ТЕМА 6: Інфляція
1. Інфляція: сутність, методи вимірювання та види.
2. Економічні чинники та наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи держави.
3. Інфляція та безробіття. Крива Філіпса у короткостроковому та довгостроковому періодах: математична та графічна інтерпретація.
1. інфляція: сутність, методи вимірювання та видиІнфляція
Класифікація видів інфляції
Критерій
класифікації__Види інфляції та їх наслідки
| -за наслідками та кількісним значенням темпу інфляції | помірна (повзуча) - не викликає зміни обсягів і структури споживання та інвестування. | галопуюча — змінює обсяг та структуру інвестування, але суттєво не впливає на обсяги і структуру споживання | гіперінфляція - суттєво змінює обсяг і структуру, як споживання, так і інвестування. |
| Види інфляції та їх темпи | |||
| 0- 10% | 10- 100% | понад 100% | |
| - за причинами | 1) Інфляція витрат | ||
Основна причина: зростання цін відбувається внаслідок раптового (шокового) збільшення витрат на одиницю продукції виробників, що призводить до зменшення сукупної пропозиції.
Рис. 6,1, Інфляція попиту Рис. 6,2, Інфляція витрат 2) Інфляція попиту
Основна причина: зростання цін відбувається внаслідок раптового (шокового) збільшення доходів економічних суб’єктів, що спричиняє збільшення (збурення) сукупного попиту. І. Методологічна основа пояснення інфляції -кейнсіанська теорія
Основна причина: в умовах повної зайнятості сукупний попит, перевищуючи сукупну пропозицію, спричиняє утворення надмірного попиту, що й викликає зростання цін.
Рівняння для пояснення :
1) за повної зайнятості Yad = Yp , тому загальний індекс цін Р= 1,0.
2) якщо сукупний попит перевищує потенційний ВВП ^?AD > ?p? ?0 в економіці виникає надмірний сукупний попит, тобто Р > 1,0. II. Методологічна основа пояснення інфляції монетаристська теорія
Основна причина: надмірна кількість грошей в обігу порівняно з вартістю товарів та послуг За рівнянням кількісної теорії грошей, загальний рівень цін в економіці можна подати такою формулою:
Надмірне збільшення грошової маси (AM > AY) викликає зростання сукупного попиту і цін, що статистично підтверджується суттєвою кореляцією між змінами грошової маси та темпом інфляції.
Альтернативна думка кейнсіанців: зростання грошової маси є не причиною інфляції, а відповіддю на збільшення сукупного попиту.
за
можливістю
бути
передбаченою
1) очікувана - прогнозована (передбачувана) економічними суб’єктами.
2) непередбачена - непрогнозована економічними суб’єктами.
І. Методологічна основа висновків щодо передбачення інфляції - теорія адаптивних очікувань:
- економічні суб’єкти при формуванні своїх інфляційних прогнозів спираються на інфляцію в найближчому минулому, скориговану на помилковість інфляційного прогнозування, що віддзеркалює формула:
прогнозування в передпрогнозному періоді,
(у) - коефіцієнт корекції, рівень якого залежить від швидкості перегляду очікувань.
Якщо інфляційні очікування коригуються швидко, тобто у наближається до 1, то формула набуває виду:
що означає: очікувана інфляція відповідає інфляції у найближчому минулому періоді.
II. Методологічна основа висновків щодо передбачення інфляції - теорія раціональних очікувань:
економічні суб’єкти при формуванні своїх інфляційних прогнозів використовують усю наявну інформацію про майбутні зміни в економіці та фактичний її стан.
Така повнота інформації дає можливість передбачати ціни на рівні, що відповідає фактичному досягнутому рівню цін:
© КНЕУ. 2017
78
2. Економічні чинники та наслідки інфляції. Антиінфляційні ЗАХОДИ ДЕРЖАВИ.
