Хламідійні захворювання кон’юнктиви
Хламідії (Chlamidia trachomatis) — внутрішньоклітинні мікроорганізми, що мають властивості вірусів і бактерій. Різні серотппи хламідій спричинюють різні кон’юнктивіти: трахому — серотипи А—С, хламідійний кон’юнктивіт (паратра- хому) — серотипи D-K (табл.
6.3).Таблиця 6.3
Дпфоренціальна діагностика кон'юнктивігів
| Захворювання | Збудник, перебіг | Виділення | Зміни кон’юнктиви | Зміни рогівки |
| Хламідійний | Chlamydia | Слизисті, | Ураження хряща, | Кератит, |
| кон’юнктивіт дорослих | trachomatis, (серотипи D—K) хронічний перебіг (3—5 міс) | серозно- гнійні | фолікули, сосочки | мікропан- нус, точкові ерозії |
| Трахома | Chlamydia trachomatis, (серотипи A—C), хронічний перебіг (роки) | Слизисті, серозно- гнійні | Фолікули на верхньому хрящі, сосочки, рубцювання кон’юнктиви | Точковий кератит, пан- нус, ксероз |
| Кон’юнктивіт Моракса—Ак- сенфельда | Диплобацила Моракса-Аксен- фельда | Незначні | Набряк у кутах ока | Відсутні |
| Гострий епідемічний (Koxa— Вікса) | Haemophilus aegypticus | Незначні | Набряк повік, крововиливи під кон’юнктиву | Кератит |
| Дифтерійний | Corynebacterium diphtheriae | Плівки погано знімаються | Набряк повік, набряк кон’юнктиви із крововиливами | Кератит |
Закінчення табл.
6.3| Стафілококовий | Staphylococcus aureus | Рясні гнійні | Набряк повік, кон’юнктиви, гіперемія | Виразка рогівки |
| Пневмококовий | Streptococcus pneumoniae | Рясні гнійні; наявність плівок, які легко знімаються | Набряк кон’юнктиви (хемоз), множинні крововиливи під кон’юнктиву | Інфільтрати на рогівці |
| Гонококовий | Neisseria gonorrhoeae | Рясні слизисто- гнійні | Виражена кон’юнкти- вальна ін’єкція, нерідко набряк кон’юнктиви (хемоз) | Кератит, аж до виразки рогівки |
| Блефаро- кон’юнктивіт ангулярний | Moraxella lacu- nata | Незначні | Почервоніння країв повік біля зовнішнього і внутрішнього кутів ока | Кератит |
| Медикаментоз ний | Зумовлений атропіном, антибіотиками | Різні за характером | Набряк різної ви- раженості, ксероз | Кератит, паннус, фолікули на канті |
Трахома — хронічний інфекційний кератокон’юнктивіт, що виникає внаслідок потрапляння збудника на кон’юнктиву.
Клінічна картина. Інкубаційний період триває 7—14 днів. Кон’юнктива набуває шорсткуватого вигляду, звідси й назва «трахома» (від грец. trachus — нерівний). За клінічним перебігом виділяють чотири стадії трахоми:
Мал. 6.6. Трахома II стадії
I стадія (початок трахоми) — незрілих фолікулів. Характеризується набряком, гіперемією кон’юнктиви, на якій з’являються поодинокі фолікули у вигляді сірих зерен (ікринок), розміщених переважно у склепіннях у товщі інфільтрованої тканини.
II стадія (маніфестація) — зрілих фолікулів. Збільшуються кількість і об’єм фолікулів, відбувається їх розпад (мал. 6.6).
III стадія — рубцювання. Ha тлі інфільтрації і розпаду фолікулів переважають процеси рубцювання. Саме процес рубцювання відрізняє трахому від хламідійного кон’юнктивіту.
Мял. 6.7. Фолікулярний кон’юнктивіт
IV стадія — одужання. Запальні прояви вщухають, і відбувається рубцювання кон’юнктиви.
Ускладнення виникають насамперед у рогівці. До специфічних ускладнень належить трахоматозний паннус (pannus trachomatis) — утворення каламутної дифузної плівки, що спускається з канта на рогівку у вигляді «завіски», може закривати її повністю. Інше ускладнення — виразка рогівки. У процесі рубцювання утворюються симбле- фарон, укорочення кон’юнктивальних склепінь, переродження сльозових і мей- бомієвих залоз, що спричинюють ксероз (висихання) рогівки, заворот повік, трихіаз, звуження сльозових шляхів, запалення сльозового мішка, субатрофію очного яблука.
Д і а г н о c т и к а: цитологічне дослідження зіскрібків з кон’юнктиви, визначення антитіл у сироватці крові.
