Особливості фінансової діяльності підприємств з благоустрою населених пунктів

Об’єкти благоустрою

Території загального користування:

• парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, пар- ки-пам’ятники садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та ін.), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

• пам’ятники культурної спадщини;

• майдани, площі, бульвари, проспекти;

• вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

• пляжі, кладовища та інші території загального користування

Прибудинкові території

Території будівель та споруд інженерного захисту територій

РОБОТИ З РЕМОНТУ ТА УТРИМАННЯ ОБ’ЄКТІВ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ПОДІЛЯЮТЬ НА ТАКІ ВИДИ

капітальний ремонт: роботи спрямовані на відновлення їх експлуатаційних характеристик, збільшення міцності та несівної здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об’єктів і окремих їх частин у межах норм

поточний ремонт (ремонт вулично-дорожньої мережі та штучних споруд поділяється на середній та дрібний): роботи, спрямовані на запобігання дрібним деформаціям і пошкодженням об’єктів благоустрою населених пунктів, на негайну їх ліквідацію

утримання (роботи з утримання об’єктів благоустрою населених пунктів полягають у регулярному проведенні заходів щодо запобігання передчасному зношуванню об’єктів, забезпечення нормальних умов їх функціонування)

Організація фінансування обслуговування об’єктів благоустрою

Власником об’єкта благоустрою може виступати державний орган влади або орган місцевого самоврядування.

Власник за поданням балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об’ єкта благоустрою на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Затверджується також перелік об’єктів проведення капітального ремонту

Балансоутримувач затверджує обсяги робіт і необхідну суму коштів на утримання і поточний ремонт кожного об’єкта.

Комплексний капітальний ремонт об’єкта благоустрою як складний і трудомісткий виконується, як правило, підрядним способом

Вартість утримання об’єктів благоустрою розраховується на підставі економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм), витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів та цін у плановому періоді, установлених на підставі прогнозних індексів підприємства). Рівень рентабельності визначають місцеві органи самоврядування, але не вище середнього в галузі.

Ціни на матеріальні ресурси враховуються на рівні цін, установлених при проведенні закупівель на конкурсній основі за участі підприємств- виробників.

Проведення технічної інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою, інструментальний контроль за станом покриттів проїзної частини вулично-дорожньої мережі, обстеження та випробування мостів та шляхопроводів, діяльність, пов’ язана з поводженням із тваринами в населених пунктах, здійснюються за рахунок бюджетних коштів на утримання об’ єктів благоустрою

( N

В умовах обмеженості фінансових ресурсів дуже важливо забезпечити їх оптимальний розподіл по всій території адміністративно- територіальної одиниці. Прикладом такого розподілу є методика щодо обґрунтування розрахунку обсягів бюджетного фінансування на утримання вулично-шляхової мережі, розроблена в м. Києві КНДУ «Науково-дослідним інститутом соціально-економічного розвитку міста»

V___________________________________ /

Методичні рекомендації визначають порядок техніко-економічного обґрунтування обсягів бюджетного фінансування та максимально об’ єктивного встановлення узагальнювального коригувального коефіцієнта (показника) щодо обсягів фінансування потреб з механізованого та ручного прибирання вулично-шляхової мережі кожного району міста. У методичному підході використовується математичний апарат, із застосуванням системи узагальнювальних та коригувального коефіцієнта

Мг — статистичний коригувальний індекс;

Мг — визначається згідно облікових даних щодо впливу загальної площі вулично-шляхової мережі на балансі районних шляхово-експлуатаційних підрозділів (управлінь) на фактичну вартість обсягів робіт з прибирання вулично-шляхової мережі міста.

М2 — приймається за одиницю як основний базовий коригувальний коефіцієнт; М3 — визначається згідно облікових даних щодо впливу питомої ваги площі вулиць з важкими умовами руху згідно із затвердженими титульними списками на балансі районних шляхово-експлуатаційних підрозділів (управлінь) на фактичну вартість обсягів робіт з прибирання вулично-шляхової мережі міста;

М3 розраховується як питома вага коефіцієнта К3 відносно коефіцієнта К2 (М2 = 1); К4 — рельєф вулично-шляхової мережі (місцевості);

К5 — обсяги діючих транспортних і пасажиро потоків;

К6 — кількість об’єктів зовнішнього міського благоустрою;

К7 — виконання столичних функцій;

К8 — частота прибирання

Наступним кроком є підрахунок чисельника та знаменника формули загального коригувального коефіцієнта для кожного району через підстановку фактичних данних

' '

Відповідно до розрахунків у місті Києві у 2006 році були встановлені такі частки та обсяги видатків на утримання об’ єктів благоустрою

і

Г олосіївський, Печерський, Солом’янський та Шевченківський райони повністю або частково входять до центрального ядра міста Києва

8.4.