<<
>>

ЗАХВОРЮВАННЯ РОГІВКИ

Захворювання рогівки — один із поширених видів патології органа зору (близько 25 %). Вони часто призводять до зниження або повної втрати зору — до 50 % (С.П. Рпков і співавг., 2009), а в тяжких випадках — навіть до загибелі ока.

За відомостями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 61,7 % країн сліпота, що виникла внаслідок ураження рогівки, — одна із провідних причин втрати зору в населення (Ю.Ф. Майчук, 2000).

Симптоматика захворювань рогівки залежить від змін її основних властивостей:

• величини;

• сферичності;

• прозорості;

• дзеркальності;

• чутливості.

156

ОФТАЛЬМОЛОГІЯ

1. Зміна величини. Як збільшення, так і зменшення розмірів рогівки може бути наслідком перенесених захворювань (субатрофія очного яблука зі зменшенням розміру рогівки, збільшення при некомпенсованій глаукомі, буфтальмі) або проявом уродженої аномалії (мегалокорнеа чи мікрокорнеа).

2. Зміна сферичності. У нормі рогівка сферична, але вона може сплощуватися (плоска рогівка), ставати кулястою (кератоглобус), конусоподібною (кера- токонус). Як правило, ці зміни вроджені, але можуть бути й набутими внаслідок захворювань.

3. Зміна дзеркальності відбувається за наявності ерозії (дефектів епітелію), інфільтратів, а також новостворених судин, яких не може бути в нормі. Розрізняють поверхневі й глибокі новостворені судини рогівки. Перші йдуть із судин кон’юнктиви й деревоподібно розгалужуються у поверхневих шарах рогівки. Глибокі ж судини розвиваються з епісклеральних, проходять у глибших шарах і маюгь вигляд мітелок.

4. Зміна нрозоросгі. ІІри патологічних процесах (кератит, наявність інфільтратів) рогівка стає каламутною. Наслідком уражень рогівки може бути як повне відновлення її властивостей, так і утворення деструктивних змін у вигляді помутнінь різного ступеня вираженості:

• хмарина (nubecula) — незначне помутніння, яке виявляють лише за допомогою спеціальних методів дослідження (бічне освітлення біомікроскопом); має вигляд димчастої сірої плями;

• пляма (macula) — більш інтенсивне помутніння, помітне неозброєним оком; якщо розміщене по периферії — не змінює гостроту зору, якщо B ділянці зіниці — зменшує ясність зору;

• більмо (просте й зрощене) — рубець рогівки; якщо поширюється на всю рогівку, утворюється тотальне більмо (leucoma totale); може уражуватися лише частина рогівки (leucoma particle).

Кожна із цих змін супроводжується зниженням гостроти зору і потребує лікування: хмарина й пляма — консервативної (розсмоктувальної) терапії, більмо — хірургічного лікування (тотальної або пошарової кератопластики).

5. Зміна чутливості. Рогівка має високу чутливість. Будь-яке її подразнення спричинює характерну тріаду симптомів: сльозотечу, світлобоязнь, блефарос- пазм (рогівковий синдром). Зниження чутливості рогівки характернедля деяких захворювань (герпетичний кератит, нейрогенні стани).

7.3.1.

<< | >>
Источник: Г.Д. Жабоєдов, и др.. Офтальмологія : підручник — К.: BCB “Медицина”,2011. — 424 с.. 2011

Еще по теме ЗАХВОРЮВАННЯ РОГІВКИ: