Новоутворення рогівки
Пухлини рогівки рідко розвиваються первинно; найчастіше новоутворення поширюється з канта або кон’юнктиви очного яблука, білкової оболонки і війкового тіла.
До найпоширеніших пухлин рогівки належать доброякісні (невус, дермоїд, папілома) і злоякісні (карцинома, саркома, меланома, меланобластома, лускато- клітинний рак).
Доброякісні пухлини
Дермоїд належить до вад розвитку. Таку пухлину діагностують у ранньому віці. Характеризується наявністю у ділянці канта жовто-білого утворення, що підвищується і поширюється на рогівку.
Л і к у в а н н я хірургічне (раннє). Іноді в разі глибокого проростання в рогівку показана ламелярна кон’юнктивокератосклеректомія із заміщенням дефекту тканини кон’юнктивально-склеральним клаптем.
Папіломи поширюються на рогівку з кон’юнктиви. Цю патологію діагностують, ґрунтуючись на біомікроскопії очей і біопсії, адже вона потребує диферен- ціальноїдіагностики із плоскоклітинною карциномою.
Лікування. Добрий результат дають лазерна ексцизія папіломи, кріоде- струкція, діатермокоагуляція.
Злоякісні пухлини
Лускатоклітинний рак. Новоутворення може локалізуватися у кон’юнктиві, канті, повіках із проростанням у рогівку. Часто супроводжується симптомами запалення. При біомікроскопії — межі пухлини нечіткі, із новоутвореними судинами.
Діагностику проводять на підставі біопсії або відбитка з новерхні новоутворення, брахітерапія.
Лікування комбіноване (хіміотерапія + хірургічне видалення пухлини чи кріо- або лазеродеструкція).
П p о г н о з сумнівний, тому що пухлина схильна до рецидивів.
Пігментовані пухлини рогівки (меланокарцинома, меланосаркома), як правило, розвиваються на місці вроджених невусів канта й кон’юнктиви в разі їх прогресивного росту і злоякісного переродження.
Лікування. Злоякісні новоутворення рогівки необхідно видаляти, можливо, за допомогою кріодеструкції і подальшої хіміотерапії і брахітерапії.
У разі підтвердження злоякісного росту показана енуклеація очного яблука з видаленням значної ділянки кон’юнктиви, екзентерація очної ямки.П p о г н о з для життя пацієнта дуже серйозний — смертність у разі розвитку метастазів становить понад 35 %.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Назвіть гістологічні шари рогівки.
2. Які властивості здорової рогівки?
3. Укажіть функції нормальної рогівки.
4. Якими ознаками характеризується рогівковий синдром?
5. Які методи потрібно використовувати для дослідження рогівки?
6. Які ще оболонки залучаються у процес при запаленні рогівки?
7. Які наслідки кератитів?
8. Які противірусні засоби застосовують для місцевого лікування гер- петичних кератитів?
9. Зазначте відмінності поверхневих і глибоких кератитів.
10. Наведіть класифікацію кератитів.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Іннервацію рогівки забезпечують:
A. Перша гілка трійчастого нерва, симпатичні волокна сплетення внутрішньої сонної артерії.
Б. Перша гілка трійчастого нерва, симпатичні волокна сплетення зовнішньої сонної артерії.
B. Перша гілка трійчастого нерва, лицевий нерв.
Г. Лицевий нерв.
Ґ. Парасимпатичні волокна окорухового нерва.
2. Для орієнтовної перевірки чутливості рогівки:
A. Застосовують метод «повітряного струменя».
Б. Доторкуються до рогівки тонким джгутиком, згорнутим із вологої вати.
B. Доторкуються до рогівки кінчиком скляної палички.
Г. Доторкуються до рогівки смужкою паперу.
Ґ. Закапують 1—2 краплі розчину фурациліну.
3. Запальне захворювання рогівки називають:
A. Іритом.
Б. Кон’юнктивітом.
B. Кератитом.
Г. Циклітом.
Ґ. Увеїтом.
4. Для перикорнеальної ін’єкції характерні такі ознаки:
A. Розширені судини крайової петлистої сітки, рожево-фіолетове забарвлення навколо канта зі спадною інтенсивністю у напрямку склепінь.
Б. Кон’юнктива темно-червоного кольору, із розширеними звивистими судинами.
B. Кон’юнктива яскраво-червоного кольору зі зменшенням інтенсивності в міру наближення до рогівки.
Г. Залучення до процесу поверхневих судин кон’юнктиви.
Ґ. Яскраво-червоний колір кон’юнктиви повік і кон’юнктиви склепінь.
! 5. Типовими скаргами при кератиті є:
A. Світлобоязнь, біль при погляді на джерело світла, відчуття розпирання в оці, туман перед очима.
Б. Сльозотеча, відчуття печіння, стороннього тіла за повіками, злипання повік уранці.
B. Світлобоязнь, сльозотеча, блефароспазм, відчуття стороннього предмета за верхньою повікою, зниження гостроти зору, біль.
Г. Ниючий, пульсівний біль в оці, «завіса» перед оком, райдужні кола при погляді на джерело світла.
Ґ. Гіперемія повік, свербіж, стомлюваність очей.
; 6. Скупчення гною на дні передньої камери називають:
A. Гіфемою.
Б. Лейкомою.
B. Гіпопіоном.
Г. Преципітатом.
Ґ. Гемофтальмом.
I 7. Провідними клінічними симптомами повзкої виразки рогівки є:
A. Рясні гнійні виділення з дна виразки, грубе рубцювання з вираженим порушенням сферичності рогівки.
Б. Глибока й велика виразка рогівки, виражена васкуляризація, раннє рубцювання.