Диференціальну діагностику фолікулярного кон’юнктивіту (мал. 6.7) й трахоми описано нижче.
| Фолікулярний кон’юнктивіт | Трахома |
| Початок захворювання гострий | Починається непомітно |
| Уражується переважно нижня перехідна складка | Уражуються переважно верхня перехідна складка й кон’юнктива верхнього хряща |
| Кон’юнктива інфільтрована незначно, гіперемія яскраво-червона | Виражена дифузна інфільтрація кон’юнктиви, гіперемія синюшно- багряного кольору |
| Фолікули ізольовані, великі, рожевуватого відтінку, напівпрозорі, розміщені поверхнево | Фолікули великі, численні, сіро-жовтого кольору, драглисто-каламутні, сидять глибоко, зливаються і розпадаються |
| Рогівка уражується рідко, трапляються точкові поверхневі інфільтрати без вростання судин | Характерне залучення у процес рогівки — паннус із вростанням судин |
| Тривалість захворювання від 2 тижнів до 1,5—2 міс. | Захворювання триває впродовж місяців і років |
| Минає безслідно | Наслідок захворювання — рубцевий процес |
Лікування.
Призначають лікарські засоби місцевої дії: антибактерійні (офлоксацин, флоксал, тетрациклін, тобрекс, ципромед, цилоксан, еритроміцин), комбіновані препарати (гентаміцин/дексаметазон, гентаміцин/бета- метазон, декса-гентаміцин, дексаметазон/неоміцин, тобрадекс, комбініл-дуо, макситрол), лікарські засоби, що поліпшують регенерацію (декспантенол, кор- нерегель, ретинол), нестероїдні протизапальні препарати (індоколір, дикло-Ф, уніклофен), протиалергійні (лекролін, емадин). Для системноїтерапії показаний диклофенак.Лікування проводять упродовж кількох тижнів або місяців. Ефект посилюється, якщо до застосування медикаментів механічно зруйнувати фолікули спеціальним пінцетом. Ускладнення трахоми, як правило, усувають хірургічно. У разі ксерозу виконують трансплантацію слинної протоки в кон’юнктивальний мішок (у 1951 p. В.П. Філатов і В.Є. Шевальов запропонували цю операцію), у разі судинного більма рогівки — пошарову кератопластику. Симблефарон, три- хіаз і заворот повіки видаляють хірургічним способом.
П p о ф і л а к т и к а трахоми проста й полягає у дотриманні правил особистої гігієни (часте миття рук, використання персональної постільної білизни, рушника), тому що трахома — контагіозна хвороба. Хворих на трахому ізолюють; якщо в дитячому, шкільному колективі, у гуртожитку виявлено таке захворювання — проводять ретельну санітарно-гігієнічну обробку приміщення і речей особистого користування.
Масова профілактика полягає у підвищенні матеріально-культурного рівня населення, його санітарної грамотності.
Хламідійний кон’юнктивіт (паратрахому) спричинюють серотипн l)-K. Захворювання трапляється у дорослих і дітей. Немовлята заражаються від хворої матері під час пологів. Імовірність зараження становить 20—50 %.
Клінічна картина. Прояви типові для кон’юнктивіту. Перебігає гостро, підгостро або хронічно (тривалий час). Частіше уражується одне око.
Д и ф e p e н ц і а л ь н у д і a r н о с т и к у трахоми й паратрахоми представлено в табл. 6.4.
Диференціальна діагностика трахоми й паратрахоми (U.
Хаппе, 2005)Таблиця 6.4
Закінчення табя. 6.4
| Поширення | Країни, що розвиваються | Індустріально розвинені країни |
| Локалізація процесу | Завжди уражуються обоє очей | Одно- і двобічна |
| Клінічні прояви | Утворення фолікулів на кон’юнктиві | Утворення фолікулів на кон’юнктиві |
| Ускладнення | Рубцевий заворот, трихіаз, пан- нус, ксероз | Немає |
| Перебіг | Хронічний (роки) | Від кількох тижнів до місяця |
| Терапія | Місцева (антибіотики тетра- циклінового ряду, макроліди, фторхінолони) | Місцева й системна |
| Прогноз | Серйозний у разі ускладнень | Сприятливий |
Лікування. Призначають лікарські засоби місцевої дії: антибактерійні (тобрекс, ломефлоксацин, офлоксацин, флоксал, цппромед, уніфлокс, тетрациклін, тобрекс 2X, цилоксан, ципрофлоксацин), антисептичні (окомістин), проги- алергійні (опатанол, алергокром, емадин). Системну терапію проводять за допомогою препаратів інтерферону.