АНАТОМО-ТОПОГРаФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Й ФУНКЦІЇ

Кон’юнктива (tunica conjunctiva) — сполучнотканинна гонка прозора оболонка, в якій виділяють гри частини:

• повікову частину (tunica conjunctiva palpebrarum), що вкриває всю задню поверхню повік;

• кон’юнктиву верхнього й нижнього скпепіння (fornix conjunctive superior et inferior) — місце переходу кон’юнктиви повіки на очне яблуко;

• кон’юнктиву очного яблука (tunica conjunctiva bulbi), що закінчується біля канта (місця переходу рогівки в білкову оболонку).

Усі частини кон’юнктиви при зімкнутих повіках утворюють кон’юнктивальний мішок (saccus conjunctivalis), об’єм і конфігурація якого змінюються під час руху очних яблук і при відкритих повіках. Кон’юнктивальний мішок являє собою щілиноподібну порожнину, глибшу вгорі й звужену донизу. Хрящова (гарзальна) частина кон’юнктиви щільно зрощена з підлеглою тканиною, очноямкова частина більш рухлива. Хрящова частина кон’юнктиви вкрита двошаровим циліндричним епітелієм, що містить келихоподібні клітини й крипти Henle, які секретують муцин. Ретикулярна тканина міститься під епітелієм і щільно з’єднана з хрящем. Біля краю повік кон’юнктива гладенька, але вже через 2—3 мм набуває шорсткуватого вигляду через наявність у ній сосочків. Кон’юнктива склепіння гладенька й укрита 5—6 шарами плоского епітелію, у якому міститься велика кількість келихоподібних клітин. Під нею лежить пухка сполучна тканина, що містить еластичні волокна, плазматичні клітини й лімфоцити, які при збільшенні їхньої кількості можуть утворювати фолікули. Кон’юнктива в цій ділянці легко зміщується. У хрящовій частині кон’юнктиви розташовані додаткові залози Вальфринга, а в ділянці склепіння — залози Kpa- узе (6—8 на нижній повіці й 15—40 — на верхній; їхня структура подібна до такої слизової залози), вивідні протоки яких відкриваються у скроневій частині верхнього склепіння. Кон’юнктива очного яблука вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм і пухко з’єднана з білковою оболонкою. У кон’юнктиві біля канта у вигляді пояска розміщені клітини Манца, що продукують муцин, а також скупчення циліндричного епітелію із секретувальними клітинами Бехера.

Кровопостачання кон’юнктиви повіки відбувається за рахунок двох шарів судин: поверхневого й глибокого. Поверхневий шар утворений судинами, що відходять від артерій повік і передніх війкових артерій, глибокий — гілками передніх війкових артерій, що йдуть до рогівки, формуючи навколо неї густу

132

ОФТАЛЬМОЛОГІЯ

судинну сітку. Вени супроводжують відповідні артерії; кров ними прямує до вен обличчя.

Лімфатичнасистема. Відтіклімфи численними лімфатичними судинами відбувається в передвушні лімфатичні вузли від верхньої повіки й у підщелепні — від нижньої повіки.

Іннервація. Чутливу іннервацію забезпечують сльозовий (n. Lacrimalis), гіід- блоковий (n. Infratrochlearis) і підочноямковий (n. Infraorbitalis) нерви.

6.2.