Запальні захворювання
Етіологія і патогенез. Особливості будови білкової оболонки визначають її інертність щодо впливу несприятливих зовнішніх чинників, ексудативні й проліферативні процеси перебігають повільно.
Причиною їх виникнення можуть бути як системна патологія організму (ревматизм, туберкульоз, саркоїдоз, системний червоний вовчак, сифіліс), так і вірусні захворювання. Вторинне ушкодження можливе в разі переходу запального процесу з кон’юнктиви, рогівки, навколоочноямкових тканин. Локалізується патологічне вогнище в передній частині білкової оболонки.K л a c и ф і к а ц і я. Залежно від площі ураження запальний процес може бути вогнищевим і дифузним.
Мал. 8.1. Епісклерит
Залежно від глибини ураження виділяють поверхневе (епісклерит) і глибоке (склерит) запалення.
Епісклерит — це вогнищеве запалення поверхневих шарів білкової оболонки біля канта.
Клінічна картина характеризується однобічним почервонінням, помірним дискомфортом, незначною болючістю, сльозотечею, світлобоязню. Починається з появи на обмеженій ділянці гіперемії (круглих вузликів біля канта), що не спаяні зі сполучною оболонкою (кон’юнктивою; мал. 8.1). Гіперемія згодом набуває синюватого або фіолетового відтінку.
Перебіг епісклериту хронічний, рецидивний. Періоди рецидивів і ремісій можуть тривати впродовж кількох років.
Лікування залежить від етіології захворювання. Застосовують загально- зміцнювальну терапію. Місцеве лікування полягає у призначенні кортикостероїдів й антибактерійних препаратів у формі очних крапель (вігамекс, тобрадекс, декса-Пос, офтан-дексаметазон), очних мазей максидекс, тобрадекс, гідрокортизон), а також нестероїдних протизапальних препаратів у формі очних крапель (індоколір, наклоф, уніклофен, дикло-Ф).
Склерит — запалення глибоких шарів білкової оболонки, яке характеризується поступовим розвитком (упродовж кількох днів), обмеженим почервонінням і болем, що постійно наростає, з іррадіацією у ділянку скроні, брови й щелепи (мал.
8.2).Класифікація і клінічна картина.Виділяютьтаківидисклеритів:
I. За анатомічним принципом:
1. Передні.
2. Задні.
II. За клінічним перебігом:
1. Гострі.
2. Хронічні.
Передній склерит. У більшості пацієнтів запальний процес має двобічний характер з підгострим перебігом і повільним початком. Клінічно супроводжується появою на білковій оболонці обмеженої припухлості темно-фіолетового кольору в ділянці між кантом і екватором ока, різко болючої під час пальпації. У разі прогресування патологічний процес часто може поширюватися на рогівку, зумовлюючи розвиток кератосклериту; при ураженні всієї перикорнеальної зони виникає кільцеподібний склерит. Поширення запального процесу на судинну оболонку призводить до зарощення ділянки зіниці, облітерації кута передньої камери ока, що, у свою чергу, спричинює розвиток вторинної глаукоми.
Мал. 8.2. Склерит
Причиною зниження зорових функцій у таких хворих можуть бути ускладнення з боку в рогівки (помутніння), порушення гідродинаміки ока в разі виникнення вторинної глаукоми.
Задній склерит характеризується розвитком запального процесу в задньому відділі білкової оболонки.
Клінічно супроводжується набряком повік, кон’юнктиви очного яблука (хемоз), вистоянням очного яблука.
Хворі скаржаться на біль під час руху очних яблук. Під час томографії можна виявити стоншення білкової оболонки в задньому відділі очного яблука.
Гнійний склерит, або абсиес білкової оболонки, — одна з найтяжчих форм запального процесу, що характеризується гострим початком. Хворі скаржаться на біль, сльозотечу, світлобоязнь. Під час огляду визначають набряк повік і слизової оболонки очного яблука; на білковій оболонці біля канта виникає обмежена припухлість темно-червоного кольору, що швидко перетворюється на різко болючий гнійний інфільтрат; найчастіше з нього формується гнояк, який розкривається. При розкритті абсцесу процес може ускладнитися проривом білкової оболонки й поширенням інфекції всередину ока з розвитком ендофталь- міту і панофтальміту, що призводить до значного зниження зорових функцій аж до сліпоти.
Лікування склеритів значною мірою залежить від етіології захворювання. Системне лікування полягає у проведенні протизапальної, протиалергій- ної і специфічної, а також загальнозміцнювальної терапії.
Місцеве лікування включає застосування кортикостероїдів у формі очних крапель (декса-Пос, офтан-дексаметазон), антибактерійних (офтак- вікс), комбінованих препаратів (декса-гентаміцин, комбініл-дуо, тобра- декс, макситрол), а також нестероїдних протизапальних препаратів (індо- колір, наклоф, уніклофен, дикло-Ф). Показані підкон’юнктивальні ін’єкції антибіотиків у ділянці ураження. Також призначають фізіотерапевтичні процедури (електрофорез антибіотиків, препаратів кальцію, фонофорез гідрокортизону).
У випадках утворення абсцесу при гнійному склериті для запобігання прориву показані обов’язкова госпіталізація пацієнта і розкриття гнояка.
8.3.2.