Симпатичне запалення
Проникні поранення очного яблука спричинюють тяжкі ускладнення, зокрема розвиток симпатичної офтальмії — запалення другого, до цього часу здорового ока у відповідь на травму першого.
Запалення найчастіше проявляється млявим перебігом фібринозно-пластичного іридоцикліту.E т і о л о г і я. Нині велике значення у розвитку симпатичної офтальмії приділяють автоімунній реакції з формуванням гіперчутливості вповільненого типу, утворенням гуморальних антитіл до увеоретинальних антигенів і розвитком вторинної імунологічної недостатності.
Клінічна картина: помірний біль в оці, незначна перикорнеальна ін’єкція, помірна болючість під час пальпації у ділянці війкового тіла, наявність преципітатів на задній поверхні рогівки, злегка гіперемована райдужка, зіниця вузька, мляво реагує на світло. Перші ознаки симпатичного запалення з’являються не раніше ніж через 12—14 днів.удеяких випадках — через багато місяців і навіть років. У здоровому оці виникає слабко виражена перикорнеальна ін’єкція, на задній поверхні — преципітати, стушовується малюнок райдужки, утворюються задні синехії за рахунок фібринозно-пластичного ексудату, відбувається зрощення і зарощення зіниці, підвищується внутрішньоочний тиск, а потім настає гіпотонія з розвитком субатрофії очного яблука і стрічкоподібної дегенерації рогівки.
У деяких випадках симпатична офтальмія може проявлятися в легшій формі — у вигляді нейроретиніту, хороїдиту, що можуть ускладнитися відшаруванням сітківки.
Л і к у в а н н я. Видалення сліпого ока — надійна профілактика розвитку симпатичної офтальмії в здоровому оці. Рішення про видалення очного яблука при- ймаютьутому разі, якщо через 2 тиж. після травми млявий перебіг фібринозно- пластичного запалення не вщухає. Якщо ознаки симпатичної офтальмії вже виникли, травмоване око видаляють лише в тому разі, якщо воно сліпе. Однак при збереженні предметного зору варто втримуватися від енуклеації, оскільки згодом це око може виявитися кращим за зором.
3 появою перших ознак запалення в другому оці призначають інтенсивну стероїдну терапію місцево (у вигляді субкон’юнктивальних або парабульбарних ін’єкцій, інстиляцій) й усередину за схемою; тривалість курсу визначають за клінічними озна-
ками запального процесу, однак усередньомутривалість місцевого лікування стано- витьнеменше ніж 12 міс.,азагального — 6 міс. Вибір препаратузалежить від клінічної форми симпатичної офтальмії і рівня кортикостероїдів у плазмі крові хворого.
Передчасне припинення лікування може призвести до рецидивів і хронічного перебігу. Хворі із симпатичною офтальмією потребують постійного диспансерного спостерігання окуліста впродовж усього життя.
Обов’язковопризначаютьантибіотики підкон’юнктивуівнутрішньом’язово; сульфаніламідні препарати, десенсибілізувальні засоби, нестероїдні протизапальні препарати (індометацин, вольтарен) усередину; мідріатики місцево (атропін, мезатон) або під кон’юнктиву (адреналін, мезатон).
У міжрецидивний період за показаннями здійснюють хірургічне лікування: антиглаукомну операцію, видалення надкришталикової плівки, екстракцію ускладненої катаракти, вітректомію. Після операції призначають протизапальну терапію для запобігання загостренню захворювання.
Якщо лікування виявилося неефективним (запалення травмованого ока не усувається або набуває затяжного характеру, зорові функції різко знижені), необхідна енуклеація ушкодженого ока.
Видалення очного яблука під час первинної хірургічної обробки проводять у разі повного його руйнування, а також тяжкого загального стану хворого. Показаннями до видалення ока в пізній період після поранення є рецидивний млявий перебіг іридоцикліту на сліпому оці, внутрішньоочна інфекція, вторинна абсолютна болюча глаукома, субатрофія й атрофія очного яблука (за відсутності зорових функцій). Для видалення очного яблужа застосовують різні способи — енужле- ацію, евісцерацію, евісцерацію з вирізанням заднього полюса й невротомією.
Під час енужлеації відсепаровутоть кон’юнктиву біля канта, виділяють, прошивають і відтинають зовнішні прямі й косі м’язи очного яблука, перерізають зоровий нерв за 5 мм від заднього полюса.
Після видалення очного яблука формують опорно-рухову кужсу із введенням углиб кон’юнктивального мішка й очної ямки імплантата, необхідного для подальшого протезування й оптимального косметичного ефекту. Як імплантат застосовують синтетичні (вутлецеві композити, силікон, гідрогелі) і біологічні (донорський хрящ тощо) матеріали. Потім пошарово улнива- ють м’язовий шар над імплантатом (з можливою його фіксацією), тенонову капсулу й кон’юнктиву. Протез очного яблука поміщають у кон’юнктивальний мішок або безпосередньо по закінченні операції, або в перші дні після операції. Спочатку застосовують так звані лікучвальні протези для формування кон’юнктивальної порожнини з подальшим імплантуванням індивідуальних протезів з урахуванням особливостей сформованої порожнини й косметичних потреб.Евісцерація очного яблука — це операція, яку проводять з метою видалення внутрішнього вмісту очного яблука.
Евісцерація з вирізанням заднього полюса і невротомією вирізняється тим, що після видалення внутрішніх оболонок і структур очного яблука вилучають склеральне кільце в задній третині з невротомією для запобігання симпатичній офтальмії.
Формування кукси й очноямкової порожнини після перелічених операцій виконують через 5—6 міс.; пацієнти перебувають під спостереженням лікаря протягом 6—12 міс.
Прогноз при симпатичному запаленні завжди дуже серйозний.
П p о ф і л а к т и к а полягає у ретельній хірургічній обробці проникних поранень ока на мікрохірургічному рівні (з метою запобігання тяжким посттравматичним ускладненням) і проведенні інтенсивної протизапальної терапії у ранній термін після травми.
17.2.