Фінансові ресурси підприємств та їх формування
Фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання безпосередньо пов’язана з формуванням та використанням фінансових ресурсів, які служать носієм фінансових відносин і значною мірою відображають фінансовий результат процесу відтворення.
Початковим етапом створення фінансових ресурсів є формування статутного капіталу. В подальшому здійснюється інвестування статутного капіталу у грошовій формі для забезпечення виробничого процесу. В результаті діяльності формуються доходи у складі виручки від реалізації продукції. Виручка надходить на рахунки підприємств у банківських установах. Крім того, кошти можуть надходити від фінансово-інвестиційної діяльності, від вкладення коштів на депозитні рахунки, здавання майна в оренду тощо. Фінансові ресурси використовуються на розширене відтворення і задоволення соціальних та інших потреб.Фінансові ресурси у розумінні певного обсягу наявних (а не абстрактних) грошових коштів, отриманих в результаті розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, що мають цільове спрямування, знаходять своє відображення в активі балансу підприємства. Їх використання спрямоване на збільшення майбутніх економічних вигод. На підприємствах вони є об’єктом обліку, аналізу, планування, розподілу та використання на цілі, передбачені фінансовим планом.
Джерела формування фінансових ресурсів відображаються у пасиві балансу. До них належать власні (статутний або пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, амортизаційні відрахування, нерозподілений прибуток тощо), позикові (довгострокові і короткострокові кредити банків та інші довгострокові фінансові зобов’язання, пов’язані із залученням позикових коштів, на які нараховуються відсотки) та залучені кошти (кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги та всі види поточних зобов’язань підприємства за розрахунками). Склад джерел фінансових ресурсів суб’єктів господарювання подається у схемі 11.1.
Процес формування фінансових ресурсів, їх склад, структура, обсяг обумовлюються розміром виробництва та фінансовим становищем господарських суб’єктів.
За способом формування фінансові ресурси поділяються на такі три групи :
1. Створені за рахунок власних і прирівняних до них коштів.
2. Мобілізовані на фінансовому і кредитному ринках.
3. Надходження в порядку розподілу грошових доходів (дивіденди, відсотки, доходи на пайові внески, страхове відшкодування, субсидії ).
Щодо суті поняття “фінансові ресурси” в економістів немає однозначного визначення. Переважаючим є визначення фінансових ресурсів, що відображає грошові доходи і нагромадження, які призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат та забезпечення соціально-економічного розвитку підприємства. Водночас є й інші визначення, зокрема:
- фінансові ресурси - це частина грошових надходжень і доходи, що призначені для виконання фінансових зобов’язань і здійснення витрат щодо забезпечення розширеного відтворення[20];
- фінансові ресурси підприємств - це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку[21];
- під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі”[22];
Схема 11.1. Джерела формування фінансових ресурсів суб’єктів
господарювання
- фінансовими ресурсами підприємства можна вважати сукупність грошових резервів та надходжень цільового призначення, якими воно розпоряджається на правах власності, оперативного управління або певного господарського відання і використовує на статутні потреби[23].
Нам видається, що наведені визначення недостатньо повно характеризують їх економічний зміст. Вони не відображають форми прояву наявних фінансових ресурсів підприємства за взаємозв’язком з джерелами їх формування.
Спроба дати конкретну форму прояву наявних фінансових ресурсів за даними бухгалтерського балансу підприємства здійснена у підручнику “Фінансова діяльність підприємства”. На думку авторів цього підручника, “Фінансові ресурси - це централізовані й децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу й перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту та національного доходу і призначені для використання відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства та колективів окремих підприємств”[24]. Наведене визначення є досить докладним і в основному відображає сучасні погляди щодо суті поняття “фінансові ресурси”. Водночас автори підручника стоять на позиції ототожнення фінансових ресурсів з капіталом підприємства.Фінансові ресурси суб’єктів господарювання - це наявні у його розпорядженні грошові кошти, що мають цільове спрямування. Вони можуть направлятися на розвиток виробництва, утримання і розвиток невиробничої інфраструктури, споживання та можуть залишатися у резерві. Фінансові ресурси, що спрямовуються на розвиток виробництва, виступають капіталом у грошовій формі.
Фінансові ресурси формуються на стадії виробництва, коли створюється нова вартість і здійснюється перенесення старої вартості на готову продукцію. Оскільки працівники підприємств виготовляють продукцію (товари, роботи, послуги) у натуральній формі, то реальне формування фінансових ресурсів починається лише на стадії розподілу, коли з виручки від реалізації товарів виділяються окремі елементи вартості (фонд відшкодування, фонд оплати праці, прибуток). Не випадково прибуток, що створюється у процесі виробництва, кількісно формується на стадії розподілу у формі різниці між виручкою без непрямих податків і інших надходжень, що не визнаються доходом, і
собівартістю реалізованої продукції та іншими непрямими операційними витратами.
Прискорення темпів економічного зростання і розвитку підприємництва значною мірою залежить від раціонального використання фінансових ресурсів.
Тому важливе значення для суб’єктів господарювання має структура джерел утворення фінансових ресурсів. Одним із найважливіших показників, що характеризує частку власних коштів (Дв), якими є чистий прибуток та амортизаційні відрахування у загальному обсязі джерел фінансових ресурсів (ФР), є коефіцієнт самофінансування (Ксф). Він визначається за формулою:
Висока частка позикових та інших джерел фінансових ресурсів ускладнює фінансову діяльність підприємств за рахунок додаткових виплат кредиторам і інвесторам у формі відсотків та дивідендів і комісійних винагород, що може призвести до неліквідності балансу.
Важливим показником, що характеризує використання джерел фінансових ресурсів, є коефіцієнт заборгованості (Кз):
де Дп - джерела позикових коштів.
Показник характеризує співвідношення між джерелами позикових і власних коштів підприємства.
Оберненим до коефіцієнта заборгованості є коефіцієнт фінансування (Кф). Він відображає співвідношення між джерелами власних і позикових фінансових ресурсів:
Показники, що відображають співвідношення між позиковими і власними та між власними і позиковими джерелами фінансових ресурсів характеризують структуру фінансових ресурсів і використовуються фінансовою службою підприємств в аналітичній та плановій роботі.
Наявність фінансових ресурсів у необхідних обсягах передбачає фінансову незалежність і стабільну платоспроможність підприємства. Потреба у фінансових ресурсах визначається за прогнозами доходів і витрат підприємства на майбутній період. Тому вони є об’єктом фінансового планування та контролю.
11.4.