Зовнішній огляд пацієнта
Зовнішній огляд хворого проводять при денному або штучному освітленні: оцінюють стан повік, очної ямки, інших структур. У разі потреби застосовують пальпацію.
Перед початком зовнішнього огляду слід звернути увагу на форму, розміри голови і лицевого черепа, на симетричність правої і лівої половин обличчя та окремих його частин.
Асиметрія може бути наслідком набряку й припухлості м’яких тканин, зменшення верхньої щелепи, «западіння» очної ямки.Наступним кроком є дослідження положення очного яблука в очній ямці. У нормальному стані воно майже не виступає з неї і розміщується ближче до зовнішнього краю. За наявності патології можна виявити зміщення очного яблука вперед (екзофтальм), назад (енофтальм) і вбік.
За допомогою екзофтальмометрів можна визначити вистояння очного яблука із очної ямки. У клінічній практиці широко використовують дзеркальний екзофтальмометр Гертеля (мал. 1.1). Принцип дослідження полягає у визначенні положення вершини рогівки, яка відображається на дзеркальній поверхні приладу, відносно його шкали. За різницею вистояння очних яблук визначають ступінь екзофтальму.
Мал. 1.1.