Орієнтовна схема історії хвороби з офтапьмотгогії
Курація хворих і написання історії хвороби — важливий елемент медичного навчання, що підводить підсумки засвоєння знань і вмінь зі спеціальності, стимулює клінічне мислення й навички чіткого формулювання основних клінічних положень.
Перед курацією потрібно повторити методи дослідження хворих офтальмологічного профілю. Під час курації слід додержуватися правил медичної етики і деонтології, санітарної культури, бережно ставитися до діагностичного обладнання клініки.
^ Історію хвороби потрібно писати від руки в зошиті або на скріплених стандартних аркушах, розбірливо й акуратно, згідно з наведеним зразком.
2. Паспортна частина, прізвище, ім’я та по батькові, вік, сгать, місце проживання, місце роботи, професія, коли й ким направлений.
3. Скарги хворого, загальні та специфічні.
4. Anamnesis morbi. коли й як виникло захворювання, перебіг захворювання, попереднє лікування і його ефективність.
5. Anamnesis communis: інфекційні й онкологічні захворювання, травми, операції, генетичний та алергологічний анамнез, шкідливі звички і професійні чинники.
6. Status praesens objectivus: скорочений опис об’єктивного стану органів і систем.
7. Status localis (ophthalmicus) — див. далі: результати офтальмологічного дослідження у вигляді таблиці, окремо для кожного ока (див. також відповідні тематичні розділи підручника).
8. Попередній діагноз.
9. Допоміжні методи дослідження: лабораторні, рентгенологічні, ультразвукові, імунологічні, бактеріологічні та ін.
10. Диференціальний діагноз, або обгрунтування діагнозу: діагностичні й диференціально-діагностичні критерії (із 3—4 захворюваннями, можна у вигляді таблиці), на підставі яких визначають форму, стадію та інші елементи клінічного діагнозу.
11. Остаточний клінічний діагноз.
12. Лікування: хірургічне, консервативне загальне і місцеве; групи препаратів і очікувана дія (протизапальна, десенсибілізація, поліпшення кровообігу тощо) медикаментів (виписати 2—3 рецепти), фізіотерапевтичні та інші методи лікування.
13. Щоденик (за 1—2 дні) — опис перебігу захворювання.
14. Прогноз для зору (стисло обгрунтувати, дати рекомендації).
15. Епікриз (скорочений виклад історії хвороби).
16. Особистий підпис куратора.
STATUS LOCALIS (OPHTHALMICUS)
ПОВІКИ Стан шкіри, вій, рухомість, положення, колір
ОЧНА ЩІЛИНА Звужена, S-подібна, не змикається, розміри
СЛЬОЗОВІ ОРГАНИ Сльозотеча, сухість ока, положення сльозових точок, стан
сльозової залози
Примітка. Стан органа зору фіксується окремо для кожного ока
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Яким методом можна оцінити стан позік?
2. Як оцінити ступінь вистояння очного яблука?
3. Які властивості кон’юнктиви в нормі?
4. Які структури дає змогу оцінити метод бічного освітлення?
5. Як визначити чутливість рогівки?
6. Як визначити стан і зміни кришталика?
7. За допомогою якого методу визначають стан сітківки і зорового нерва?
8. Як виміряти внутрішньоочний тиск?
9. Як визначають гостроту зору?
10. Які зміни поля зору можуть бути?
11. 3 якою метою і при яких захворюваннях застосовують ФАГ?
TECTOHI [ЗАВДАННЯ
1. До функцій колбочкового апарату належать:
A. Периферичний зір. Г. Гострота зору.
Б. Темнова адаптація. Ґ. Колірний зір.
B. Фотопічний зір.
2. Гострота зору — це:
A. Здатність бачити на різній відстані.
Б. Можливість розрізняти точки під найменшим кутом.
B. Здатність розрізняти кольори видимих предметів.
Г. Показник центрального зору.
Ґ. Простір, що сприймається оком.
3. Колбочки містяться:
A. По периферії сітківки.
Б. У внутрішніх шарах сітківки.
B. У центральній частині сітківки.
Г. У передніх шарах сітківки.
Ґ. У зовнішніх шарах сітківки.
4. Гостроту зору визначають за допомогою:
A. Дзеркала офтальмоскопа. Г. Оптотипів.
Б. Периметра. Ґ. Ністагм-апарата.
B.
Таблиць.5. Хворий читає 1-й рядок таблиці Головіна—Сивцева з відстані 3 м.
Гострота його зору становить:
A. 0,1. Г.0,6.
Б. 0,03. Г. 0,8.
B. 0,06.
6. Пацієнт читає 8-й рядок таблиці Головіна—Сивцева, помиляючись у трьох знаках. Гострота його зору становить:
A. 0,8. Г. 0,07.
Б. 0,7. Ґ. 0,6.
B. 0,08.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
Пацієнт читає 8 рядків таблиці Головіна—Сивцева, помиляючись у 2 знаках.
Яка гострота його зору?
Задача 2
Хворий читає 4 рядки таблиці Головіна—Сивцева, помиляючись у 2 знаках.
Яка гострота його зору?
Задача 3
Хворий не сприймає червоний колір. Назвіть вид розладу колірного зору.
Задача 4
До Вас, до лікаря-терапевта, звернувся хворий віком 20 років зі скаргами на погіршання орієнтації та повну сліпоту у сутінках. 3 анамнезу з’ясувалось, що ці симптоми виникли ще в дитинстві, але зараз стан значно погіршився, що дуже непокоїть хворого. Об’єктивно: центральний зір 0,8 на обидва ока, звуження меж поля зору обох очей у всіх напрямках. Встановіть діагноз. Дайте рекомендації.
Задача 5
У дитини немає предметного зору. Як перевірити гостроту зору? Задача 6
У пацієнта виявлено гетеронімну бітемпоральну геміанопсію. Що саме уражено?
Відповіді па тостові завдання
1 - В, Г, Ґ; 2 - Б; 3 - В, Г; 4 - В, Г, Г; 5 - В; 6 - Б.
Відповіді на ситуаційні задачі
Задача I. Гострота зору пацієнта дорівнює 0,8 (неповна).
Задача 2. Гострота зору пацієнта дорівнює 0,3, оскільки у 4-му рядку допустима нерозпізнавання лише одного знака.
Задача 3. Відсутність сприйняття червоного кольору має назву прота- нопія. Повний діагноз: дихромазія, протанопія.
Задача 4. Ha підставі скарг (поступове протягом 20 років погіршання орієнтування і сліпота у сутінках), а також даних об’єктивного обстеження (зниження гостроти зору, звуження меж поля зору) можна встановити діагноз: концентричне звуження поля зору, гемералопія. Потрібне обстеження в окуліста.
Задача 5. Якщо у пацієнта немає предметного зору, він не може полічити пальці біля обличчя, перевіряють світловідчуття (джерело світла спрямовують справа, зліва, зверху, знизу).
Задачаб. Внутрішні перехрещені волокнахіазми.