних цільових фондів, позабюджетних фондів та фінансових, кредитних і валютних ресурсів.

Органи місцевого самоврядування. У сфері фінансової діяльності вони наділені такими повноваженнями:

- розробляють, затверджують та виконують відповідні місцеві бюджети;

- вільно використовують додатково отримані фінансові ресурси у процесі виконання місцевих бюджетів;

- визначають обсяг та цільове спрямування фінансових ресурсів на соціально-культурний розвиток у межах планових доходів місцевого бюджету;

- визначають величину дотацій та субвенцій для їм підпорядкованих бюджетів нижчого рівня;

- у межах чинного законодавства запроваджують місцеві податки та збори;

- встановлюють додаткові пільги щодо оподаткування у межах коштів, що надходять до їх бюджетів;

- утворюють позабюджетні цільові фонди;

- випускають позики місцевого значення, лотереї та цінні папери, отримують та надають позики іншим бюджетам на тимчасові потреби з їх обов’язковим погашенням до кінця бюджетного року;

- створюють комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступають гарантами кредитів підприємств комунальної форми власності, розміщують кошти у банках та отримують по них відсотки.

Усі органи управління фінансами як частки єдиної фінансової системи взаємопов’язані за такими елементами управління, як фінансове планування, виконання фінансових планів, фінансовий контроль тощо.

Завдання для самоконтролю

1. Дайте характеристику поглядів економістів щодо економічного змісту фінансового механізму.

2. Розкрийте сутність фінансового механізму - важливої складової економічного механізму.

3. Обґрунтуйте кількісну і якісну характеристики дієвості фінансового механізму.

4. Охарактеризуйте нормативно правове забезпечення функціонування фінансового механізму в Україні.

5. Дайте обґрунтування елементів фінансового механізму та їх функціонального взаємозв’язку.