Тема 4: РИНОК ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ
1. Сукупний попит: економічний зміст, графічна інтерпретація, вплив цінових та нецінових чинників.
2. Сукупна пропозиція: економічний зміст, графічна інтерпретація у коротко- та довгостроковому періодах, вплив нецінових чинників.
3. Модель «AD-AS» як базова модель макроекоиомічної рівноваги: коротко-і довгострокова рівновага. 1. Сукупний попит: економічний зміст, графічна інтерпретація, вплив цінових та нецінових чинників _Ринок товарів та послуг як агрегований ринок в макросистем!
Ринок товарів та послуг є:_
• одним з трьох основних агрегованих ринків національної економіки поряд з ринком праці та грошовим ринком • ринком, на якому покупці та продавці здійснюють процеси купівлі-продажу різноманітних товарів та послуг, як споживчого, так і виробничого характеру
• ринком, який виіддзеркалює рівень макроекоиомічної
стабільності/нестабільності, основними параметрами якого є: сукупний попит (AD),
сукупна пропозиція (AS), загальний рівень цін (Р)
На ринку товарів та послуг:_
• формуються сукупний попит (AD) і сукупна пропозиція (AS);
• досягнення рівноваги (AD = AS) може відбуватись за умов різних рівнів економічної активності;
• здійснюються структурні зрушення, які впливають на ефективність функціонування всієї економічної системи.
Сукупний попит
| Визначення | Складові | Чинники, що впливають |
| Сукупний попит | 1) За компонентами | Дві групи чинників: |
| (AD або Yad) | сукупних витрат | цінові чинники, якими |
| вартість | економічних суб’єктів: | пояснюються, так звані |
| загального обсягу | «ефекти» сукупного | |
| вітчизняних товарів | AD=Yad = C+I+G+NX, | попиту,: |
| та послуг, що їх | ефект процентної | |
| купуватимуть | (1 - приватне | ставки |
| резиденти | споживання; | ефект багатства |
| (внутрішній попит) і | І - валові приватні | ефект чистого |
| нерезиденти | інвестиції; | експорту (або обмінного |
| (зовнішній попит) 3 | G - державні закупівлі; | курсу), |
| метою задоволення | NX - чистий експорт | нецінові чинники, що |
| своїх потреб за | обумовлюють: | |
| даного рівня цін | 2) За внутрішнім та | зміни в основних |
| сума | зовнішнім | елементах сукупного |
| запланованих | компонентами: | попиту. |
| витрат економічних | ||
| суб’єктів. | AD =yad=yaL+y2 | |
| ? AD dont - внутрішній | ||
| попит: | ||
| C=C+? + G | ||
| ?AD Юг - зовнішній попит: | ||
Цінові чинники сукупного попиту
| Пояснюють обернений зв'язок між загальним рівнем цін та сукупним попитом. | |
| Ефект процентної ставки (ефект Дж.М.Кейнса) | 1) у разі зростання загального рівня цін (Р) покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для купівельних операцій, 2) як наслідок, зростає попит на гроші, що, за незмінної пропозиції грошей (ХР = const), викликає підвищення процентної ставки, 3) як наслідок, зменшується попит на інвестиції, 4) отже, зменшується сукупний попит. |
| Ефект багатства (ефект А. Пігу), що пов’язаний з такою формою багатства, як фінансові активинаселення. | 1) зі зростанням цін в економіці купівельна спроможність доходів і фінансових активів домашніх господарств зменшується. 2) власники доходів та активів відчувають себе реально біднішими, 3) тому скорочується попит в частині споживчих витрат, 4) отже, зменшується сукупний попит. |
| Ефект чистого експорту (або обмінного курсу), що відображує вплив загального рівня цін (Р) на результати зовнішньоторговельної діяльності країни. | 1) якщо внаслідок загального зростання цін в національній економіці вітчизняні ціни стають відносно вищими, ніж ціни на подібні товари в інших країнах, 2) вітчизняні споживачі надаютьна перевагу імпортованим товарам, а товари вітчизняного ексорту втрачають конкурентні переваги закордоном, 3) тому чистий експорт зменшується, 4) отже, зменшується сукупний попит. |
Вплив цінових та нецінових чинників на сукупний попит
© КНЕУ. 2017
44
2) вплив
нецінових
чинників
Неціновими чинниками сукупного попиту є:
доходи домогосподарств, податки на доходи, рівень
багатства, очікування домогосподарств, що обумовлюють зміни в споживчому попиті;
ціни кредитних ресурсів, технічний прогрес, податки на прибутки підприємців, ділові очікування та ін., що обумовлюють зміни в інвестиційному попиті;
зміни в програмах державних закупівель товарів та послуг, що обумовлюють зміни в урядовому попиті;
доходи резидентів інших країн, курс національної валюти, зовнішньо-торговельна політика держави, що обумовлюють зміни в іноземному попиті._
Висновок:
Нецінові чинники є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. На графіку вплив нецінових чинників на сукупний попит ілюструється паралельними зрушеннями (праворуч або ліворуч) лінії сукупного попиту (рис.4.2).
