ТЕМА 12. ЗАСТОСУВАННЯ ІНОЗЕМНОГО ПРАВА. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ
ПЛАН
Застосування нотаріусами норм іноземного права
Застосувати права при охороні спадкового майна та при видачі свідоцтв про право на спадщину.
Прийняття нотаріусами документів, складених закордоном.
Зносини нотаріусів з іноземними органами юстиції.
Міжнародні договори.
Нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнародних договорів застосовують норми іноземного права.
Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи у формі, передбаченій іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України. Доручення, що призначаються для вчинення дій за кордоном. посвідчуються державними нотаріусами.Доручення, що призначається для вчинення дій *а кордоном і не містить вказівки про строк його чинності, зберігає силу до кого скасування особою, яка видала доручення, про що може бути зазначено в тексті .вручення.
Відповідно до статті 99 Закону України "Про нотаріат" дії, пов"язані з охороною майна, що залишилося після смерті іноземного громадянина і знаходиться на території України, або майна, яка належить одержати іноземному громадянинові після смерті громадянина України, а також з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо такого майна, здійснюються відповідно до законодавства України.
Одержавши повідомлення про смерть громадянина іноземної держави, з якою Україною укладений міжнародний договір, що містить норми про охорону спадкового майна, державні нотаріальні контори, керуючись відповідним договором, в разі, якщо на території України є майно померлого, вживають необхідних заходів щодо охорони спадкового майна, встановлюють розмір І вартість його, з'ясовують коло спадкоємців, перевіряють, чи є заповіт, і негайно повідомляють про це дипломатичне або консульське представництво держави, громадянином якої є померлий. Якщо міжнародним договором ведення справи про спадщину віднесене до компетенції установ іноземної держави, громадянином якої € померлий, то спадкове рухоме майно може бути передане державним нотаріусом дипломатичному або консульському представництву цієї держави за його вимогою.
Відповідно до міжнародного договору у випадку, коли заповіт складено за формою, передбаченою законодавством іноземної держави, після смерті заповідача подається нотаріусу для розкривання і оголошення, нотаріус оголошує зміст заповіту та складає протокол про його стан і зміст. У протоколі вказується дата та місце складання протоколу, дата посвідчення заповіту, ім'я особи, яка його подала, стан документа (чи був він поданий запечатаним чи відкритим, чи були в ньому закреслені місця, поправки або інші недоліки).
Протокол підписується нотаріусом і особою, яка подала заповіт.
Цими ж особами підписується кожний аркуш заповіту. Якщо заповіт зберігався у нотаріуса в запечатаному вигляді, всі зазначені вище дії нотаріус проводить одноособове.До протоколу додається засвідчена копія заповіту, а залежно від вимог міжнародного договору - копія протоколу та оригінал заповіту.
Вказані документи можуть бути видані заінтересованій особі або надіслані компетентній установі іноземної держави за правилами виконання доручень.
Документи, які складено за кордоном за участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України.
Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна (або щодо яких вона визнала себе правонастушшцею).
Порядок зносин нотаріусів з іноземними органами юстиції визначається законодавством України і міжнародними договорами.
Нотаріуси у випадках, передбачених договорами про правову допомогу, зносяться з консульськими представництвами безпосередньо, якщо консульський округ даного консульського представництва зв'язаний з територією їх діяльності. В інших випадках зносини органів нотаріату з консульськими і дипломатичними представництвами здійснюються через Міністерство закордонних справ України.
Нотаріуси забезпечують докази, необхідні для ведення справ в органах іноземних держав.
Дії для забезпечення доказів провадяться відповідно до цивільного процесуального законодавства України.
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила про нотаріальні дії, ніж ті, що містить законодавство України, то при вчиненні нотаріальних дій застосовуються правила міжнародного договору.
Якщо міжнародний договір відносить до компетенції нотаріусів вчинення нотаріальної дії, не передбаченої законодавством України, нотаріуси вчиняють цю нотаріальну дію в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.