Методи наступного контролю

Наступний фінансовий контроль проводиться після здійснення господарських операцій. З його допомогою з’ясовується законність виконання фінансового-господарських операцій. Виявлення незаконного здійснення фінансово-господарських операцій зумовлює встановлення обсягу відшкодування збитків, притягнення до відповідальності винних осіб та створення умов, що унеможливлюють повторення порушень законності здійснення фінансово-господарських операцій.

Документальний фінансовий контроль означає, що перевіркою охоплюється достовірність, законність та доцільність господарських операцій на підставі документів, у яких вони відображені. Такий контроль проводиться за формою (формальна й арифметична перевірка документів, юридична оцінка відображених у документах операцій, логічний контроль об’ єктивної можливості документального оформлення господарської операції, зустрічна перевірка документів або записів у бухгалтерських регістрах, суцільне або вибіркове спостереження, зворотний розрахунок, оцінка законності й обґрунтованості господарських операцій тощо) і за змістом документів (інвентаризація, експертна оцінка фактичних обсягів і якості виконання робіт та обґрунтованості нормативів використання матеріальних витрат і виходу готової продукції, безпосереднє спостереження і огляд складських приміщень, фіксація окремих елементів виробничо-господарських процесів шляхом хронометражу і фотографії робочого дня тощо), а також шляхом зустрічних перевірок достовірності зафіксованих у документах бухгалтерських операцій, аналітичним і логічним прийомами.

Фактичний контроль полягає у перевірці фактичної наявності грошових коштів, нематеріальних і матеріальних активів, розрахунків з дебіторами й кредиторами та їх відповідність даним бухгалтерського обліку.

Документальний і фактичний контролі доповнюють один одного. Тому виокремлення кожного з них із загального контролю та застосування ними відповідних прийомів контролю вважаються досить умовними.

До основних методів наступного фінансового контролю, як конкретних способів і прийомів їх проведення, належать перевірка, аналіз фінансово-господарської діяльності, обстеження, ревізії.

Перевірка - це огляд і ретельне вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання або його підрозділів. Наприклад, перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди, правильність нарахування заробітної плати працівникам підприємства та утримання з неї відповідних податків і відрахувань на соціальні заходи тощо. Результати перевірки оформляються довідкою чи доповідною запискою.

Аналіз фінансово-господарської діяльності являє собою такий спосіб вивчення предмета контролю, з допомогою якого виявляються фактори, які зумовлюють зміни в цьому предметі за період, що перевіряється. Основним джерелом даних, що використовуються для проведення аналізу, служать планові, нормативні, облікові та інші документи. Застосування цього методу контролю розширює можливості перевірки всіх питань, пов’язаних з виявленням законності і доцільності використання грошових і матеріальних цінностей в процесі фінансово-господарської діяльності.

Обстеження - це з’ясування безпосередньо на місці позитивних і негативних сторін фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання або його окремих структурних підрозділів.

Ревізія як метод наступного документального контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання та дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності являє собою спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень чи крадіжок грошових коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складається акт.

Документальні ревізії класифікують за такими ознаками:

а) залежно від порядку призначення:

- планові.

- позапланові. Це ревізії, що не передбачені планом роботи відповідних контролюючих органів на майбутній період і проводяться за необхідністю протягом даного періоду. Такі ревізії можуть бути викликані недоліками діяльності суб’єкта господарювання, сигналами про зловживання, за проханням судово-слідчих органів тощо;

б) за обсягом охоплення перевіркою документів і записів:

- суцільні ревізії. Вони характеризуються вивченням всіх об’єктів контролю. Суцільне охоплення об’єктів контролю, властиве цій ревізії, дозволяє перевірити законність і доцільність використання грошових коштів для тих чи інших видів діяльності. Особливо ефективні суцільні ревізії при вивченні стану збереження та використання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей;

- вибіркові ревізії. Вони обмежуються вивченням окремих об’єктів контролю, що належать до відповідних сторін фінансово- господарської діяльності суб’єкта господарювання. За вибіркової ревізії контролю підлягають окремі (на вибірку) господарські операції, грошові кошти та матеріальні цінності;

в) залежно від повноти охоплення перевіркою фінансово- господарської діяльності суб’ єкта господарювання чи об’ єкта перевірки:

- повні - це такі ревізії, що охоплюють всі аспекти фінансово- господарської діяльності об’єкта перевірки. Повні ревізії є досить трудомісткими, але досить дієвими і відіграють важливу роль у виявленні і попередженні фактів зловживання і нераціонального використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання;

- часткові ревізії, чия суть полягає у перевірці окремих аспектів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Вони здебільшого є неплановими і проводяться за сигналами та просьбою судово-слідчих органів та з ініціативи власників;

- тематичні, що охоплюють окремі питання або ділянки роботи;

- комплексні ревізії, проводять здебільшого спеціалісти різного профілю діяльності. Вони поєднують прийоми документального й фактичного контролю і є всебічною та взаємопов’язаною перевіркою всіх ділянок діяльності.

- наскрізні ревізії характеризуються перевіркою об’єктів контролю на всіх етапах переміщення фінансових ресурсів і вищими органами, і безпосередніми суб’єктами господарювання. Особливо ефективно наскрізні ревізії поєднувати з одночасним охопленням усіх суб’єктів господарювання певному органу управління. Наприклад: усіх закладів освіти на загальнодержавному, обласному та районному рівнях і безпосередньо кожної установи (на вибірку).

У процесі фактичних перевірок використовують такі методи:

? інвентаризація, означає перевірку об’єктів у натурі органолептичним шляхом. Суть цього полягає в тому, що наявність тих чи інших об’єктів контролю виявляється з допомогою їх візуального вивчення шляхом огляду, обміру, зважування і перерахунку. Результати інвентаризації документально оформляються актом з двохсторонніми підписами;

?лабораторний аналіз якості сировини, матеріалів, готової продукції. Він являє собою виявлення необхідних показників якості тих чи інших об’єктів контролю шляхом аналізу у лабораторних умовах. Результати лабораторного аналізу документально оформляються довідкою;

- експертна оцінка, застосовується для виявлення цінності виконання окремих видів робіт шляхом їх фактичної експертизи висококваліфікованими спеціалістами. Цей метод контролю застосовується також для встановлення достовірності документів, записів, реальності і характеру здійснення операцій;

- рахункова перевірка документів зводиться до перевірки правильності арифметичних дій, результати яких відображені у певних документах;

- зіставлення документів. Цей метод контролю означає перевірку даних про той чи інший об’єкт, що знаходяться у різних документах.

Технологія фінансового контролю здійснюється за такою схемою:

- визначення цілей фінансового контролю;

- встановлення форми фінансового контролю (попередній, поточний, наступний);

- вибір методу фінансового контролю (перевірка, аналіз фінансово- господарської діяльності, обстеження, ревізія та її конкретні види);

- визначення повноти охоплення перевіркою фінансово- господарської діяльності суб’єкта господарювання та методу фінансового контролю.

Фінансовий контроль служить важливим засобом підвищення ефективності функціонування всієї фінансової системи України.

1. Обґрунтуйте необхідність і сутність фінансового контролю.

2.Охарактеризуйте види і форми фінансового контролю.

3. Дайте характеристику методів наступного фінансового контролю.

4. Розкрийте економічний зміст ревізії як методу наступного фінансового контролю.

5. Обґрунтуйте класифікаційні ознаки ревізії та охарактеризуйте види ревізій.

6. Сформулюйте сутність документального і фактичного контролю та охарактеризуйте їх методи.

7. Дайте характеристику схеми проведення фінансового контролю.