Рис. 4.2. Вплив нецінових чинників на сукупний попит
Вплив нецінових чинників означає, що сукупний попит збільшується за незмінного загального рівня цін. Стимулюючий вплив відображається рухом від AD? до AD2, а обмежуючий - рухом від АРі до АРз. 2. Сукупна пропозиція: економічний зміст, графічна інтерпретація у КОРОТКО- ТА ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДАХ, ВПЛИВ НЕЦІНОВИХ чинників
Сукупна пропозиція
| Визначення | Чинники, що впливають | Підходи до аналізу сукупної пропозиції |
| Сукупна пропозиція (AS або Рш) - це вартість загального обсягу товарів та послуг, які здатні виробляти національні підприємства з огляду на наявні виробничі ресурси за даного загального рівня цін. | На сукупну пропозицію впливають: 1) зміни Р-загального рівня цін в економіці, 2) нецінові чинники, які є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупної пропозиції. | 3 точки зору класичної та кейнсіанської теорій залежно від реакції сукупної пропозиції на зміну загального рівня цін розрізняють: 1) довгострокову сукупну пропозицію, 2) короткострокову сукупну пропозицію. |
Довгострокова сукупна пропозиція
© КНЕУ. 2017
46
© КНЕУ. 2017
47
Короткострокова сукупна пропозиція
| Методологічна основа - кейнсіанська теорія та ін. Короткострокова сукупна пропозиція, за Кейнсом, розглядається в двох моделях: 1) крайній випадок та 2) основна модель. | |
| Крайній випадок | Основна модель |
| в умовах глибокого спаду виробництва, ціни і зарплата тимчасово є абсолютно негнучкими, тобто не реагують на збурення в економіці, незважаючи на збільшення сукупного попиту, робітники можуть бути зацікавлені утримуватися від вимог щодо збільшення зарплати, а підприємці - від підвищення цін | зміна рівня цін і зарплат у випадку зміни сукупного попиту та/чи сукупної пропозиції здійснюється недостатньо швидко для досягнення повної зайнятості, обсяг сукупної пропозиції залежить від того, наскільки фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного рівня, який відповідає рівню цін повної зайнятості |
Крайній випадок короткострокової сукупної пропозиції
Рис.
4.4 Крива короткострокової_сукупної пропозиції (крайній випадок - кейнсіанська теорія)_
1. Крива AS - це крива короткострокової сукупної пропозиції (має вигляд горизонтальної лінії).
2. Збільшення сукупного попиту переміщує криву AD вправо.
3. За абсолютно негнучких цін, це втілюється в зростанні ВВП від Г; до Y2.
Висновок: в умовах абсолютно негнучких цін і заробітних плат короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від сукупного попиту
Основна модель сукупної пропозиції
Рис. 4.5. Крива сукупної пропозиції (основна модель)
1. Виокремлюється три ділянки кривої сукупної пропозиції:
• ділянка А - за умов повної зайнятості; обсяг сукупної пропозиції, що виробляється в країні, знаходиться на рівні потенційного ВВП і тому не може змінитися, навіть за умови зростання чи скорочення цін та заробітних плат - довгостроковий період (класична теорія);
• ділянка В - за умов економічної кризи (депресії); обсяг сукупної пропозиції змінюється (скорочується чи зростає) навіть за незмінних цін та зарплати - «крайній випадок» короткострокового періоду (кейнсіанська теорія);
• ділянка С - за умов неповної зайнятості; обсяг сукупної пропозиції змінюється у певній залежності від цін та заробітної плати, однак недостатньо швидко для відновлення повної зайнятості - основна модель у короткостроковому періоді (кейнсіанська теорія).
