Патологія сльозопродукувального апарату

Аномалії розвитку. Аномалії сльозової залози можуть бути пов’язані з відсутністю або недостатнім її розвитком, rino-, гіперфункцією, порушенням розміщення (опущення). Відсутність залози і її зміщення, недорозвинення зумовлюють висихання очного яблука (ксероз).

Лікування хірургічне — пересадження протоки привушної залози в кон’юнктивальний мішок. Під час зміщення залози хірургічним шляхом зміцнюють її у своєму ложі.

Дакріоаденіт (dacryoadenitis) — гостре запалення сльозової залози. Часто буває ускладненням інфекційних захворювань — грипу, ангіни, пневмонії, епідемічного паротиту та ін.

Початок захворювання гострий: з’являються гострий біль, припухлість зовнішньої частини верхньої повіки, іноді приєднуються зміщення очного яблукадонизу і всередину (очна щілина внаслідок цього набуває S-подібної форми), диплопія. Після відтягування верхньої повіки видно збільшену повікову частину залози. Серед загальних проявів захворювання виділяють значне підвищення температури тіла, збільшення і болючість привушних лімфатичних вузлів.

Лікування: сухе тепло, лікарські засоби місцевої дії: антибактерійні препарати (гентаміцин, тетрациклін, еритроміцин, тобрекс, цилоксан), глюкокор- тикоїди (бетаметазон, дексаметазон, декса-Пос, максидекс), лікарські засоби, що мають репаративну дію (метилурацил, корнерегель), нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, дикло-Ф, уніклофен, наклоф, індоколір), а також системна терапія (антибактерійні й дезінтоксикаційні лікарські засоби).

У разі нагноєння проводять хірургічне втручання (розкриття гнояка).

Гіперфункція сльозових залоз може бути спричинена різними рефлекторними подразниками (яскравим світлом, вітром, холодом). Пацієнти скаржаться на постійну болючу сльозотечу.

Лікування спрямоване на зменшення продукування сльозової рідини. 3 цією метою проводять склерозувальну терапію (кріокоагуляція, електрокогу- ляція сльозової залози), видалення повікової або очноямкової частини залози, виконують субкон’юнктивальну перев’язкуїї вивідних проток.

Гіпофункція сльозової залози. У тих випадках, коли сльозової залози немає або зазначають зниження її функції, у пацієнтів можуть розвиватися зміни в передньому відділі очного яблука — його висихання, помутніння рогівки.

Л і к у в а н н я включає призначення препаратів штучної сльози (гіпромелоза, сикопос, сенсивіт, відисік, офтагель, систейн, сикапротект, артелакт, штучні сльози, систейн-ульгра, хіло-комод, вет-комод), консервативну терапію. До хірургічних методів лікування належать коагуляція сльозових точок, імплантація силіконових «пробок» у сльозові точки, реконструктивні операції.

Новоутворення сльозової залози — рідкісні стани, що становлять 0,02 % усіх новоутворень. Частіше виявляють кісти сльозової залози (мал. 5.4).

Д і а г н о c т и к а — магнітно-резонансна і комп’ютерна томографія.

Лікування хірургічне.

5.3.2.