<<
>>

ТЕМА 10. НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ, СПРЯМОВАНІ НА ПОСВІДЧЕННЯ БЕЗСШРНОГО ПРАВА

ПЛАН

Видача свідоцтва про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право власності на частину в спільному майні подружжя.

3.Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів.

Згідно з законодавством про нотаріат державними нотаріальними конторами

і консульськими установами видаються свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя і, крім того , державними нотаріальними конторами видаються свідоцтва про придбання будинків з прилюдних торгів.

Отримання свідоцтва про право на спадщину не є обов'язковим для спадкоємців, але в деяких випадках, якщо спадкове майно переходить до спадкоємців, потрібна перереєстрація такого майна (будинків, автомототранспортних засобів тощо) у відповідному державному органі.

В такому випадку необхідне попереднє оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку. Для оформлення спадкових прав спадкоємці подають заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини особисто або поштою.

Справжність підпису на заяві повинна бути нотаріально засвідченою. Засвідчувати справжність підпису на заяві потрібно у випадку, коли заява подається спадкоємцем до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Якщо ж заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до контори.

Прийняття або відмова від спадщини можуть мати місце тільки щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частин}' спадщини, а від іншої відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв всю спадщину.

До заяви необхідно додати: копію свідоцтва про смерть спадкоємця; копію свідоцтва про шлюб; заповіт з відміткою нотаріальної контори про те, що він не відмінився і не змінювався, правоустановчий документ на будинок, ощадну книжку та інші документи.

Державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, а при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, нотаріус, крім вищепереліченого, персвіряс наявність заповіту, коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, а також з'ясовує в державному нотаріальному архіві, чи він не скасований.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною третьою ст.549, частиною другою ст.551 Цивільного Кодексу - не раніше зазначених строків.

Свідоцтво про право на спадщину при спадкоємстві як за законом, так і за заповітом може бути видане і раніше встановлених законом строків, якщо в державній нотаріальній конторі є відомості про те, що крім осіб, які заявили про видачу свідоцтва. Інших спадкоємців немає.

При переході майна за правом спадкоємства до держави свідоцтво про право на спадщину видається відповідному фінансовому органові не раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину.

Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана в державну нотаріальну контору для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Видане свідоцтво надалі може бути визнане недійсним лише в судовому порядку. Нотаріус не вправі його анулювати або відмінити видане свідоцтво.

Свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя видається як при їх житті, так і при смерті одного з них, але тільки на те майно, яке г спільною власністю подружжя та є наявним на день видачі свідоцтва.

При цьому нотаріус встановлює факт реєстрації шлюбу, час придбання майна, ознайомлюється з документами, які підтверджують право спільної власності на майно. У разі звернення з заявою про видачу свідоцтва колишнього подружжя нотаріус, окрім вказаних дій, перевіряє факт розірвання шлюбу.

У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається державним нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна.

У повідомленні, яке надсилається спадкоємцям померлого, що прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий з подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим. Свідоцтво про право власності на частину в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Свідоцтво про придбання жилого будинку видається набувачу у випадку придбання ним з прилюдних торгів жилого будинку. Вказане свідоцтво оформляється за місцем знаходження будинку. Якщо торги не відбулися, свідоцтво видається стягувачеві. Такі свідоцтва видаються на підставі копії акта про продаж будинку з прилюдних торгів чи копії акта про те, що будинок залишено за стягувачем у зв'язку з тим, що торги не відбулися. Свідоцтво про придбання жилого будинку з прилюдних торгів підлягає реєстрації у встановленому порядку.

<< | >>
Источник: ОГЮА. Лекции по нотариату в Украине. 2011. 2011

Еще по теме ТЕМА 10. НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ, СПРЯМОВАНІ НА ПОСВІДЧЕННЯ БЕЗСШРНОГО ПРАВА: