Економічний зміст фінансових ресурсів
Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту у грошовій формі, що здійснюється за допомогою фінансів, супроводжується рухом грошових коштів і приймає форму фінансових ресурсів.
Вони служать носіями фінансових відносин і необхідною умовою забезпечення процесу відтворення на всіх його стадіях і формах. За обсягом фінансових ресурсів виявляються результати функціонування фінансів у суспільстві.У сучасній економічній літературі немає однозначного визначення поняття "фінансові ресурси". Так, у фінансовому словнику фінансові ресурси визначаються як сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб’єктів господарювання і є джерелом їх виробничого й соціального розвитку[4]. На думку авторів навчального посібника “Державні фінанси”, “Фінансові ресурси - це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового внутрішнього продукту за певний період”[5]. На нашу думку, наведені визначення недостатньо точно характеризують суть фінансових ресурсів, оскільки перше з них не відображає джерела утворення цих ресурсів, а друге - не показує мети їх формування.
З наведених визначень випливає, що фінансовими ресурсами виступають грошові кошти, які можуть бути використані за цільовим призначенням. Джерелами формування фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт, який виступає у формі внесків учасників, прибутку, амортизаційних відрахувань, цільового фінансування, благодійних внесків тощо.
Загалом поняття “фінансові ресурси” повинні вказувати на джерела їх створення, відображати форму прояву і цільове використання та відповідати економічному змісту фінансів. Фінансові ресурси проявляються у формі грошових фондів і грошових потоків як відокремленої частини грошових коштів, що має цільове спрямування, відбивають відносини власності, характеризуватися динамічністю, а їх формування й використання відбувається на правовій основі.
Метою формування фінансових ресурсів є їх спрямування на соціально- економічний розвиток шляхом поповнення фонду відшкодування, утворення фонду споживання і фонду нагромадження відповідних суб’єктів суспільства. Фінансові ресурси - це власні грошові нагромадження й доходи, які створюються у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, та залучені й позикові грошові кошти, що зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення суспільного відтворення і задоволення інших потреб суб’єктів суспільства. Вони можуть бути спрямовані на розширене відтворення, утримання і розвиток соціальної інфраструктури, споживання та залишатися у резерві.Фінансові ресурси - це частина валового внутрішнього продукту у грошовому виразі, сконцентрована у централізованих і децентралізованих фондах суб’єктів суспільства для забезпечення їх соціально- економічного розвитку.
У визначенні фінансових ресурсів показано, що по-перше, джерелом їх формування у загальному підсумку є валовий внутрішній продукт. По-друге, фінансові ресурси сконцентровані у централізованих і децентралізованих фондах і, по-третє, метою формування фінансових ресурсів є його спрямування на соціально-економічний розвиток суспільства чи окремих його суб’єктів.
За обсягом відображення економічних відносин поняття “фінансові ресурси” вужче від поняття “грошові кошти”. Грошові кошти відображають обсяг зміни форми вартості, яким є виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), а фінансові ресурси являють собою результат процесу відтворення у формі створеного валового внутрішнього продукту. Вони характеризують наявні можливості економічного і соціального розвитку суспільства.
Фінансові ресурси держави в кожен даний момент часу перебувають у розпорядженні трьох власників, які беруть участь у суспільному виробництві. По-перше, у розпорядженні органів державного управління (бюджетній системі, різних централізованих і децентралізованих фондах, тобто пенсійному фонді, фонді соціального страхування на випадок безробіття, фонді соціального страхування від нещасних випадків тощо, ресурси державних фінансових установ, зокрема фінансових ресурсів, що є у розпорядженні національного банку, державних кредитних установ, державних страхових органів тощо). По-друге, у розпорядженні суб’ єктів господарювання у формі чистого прибутку, фінансових резервів, амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальні потреби тощо.
По- третє, у розпорядженні населення. Вони включають вклади грошових коштів населення у формі депозитів, казначейських зобов’язань, облігацій державних позик тощо.Економічний зміст фінансових ресурсів та їх роль у процесі відтворення визначаються складом і структурою їх формування та напрямами використання. Творення фінансових ресурсів здійснюється у двох формах. По-перше, нагромадженням завдяки господарській діяльності. Вони відображають первинний розподіл новоствореної вартості. До них належать непрямі податки, фінансовий результат до оподаткування у формі прибутку, відрахування на геологорозвідування, плата за використання природних ресурсів (воду, лісові ресурси тощо). По-друге, нагромадженням ресурсів вторинного розподілу і перерозподілу новоствореної вартості. До них належать податки, відрахування на соціальні заходи, доходи від зовнішньоекономічної діяльності, приріст довгострокових вкладів населення тощо.
Розміщення і використання фінансових ресурсів може відбуватися за такими напрямами:
а) поповнення фонду відшкодування (витрати на капітальний ремонт, дотації збитковим державним господарським суб’єктам тощо);
б) здійснення витрат, пов’язаних з формуванням фонду споживання. До них належать виплати для забезпечення соціальних гарантій населення (субсидії, допомоги малозабезпеченим сім’ям тощо), соціальні заходи бюджетних установ та відрахування на науку, управління, оборону, охорону навколишнього середовища тощо;
в) фінансування витрат на формування фонду нагромадження. Вони включають витрати на капіталовкладення, на розвиток народного господарства, придбання обладнання та устаткування бюджетних установ, витрати на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, створення резервних фондів тощо.
Фінансові ресурси суб’єктів господарювання являють собою мобілізовані з різних джерел грошові кошти, які призначені для задоволення потреб, передбачених їх власною фінансовою політикою. За джерелами формування фінансові ресурси поділяються на власні, позикові та залучені.
До власних належать фінансові ресурси, отримані в результаті фінансово-господарської діяльності, які виступають у формі статутного капіталу, прибутку до розподілу, амортизаційного, резервного та інших фондів суб’єктів господарювання. До складу позикових фінансових ресурсів належать довгострокові і короткострокові кредити банків та інші довгострокові зобов’ язання, зумовлені залученням позикових коштів, на які нараховується плата у формі відсотка. До залучених належать фінансові ресурси, залучені шляхом випуску цінних паперів, кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги) та всі види поточних зобов’язань за розрахунками (отримані аванси від юридичних і фізичних осіб у рахунок майбутніх поставок продукції, заборгованість з платежів до бюджету, заборгованість з усіх видів позабюджетних фондів, заборгованість з виплати дивідендів його учасникам тощо).
Початкове формування фінансових ресурсів суб’єктів господарювання, здійснюється на стадії організації їхньої фінансово-господарської діяльності, у процесі створення статутного капіталу. Фінансові ресурси, джерелом яких є грошові кошти статутного капіталу, інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення і розвитку виробництва. Саме таким шляхом господарські суб’єкти отримують можливість здійснювати фінансово-господарську діяльність, одержувати прибуток та збільшувати обсяг фінансових ресурсів.
Фінансові ресурси домогосподарств формуються з доходів, отриманих громадянами шляхом трудової, господарської та іншої діяльності або спадщини. Вони використовуються на оплату товарів і послуг, сплату податків, погашення боргових зобов’язань та інші цілі. На величину перевищення доходів над видатками домогосподарства здійснюють депозитні внески у банки, інвестування підприємницької діяльності, поповнення страхових фондів тощо.
2.2.