B. Наявність прогресивної зони виразки (активний край), наявність гіпопіону.
Г. Набряк рогівки з рясними гнійними виділеннями, васкуляризація рогівки.
Ґ. Більмо рогівки, помутніння вологи передньої камери.
8. До можливих ускладнень гнійної виразки рогівки належать:
A. Атрофія очного яблука, катаракта.
Б. Перфорація рогівки, ендофтальміт, вторинна глаукома.
B. Панофтальміт.
Г. Більмо рогівки.
Ґ, Усі відповіді правильні.
9. Для консервативної терапії гнійних кератитів характерні такі принципи:
A. Активна антибіотикотерапія, очищення і тушування виразки, стимулювання епітелізації, усунення симптомів іридоцикліту.
Б. Активна протигрибкова терапія із застосуванням
кортикостероїдів, діатермокоагуляція виразки, розсмоктувальна терапія.
B. Антибактерійна терапія, місцеві анестетики, тампонування дна виразки маззю з антибіотиками і накладання монокулярної пов’язки.
Г. Дезінфекційні засоби в поєднанні з антигістамінними препаратами.
Ґ. Загальна й системна антибіотикотерапія, призначення міотиків.10. Провідним хірургічним методом лікування більма є:
A. Рефракційна кератотомія.
Б. Лазеркоагуляція.
B. Пошарова кератопластика.
Г. Фістулізувальна кератектомія.
Ґ. Ексцизія.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
Хворий 35 років скаржиться на світлобоязнь, сльозотечу, відчуття стороннього предмета в правому оці після травмування ока гілкою. Об’єктивно: Visus OD 0,1, не корегується; OS 1,0. Світлобоязнь, сльозотеча, блефароспазм, змішана ін’єкція очного яблука. Ha рогівці інфільтрат жовтого кольору. Зона інфільтрату забарвлюється флюоресцеїном.
Установіть діагноз.
Задача 2
Хвора 40 років скаржиться на відчуття стороннього предмета, світлобоязнь, сльозотечу і зниження гостроти зору лівого ока. ІІеренесла
грип. Об’єктивно: Visus OS 0,2, не корегується. Блефароспазм, змішана ін’єкція очного яблука з переважанням перикорнеальної. Під час 6io- мікроскопії на рогівці виявлено інфільтрат, розміщений у поверхневих шарах, що нагадує гілку дерева. Чутливість рогівки знижена. Установіть діагноз.
Задача 3
Хворий 45 років скаржиться на світлобоязнь, сльозотечу, біль і зниження гостроти зору правого ока. Об’єктивно: Visus OD 0,07, не корегується. Блефароспазм, світлобоязнь, сльозотеча, різко виражена змішана ін’єкція очного яблука. У глибоких шарах центральної частини рогівки — інфільтрат сірого кольору, що має форму диска. Чутливість рогівки знижена.
Установіть діагноз.
Задача 4
Хворий 25 років скаржиться на зниження гостроти зору лівого ока. Об’єктивно: Visus OS 0,02. Око спокійне. У центрі рогівки — білувато- сірого кольору помутніння округлої форми, діаметром 7 мм, із гладенькою блискучою поверхнею.
Установіть діагноз.
Задача 5
Хвора 25 років скаржиться на сильний біль у лівому оці, погіршання зору, світлобоязнь, сльозотечу. Носить контактні лінзи. Об’єктивно: очна щілина звужена. Перикорнеальна ін’єкція, на рогівці паралельно до канта — дугоподібний інфільтрат сіруватого кольору.
Установіть діагноз.
Задача 6
Хворому 36 років 5 днів тому в око потрапила піщинка, однак до лікаря звернувся лише через 2 дні після травми. Скаржиться на сильний біль у правому оці, світлобоязнь, сльозотечу, погіршання зору. Об’єктивно: очна щілина звужена, набряк гіовік, у центрі рогівки — інфільтрат сірувато-жовтуватого кольору розміром 2 x 2 мм, уміст передньої камери прозорий.
Установіть діагноз.
Задача 7
Хворий скаржиться на зниження гостроти зору, світлобоязнь, почервоніння очей, глухоту. Біль в обох очах турбувала приблизно 4 тиж. тому. Об’єктивно: звуження очної щілини, невиражена перикорнеальна ін’єкція, рогівка обох очей біля нижньозовнішнього квадранта сірувато-білого кольору. Зіниця вузька, реакція на світло млява. Установіть діагноз. Яка етіологія захворювання найімовірніша?
Задача8
До Вас, лікаря-терапевта, на прийом прийшла хвора зі скаргами на кашель, підвищення температури тіла. Оглядаючи хвору, Ви помітили на правому оці незначне помутніння рогівки. 3 анамнезу з’ясували, що око погано бачить упродовж 15 років (після травми). Об’сктивно: очна щілина відкрита добре, око спокійне. Ha рогівці — незначне помутніння в поверхневих шарах розміром 5 x 6 мм.
Установіть діагноз.
Відповіді на тестові завдання
1 - А; 2 - Б; 3 - В; 4 - А; 5 - В; 6 - В; 7 - В; 8 - Ґ; 9 - А; 10 - В.
Відповіді на ситуаційні задачі
Задача 1. Травматичний кератит правого ока.
Задача 2. Герпетичний (деревоподібний) кератит лівого ока.
Задача 3. Герпетичний (дископодібний) кератит правого ока.
Задача 4. Більмо рогівки лівого ока.
Задача 5. Крайовий кератит лівого ока.
Задача 6. Травматичний кератит правого ока.
Задача 7. Кератит обох очей. Найімовірніша етіологія — сифілітична Задача 8. Хмаринкоподібне помутніння рогівки правого ока.