2. Пряму залежність зміни обсягу сукупної пропозиції від зміни рівня цін можна пояснити через зв’язок з очікуванями. Так, в точці Ті крива AS перетинається з кривою ADj за умови, що фактичний рівень цін збігається з очікуваним рівнем (Pj = Pe? а обсяг сукупної пропозиції знаходиться на рвіні потенційного ВВП.
3. Припустимо, що сукупний попит скоротився і крива перемістилася в положення AD2.
4. Наслідки: фактичний рівень цін став нижчим, ніж очікуваний рівень (P2 < Pe'), що стимулює скорочення обсягів виробництва порівняно з початковим рівнем, тобто ВІД Г; до Y2.
Висновок: короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від рівня цін:
Yas - сукупна пропозиція у короткостроковому періоді; а - чутливість обсягів виробництва до відхилення фактичного рівня цін від очікуваного, що показує, на скільки грошових одиниць фактичний ВВП відхиляється від потенційного ВВП у разі відхилення фактичного рівня цін від очікуваного рівня на один відсотковий пункт;
Р, Ре - відповідно фактичний та очікуваний рівень цін.
Цінові та недійові чинники впливу на короткострокову сукупну пропозицію (основна модель)
| Цінові чинники | Нецінові чинники |
| Цінові чинники сукупної пропозиції у короткостроковому періоді -визначають нахил кривої AS'. Якщо темпи інфляції низькі, крива AS більш похила. Якщо збільшення сукупного попиту переважно трансформується у зростання цін і слабо впливає на обсяг виробництва, крива AS стає більш крутою. Основні цінові чинники: - структурні зміни в економіці. - природні умови; - зовнішні економічні чинники; - інституційні чинники; - ефективність технологій; - рівень кваліфікації робочої сили. | На сукупну пропозицію впливають також нецінові чинники, до яких належать: ціни на виробничі ресурси, продуктивність ресурсів, субсидії виробникам, податок на прибуток підприємств. Перші три чинники впливають на середні витрати і, як наслідок, на валовий прибуток. Податок на прибуток впливає на чистий прибуток. У графічній моделі це викликає переміщення кривої AS у відповідний бік. |
3. Модель «AD-AS» як базова модель макроекономічної рівноваги: КОРОТКО- І ДОВГОСТРОКОВА РІВНОВАГА
Макроекономічна рівновага
| Внутрішньою властивістю ринкової економіки є її постійне тяжіння до рівноваги, яка в узагальненому вигляді є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Тому модель AD-AS є базовою моделлю економічної рівноваги. В якості основного інструменту урівноваження сукупного попиту та сукупної пропозиції в цій моделі використовується зміна загального рівня цін в економіці. | |
| Економічний зміст макроекономічної рівноваги | У макроекономічному аналізі досягнення економічної рівноваги фіксується як результат відповідних змін макроекономічних параметрів Ринковий механізм постійно створює передумови як для порушення, так і для відновлення економічної рівноваги |
| Причини порушення рівноваги в економіці | Шоки (збурення) сукупного попиту Шоки (збурення) сукупної пропозиції |
Короткострокова і довгострокова рівновага: причини порушення
| Короткострокова рівновага - відображає рівновагу між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією в умовах неповної або надмірної зайнятості. | Довгострокова рівновага - рівновага між сукупним попитом і короткостроковою та довгостроковою сукупною пропозицією одночасно, що може мати місце лише за умови повної зайнятості. | |
| Між сукупним попитом і сукупною пропозицією постійно виникає невідповідність, яка також постійно усувається ринком. При цьому рівновага може порушуватися як внаслідок змін сукупного попиту - шоки (збурення) сукупного попиту, так і сукупної пропозиції -шоки (збурення) сукупної пропозиції. | ||
| Шоки (збурення) сукупного попиту | можуть бути: - сприятливі - збільшення сукупного попиту, призводить до зростання реального ВВП і цін; несприятливі - скорочення сукупного попиту, призводить до зменшення реального ВВП і цін. | |
| Шоки (збурення)сукупної пропозиції | можуть бути: -сприятливі - проявляються через збільшення обсягів виробництва і зниження цін; -несприятливі - проявляються через падіння обсягів виробництва і зростання цін. | |
На рис. 4.6. наведено модель AD-AS, яка поєднує криву сукупного попиту з кривою короткострокової сукупної пропозиції, за умов, коли відбувається
шок (збурення) сукупного попиту.
