Фінансово-економічні засади та пріоритети фінансової політики на місцевому рівні, порядок її розробки
Сутність- та складові місцевої фінансової політики
МІСЦЕВА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА МАЄ ОХОПЛЮВАТИ
S види послуг, загальний рівень їх надання органами місцевого самоврядування та диференційовані джерела надходжень;
S засоби фінансування капітальних видатків або за рахунок збільшення поточних доходів, або через випуск боргових зобов’язань, що мають погашатися за рахунок майбутніх доходів;
S систему заробітної плати, пенсій та допомоги, яка буде використовуватися;
V визначення терміну обігу, схем погашення та типи боргових зобов’язань, які будуть використовуватись органами місцевого самоврядування;
S рівень видатків та оподаткування за умови змін у місцевій економіці;
S нові принципи управління процесом акумуляції фінансових ресурсів для надання будь-яких послуг чи здійснення видів діяльності на основі контракту
Порядок розробки місцевої фінансової політики
ДОКЛАДНО РОЗРОБЛЕНА ОБҐРУНТОВАНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА Є ОДНИМ ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ФІНАНСОВИХ ЗАСОБІВ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ І СПРИЯЄ
♦ політичній підтримці фінансового планування;
♦ запобіганню небезпечним ситуаціям та управлінню ними;
♦ концентрації уваги на фінансових умовах функціонування місцевої громади;
♦ забезпеченню обґрунтованих засад та критеріїв фінансового управління;
♦ досягненню консенсусу та послідовності у процесі ухвалення фінансових рішень;
♦ створенню фінансової стабільності, покращення кредитоспроможності;
♦ розумінню підходів до фінансового управління як посадовими особами місцевих органів управління, так і громадянами;
♦ мінімізації коливання відповідних параметрів фінансового управління;
♦ гарантуванню і забезпеченню безперервності фінансової стабільності за тих умов, коли місцеві органи управління перебувають під загрозою негативного впливу коливань в економіці, зниження місцевої економічної активності, зменшення обсягів трансфертів з боку центрального уряду тощо
10.3.
Програма економічного і соціального розвитку в регіоні. Показники, які розробляються в процесі складання програми
ДЛЯ ОБҐРУНТУВАННЯ
ЗАВДАНЬ І ПОКАЗНИКІВ ПРОГРАМ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТАКІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ
| Нормативний метод | спирається на систему науково обґрунтованих норм і нормативів — соціальних, виробничо- технічних, фізіологічних тощо. Він дає змогу виконувати розрахунки потреб в об’єктах соціальної і виробничої інфраструктури, оцінити рівень соціального захисту населення та задоволення його потреб у матеріальних благах і послугах |
| Балансовий метод | використовують для обґрунтування територіальних і галузевих пропорцій у виробництві й споживанні продуктів харчування, паливно- енергетичних ресурсів, у збалансуванні дохідної і витратної частин місцевих бюджетів, використанні трудових, природних та матеріальних ресурсів |
| Аналітичний метод | найбільш прийнятний для виявлення тенденцій і проблем у розвитку продуктивних сил, дає змогу визначати цілі й пріоритети у соціально- економічному і культурному розвиткові регіону на майбутнє, формувати потрібну систему показників |
| Методи кореляційно- регресивного аналізу | на підставі регіональних чинників (природних, виробничих, соціально-демографічних, інфраструктурних) можна кількісно оцінити їхній вплив на стан регіональних проблем та можливості їх розв’язання у прогнозованому періоді |
| Метод екстраполяції | полягає у перенесенні сталих тенденцій і напрямів розвитку окремих галузей і сфер економіки, що виявлені на сучасному етапі, у перспективу |
| Метод експертних оцінок | використовують для прогнозування зрушень у структурній перебудові господарського комплексу, розвитку підприємництва, обґрунтування доцільності будівництва окремих об’єктів виробничого, природоохоронного призначення тощо |
Складові Програми соціально-економічного розвитку регіону
Закінчення табл.
| 3.4. Підвищення конкурентоспроможності економіки | 3.4.1. Реформування відносин власності 3.4.2. Розвиток підприємництва й інфраструктури його підтримки 3.4.3. Науково-технічна й інноваційна політика 3.4.4. Промислова політика 3.4.5. Енергозабезпечення та енергозбереження 3.4.6. Ринок споживчих товарів і послуг, продовольча безпека 3.4.7. Використання туристично-рекреаційного потенціалу |
| 3.5. Розвиток людського потенціалу, забезпечення гідної праці та добробуту населення | 3.5.1.Демографічна ситуація та міграційна політика 3.5.2. Охорона здоров’я та медичне забезпечення 3.5.3. Ринок праці та зайнятість населення 3.5.4. Грошові доходи та заробітна плата 3.5.5. Соціальний захист населення 3.5.6. Підтримка сімей і молоді 3.5.7. Освіта 3.5.8. Культура 3.5.9. Фізична культура і спорт |
| 3.6. Київ у світових глоба- лізаційних та інтеграційних процесах | 3.6.1. Міжнародне співробітництво 3.6.2. Зовнішньоекономічна діяльність |
*У додатках до програми додається розділ фінансування капітальних видатків.
ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ РЕГІОНУ
Економічні Адміністративні
• запровадження лімітів використання місцевих природних ресурсів, лімітів викидів і скидів забруднювальних речовин у довкілля;
• визначення лімітів розміщення відходів;
• надання дозволу фізичним особам займатися підприємницькою діяльністю;
• відведення земельних ділянок для будівництва відповідних об’єктів;
• укладання угод з підприємствами й організаціями для передачі ними у відання органів місцевого самоврядування об’єктів соціальної інфраструктури;
• вжиття заходів для вдосконалення структур управління на обласному, міському та районному рівнях;
• організаційне забезпечення виконання законодавчо-нормативних актів центральних органів влади та місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування
10.4. Основні напрями вдосконалення територіальної організації влади місцевого самоврядування та їх фінансового забезпечення в Україні
