3.2. Відношення між поняттями за обсягом
У відношеннях між поняттями насамперед розрізняють порівнянні і непорівнянні поняття.
Порівнянними називаються поняття, що мають якісь спільні ознаки, які дозволяють зіставляти ці поняття.
Наприклад, «менеджмент» і «маркетинг». Названі поняття належать до одного й того самого роду діяльності — управління.Непорівнянними називаються поняття, які не мають спільних ознак, а тому порівнювати такі поняття неможливо. Наприклад, «банк» і «тролейбус». У порівнянних поняттях обся- ги повністю або частково збігаються, а в непорівнянних обся- ги не мають жодної спільної ознаки. Звідси випливає, що в логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівнянні поняття. Порівнянні поняття бувають сумісними або несумісними.
Сумісними називаються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Існує три види відношень за сумісністю: 1) рівнозначність (тотожність); 2) перетин (перехресність, частковий збіг обсягів); 3) підпорядкування (субординація).
Відношення між обсягами понять зображуються за допомогою колових схем, або діаграм Ейлера, де кожне коло означає обсяг поняття.
1. Відношення рівнозначності (тотожності)
Рівнозначні (тотожні) поняття:
А — Тарас Шевченко;
В — автор «Кобзаря».
2. Відношення перетину
А — економіст;
В — соціаліст.
3. Відношення підпорядкування
А — юрист;
В — адвокат;
де А — підпорядковуюче,
В — підпорядковане поняття.
Рис. 2. Діаграми сумісних понять
Поняття, обсяги яких не збігаються ні повністю, ні частково, називаються несумісними. Існує три види несумісності: 1) співпідпорядкування (координація); 2) протилежність (контрарність); 3) суперечність (контрадикторність).
У відношенні співпорядкування перебувають два або більше видових понять, які підпорядковані родовому і між собою не перетинаються.
Поняття, що містять взаємовиключаючі (несумісні) ознаки, називаються протилежними (контрарними). Відношення суперечності — це таке відношення між поняттями, коли одне з них містить ознаку, яку інше поняття її заперечує, не замінюючи заперечувану ознаку іншою. Поняття, які перебувають у такому відношенні, називаються суперечними, або контрадикторними.
За змістом поняття поділяються на реєструючі і нереєструючі. Основою цього поділу є наявність або відсутність у побічній частині змісту поняття таких ознак, які відповідають на запитання: «де?», «коли?», «якого роду індивідуум?». Якщо у змісті поняття
1. Відношення співпідпорядкування
А — телебачення;
В — радіо;
С — ЗМІ.
2. Відношення протилежності
А — мир;
В — війна.
3. Відношення суперечності
А — ринковий;
В — неринковий.
Рис. 3. Несумісні відношення між поняттями
є ознаки, що відповідають на названі запитання, то вони називаються реєструючими, а в зворотному випадку — нереєструючими. Останні визначаються лише якісно: в них немає ознак, які виділяють у класі предметів певну якісну означеність будь-якої її частини шляхом фіксування просторових або часових меж чи шляхом посилання на одиничність предмета. Тому ці поняття ще називають відкритими, на відміну від закритих (реєструючих) понять. Приклади нереєструючих (відкритих) понять: людство, квіти, відданість тощо. Приклади реєструючих (замкнутих) понять: мешканці Києва, студент КНЕУ, Карпатські гори тощо.
Пусті і непусті поняття. Пустими називають поняття, яким не відповідає жоден предмет у предметній області (наприклад, числа N > 2 та N < 3 в області «цілі числа». Непустими називають поняття, яким відповідають певні предмети в предметній області (наприклад, числа N > 2 i N < 3 в області «раціональні числа»).
Конкретні і абстрактні поняття: перші — це поняття про конкретні предмети (машина, людина, тварина тощо), другі — про властивості і відношення предметів (мужність, хоробрість, світлість, мудрість тощо).
Абсолютні і відносні поняття: перші виражають повний, незалежний від інших предметів зміст (наука, культура, мистецтво та ін.), другі фіксують відношення одного предмета до іншого (дружина, вчитель, учень тощо).
Позитивні і негативні поняття. Позитивні поняття є результатом узагальнення наявних ознак, а негативні поняття є результатом узагальнення відсутніх ознак предметів. Обидва поняття мають одну родову ознаку, розрізняються за видовою ознакою. За сутністю відношень ці поняття — суперчливі (студенти — нестуденти, люди — нелюди, ссавці — нессавці тощо).
Загальні і одиничні поняття. У загальному понятті мислиться два чи більше предметів (підприємство, ВНЗ, планета тощо). В одиничних поняттях мислиться тільки один предмет (КНЕУ, р. Дніпро тощо).
Безвідносні і співвідносні поняття. Безвідносні поняття відображають предмет, з існуванням якого не пов’язується необхідне існування будь-яких інших предметів (майдан, закон, дерево тощо). Співвідносне поняття відображає предмети, існування яких немислиме без деяких інших предметів (мати, вчитель, староста тощо).
Щоб відрізнити поняття і встановити їх належність до того чи іншого класу, слід використовувати методи:
· аналізу, тобто мисленого розчленування змісту предмета та його складових властивостей, ознак;
· порівнення, тобто встановлення подібності і відмінності між предметами, що розглядаються;
· синтезу, тобто мисленого поєднання ознак та властивостей предмета, які відображаються у змісті поняття;
· абстрагування, тобто виділення з усієї сукупності ознак предметів єдності найбільш істотних ознак, що становлять зміст поняття;
· узагальнення, тобто пошуку широкого кола ознак, що мають різні види предметів, які відповідають утворюваному поняттю (фактично ця дія подібна до абстрагування і пов’язана з нею).