Рис. 4.6 Модель AD-AS в умовах збурення сукупного попиту
1. Припустимо, що економіка знаходиться в стані рівноваги (точка Ті), за якої забезпечується відповідність сукупного попиту та сукупної пропозиції, а рівноважна ціна Рі.
Припустимо: внаслідок поліпшення умов зовнішньої торгівлі сукупний попит збільшився (позитивний шок сукупного попиту) порівняно з початковим ВВП.
Наслідки:
Підприємства частково збільшать обсяг виробництва, а частково підвищать ціни, що відображено через зміщення кривої сукупного попиту вправо -від ADj до AD2. В результаті - рівновага зміститься в точку Т2: фактичний ВВП зросте до Г?, а ціни - до Pj.
Точка Т2 - новий стан короткострокової рівноваги, який забезпечується за більш високого рівя цін та вищих обсягів виробництва в країні.
Надалі ситуація на ринку товарів та послуг може змінюватись залежно від реакції як приватних економічних суб’єктів, так і держави. Зокрема, якщо з часом заробітна плата може зростати у відповідь на підвищення цін. Це викличе зростання середніх витрат і зменшення сукупної пропозиції, внаслідок чого її крива поступово зміщуватиметься вліво вгору. Водночас, уряд може впливати як на динаміку цін та заробітної плати, так і на обсягів сукупного попиту, змінюючи, таким чином параметри рівноважного стану на ринку товарів та послуг. Висновок:
1. Збурення сукупного попиту за незмінності нецінових чинників сукупної пропозиції викликає зростання цін.
2. Зростання цін зумовлюватиме підвищення виручки та прибутковості підприємств, що мотивуватиме їх до розширення обсягів сукупної пропозиції.
3. Новий рівноважний стан на ринку товарів і послуг буде досягнуто за вищого рівня цін та ВВП.
Відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією
| Особливості | 1. Інколи довгострокова рівновага в економіці може порушуватися раптовими збуреннями сукупної пропозиції. 2. Особливо загрозливими для економіки є порушення довгострокової рівноваги, пов’язані зі скороченням сукупної пропозиції порівняно з потенційним рівнем. За таких умов обсяг виробництва стає меншим за потенційний ВВП, а ціни зростають. Під впливом зростання цін сукупний попит зменшується до врівноваження з новою короткостроковою сукупною пропозицією. Це короткострокова рівновага в умовах неповної зайнятості, особливим випадком якої є стагфляція. |
| Стагфляція | - стан економіки, при якому поєднується стагнація (значне скорочення обсягів виробництва, яке призводить до застою в економіці) та інфляція (масове зростання цін в країні, що призводить до знецінення національної грошової одиниці): |
| стагфляція = стагнація + інфляція |
Відновлення довгострокової рівноваги в умовах стагфляції
| Ключове питання | яким чином може відновлюватися довгострокова рівновага в умовах стагфляції? |
| Використання інструментарію класичної теорії | Згідно з класичною теорією, номінальна зарплата є абсолютно гнучкою і тому має зменшуватися у відповідь на скорочення обсягів виробництва та падіння попиту на ринку праці. Але така поведінка номінальної зарплати не є реалістичною. Практика не має доказів того, що номінальна зарплата коли-небудь зменшувалася у разі зростання цін. На несприятливі шоки сукупної пропозиції ринок праці реагує в інший спосіб -збільшенням безробіття. Висновок: інструментарій класичної теорії не цілком придатний для пояснення механізму відновлення повної зайнятості в економіці, яка потрапляє в стан стагфляції. |
| Вплив чинників, що спричинили порушення рівноваги | Механізм відновлення довгострокової рівноваги, порушеної стагфляцією, залежить від тривалості дії чинників, які спричинили це порушення: 1) Якщо ці чинники є довготривалими, то вони зменшують потенційний ВВП. За цих умов крива довгострокової сукупної пропозиції зміститься вліво. За рахунок цього крива сукупного попиту перетнеться з кривою короткострокової сукупної пропозиції на вертикальній кривій довгострокової сукупної пропозиції. 2) Якщо чинники, що викликали скорочення сукупної пропозиції, є недовготривалими, то відновлення довгострокової рівноваги в економіці відбудеться після усунення цих чинників. Прискорити відновлення довгострокової рівноваги в економіці за таких умов може також держава, якщо застосує ефективні заходи, спрямовані на зменшення середніх витрат або, в окремих випадках, збільшення сукупного попиту. |