Чинники інфляції
| Чинники інфляції попиту | Чинники інфляції витрат («шоку» пропозиції) |
| 1. Чинники, що викликають надмірний попит з боку уряду (держави) Основний чинник: зростання дефіциту державного бюджету та його емісійне фінансування, тобто фінансування за рахунок грошово-кредитної емісії. Наслідок: зростання урядового попиту не забезпечується адекватним зростанням реального ВВП. | чинники збурення сукупної пропозиції, що збільшують середні витрати на виробництво товарів та послуг: 1) внутрішні, 2) зовнішні |
| 2.Чинники, що викликають надмірний приватний попит: надмірне інвестування приватної економіки, зростання частки поточного споживання за рахунок скорочення частки заощаджень, особливо, в умовах формування інфляційних очікувань ажіотажний попит. | Основні внутрішні чинники: зростання цін на продукцію проміжного споживання, зменшення продуктивності ресурсів, випереджувальне зростання заробітної плати порівняно з продуктивністю праці, підвищення податкового навантаження, підвищення цін підприємствами-монополістами, державне регулювання цін, яке може стримувати їх зменшення в інтересах виробників певних видів продукції. |
| 3.Чинники, що викликають надмірний іноземний попит на вітчизняні товари і послуги. Основний чинник: випереджувальне зростання доходів іноземців. Наслідки: зростання іноземного попиту не забезпечується адекватним зростанням реального ВВП. | Основний зовнішній чинник: ціни імпортованих товарів та послуг: - якщо зростають ціни на імпортні товари, то одночасно з товарами країна імпортує інфляцію витрат. |
економічні суб'єкти, фіксуючи загальне зростання цін у минулому періоді або прогнозуючи несприятливу економічну кон'юнктуру у майбутньому періоді, генерують зростання цін, тому що:
- наймані працівники наперед вимагають збільшення заробітної плати,
- підприємства заздалегідь закладають вищі ціни в угоди з постачання,
-банки завчасно піднімають проценти за кредити тощо. Основні негативні соціально-економічні наслідки високої інфляції 1.Зниження реальних доходів населення:
- якщо темпи зростання номінальних доходів людей нижчі за темпи
інфляції,
- стосується насамперед осіб, які отримують фіксовані доходи (працівники бюджетних установ, пенсіонери та інші особи, котрі живуть за рахунок соціального забезпечення), що призводить до зниження мотивації до праці. 2. Знецінення фінансових активів:
- під впливом інфляції зменшується реальна вартість фінансових активів з фіксованою номінальною вартістю (ощадні рахунки, облігації тощо),
- незважаючи на те, що майже всі фінансові активи приносять дохід у формі процента, їх реальна вартість зменшується, якщо темп інфляції перевищує номінальну процентну ставку. 3. Порушення відносин між позикодавцями і позичальниками:
- від інфляції виграють позичальники коштів (дебітори), а програють позикодавці (кредитори), тому що в умовах інфляції позичальник отримує гроші за однією купівельною спроможністю, а повертає за нижчою. 4. Зниження мотивації до інвестування:
- інвестиційні кошти вкладаються на тривалий період, у межах якого інфляція може суттєво зрости,
- якщо через кілька років інфляція зростає порівняно з прогнозованим рівнем, то прибутковість вкладених інвестицій реально зменшується.
5. Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою:- інфляція зменшує купівельну спроможність грошей, тому домогосподарства несуть певні втрати, які для держави є інфляційним податком.
Антиінфляційні заходи держави
| Основні підходи антиінфляційної політики держави | Інструментарій, що використовується державою |
| І. Адаптаційний підхід - коли держава діє досить пасивно, йде шляхом пристосування до ситуації | - контроль за заробітною платою та цінами як засіб подолання інфляційних очікувань робітників і підприємців через: - домовленість з профспілками про обмежене підвищення зарплати, - прийняття законів, які регулюють зростання зарплати та цін тощо, - індексація доходів - перерахування доходів населення в сторону їх збільшення (зарплат, соціальних виплат тощо) відповідно до зростання цін. |
| II. Радикальний підхід коли держава діє активно, застосовуючи радикальні заходи | 1) інструментарій фіскальної політики (див. далі: тема 10), 2) інструментарій монетарної політики. |
3. ІНФЛЯЦІЯ ТА БЕЗРОБІТТЯ. КРИВА ФіЛІПСА У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ТА ДОВГОСТРОКОВОМУ періодах: математична та графічна інтерпретація
Крива Філіпса
| Підтримуючи безробіття на рівні, що є нижчим від природного, уряд створює передумови для зростання інфляції. Теоретичним інструментом пояснення цієї суперечночті є крива Філіпса. | |
| Ранній варіант | Сучасний варіант |
| відображав обернену залежність між річною відсотковою зміною зарплати (ІТ) і рівнем безробіття в (и), а саме: із скороченням безробіття до 4% відбувається річне підвищення заробітної плати на 0,5%. | відображає обернену залежність між темпом інфляції (?v) і рівнем безробіття (м), а саме: ? = ?e- а ( и - и„) + ?s, ?c - очікуваний темп інфляції, що відображає інфляційні очікування (у %); а ( и - un) - величина, що відображає реакцію інфляції на зміну безробіття - приріст інфляції внаслідок циклічного безробіття (у в.п.); а - коефіцієнт чутливості інфляції до рівня циклічного безробіття (впливає обернено); ?s - темп інфляції, який спричиняється збуреннями сукупної пропозиції. |
1. Розташування кривої Філіпса на графіку залежить від очікуваної інфляції (?e) та інфляції витрат (?s), тобто від (?e + ?s?
2. В точці, де темп інфляції = ?e + ?? існує лише природне безробіття, тобто U = Un. Тому темп Інфляції