4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ

Заняття 1. Предмет, структура та завдання логіки

План

1. Мислення як предмет вивчення логіки.

2. Предмет і метод логіки як науки.

3. Теоретичне і практичне значення логіки.

Вправи

1. Що таке логічна культура? Чи може вона сформуватись самопливом, стихійно?

2. Спробуйте накреслити блок-схему, яка б відображала струк­туру логіки, співвідношення формальної та діалектичної логіки.

3. Визначте і охарактеризуйте мову й мислення. Покажіть їх єдність, роль у суспільному житті.

4. Знайдіть логічну помилку у такому міркуванні: «Кожна людина — коваль свого щастя. Деякі люди — нещасливі. Виходить, що це їх власна вина».

5. Як ви розумієте внутрішню логіку будь-якої науки?

6. Визначте взаємозв’язок логіки і філософії.

7. Обґрунтуйте необхідність знання логіки.

8. Що ви знаєте про алетичну, епістемічну, часову, деонтичну, модальну логіку?

Література

Бочаров В. А., Войшвилло Е. К., Ивлев Ю. В. Предмет и структура современной логики // Предмет и структура общественных наук. — М., 1984. — С. 97—111.

Войшвилло Е. К. Предмет и значение логики. — М., 1960.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика как часть теории познания и научной методологии: Кн. 1—2. — М., 1994.

Вригт Г. Х. Логика и философия в ХХ веке // Вопросы философии. — 1992. — № 8. — С. 80—91.

Петров Ю. А. Культура мышления. — М.: МГУ, 1991.

Субботин А. Л. Традиционная и современная формальная логики. — М., 1969. Заняття 2. Поняття

План

1. Зміст і обсяг поняття.

2. Види понять.

3. Узагальнення і обмеження понять.

4. Поділ понять.

Вправи

1. Назвіть істотні ознаки понять: «студент», «держава», «ко- операція», «ВКВ», «власність».

2. Визначте обсяг і зміст понять: «нація», «етнос», «клас», «місто», «столиця», «народ», «людина», «всесвіт».

3. Проведіть обмеження і узагальнення таких понять: «економіка», «історія», «майор», «бізнесмен», «мова».

4. Визначте відношення між поняттями:

· героїзм, мужність, боягузтво;

· унітарна держава, федерація, конфедерація;

· населений пункт, місто, столиця України. 5. Зобразіть графічно (колами Ейлера) відношення між такими поняттями:

· студенти, спортсмени, шахісти;

· ромб, квадрат, прямокутник;

· поняття, термін, категорія. 6. Яке з понять у наступних парах має більший обсяг:

· людина, робітник;

· число, парне число;

· різнобічний трикутник, різносторонній трикутник?

7. Чи є між наступними поняттями відношення роду і виду:

· пряма, відрізок прямої;

· квадрат, ромб;

· кисень, повітря;

· кисень, газ?

8. Зробіть поділ таких понять:

оренда, акціонерне товариство, біржа, ліцензія, логіка.

9. Дайте визначення понять:

акція, новація, опціон, пеня, податок, ризик, трансферт.

10. Зробить операції додавання, множення, віднімання:

любов, ненавість; конституція, основний закон; дипломат, консул.

Література

Бойко А. П. Формально-логические основы классификации // Логические проблемы исследования научного познания. — М., 1980.

Воробьев В. В. Становление идей неклассической логики в античнос­ти и средневековье: Время и модальность. — М., 1989.

Жеребкин В. Е. Логический анализ понятия права. — К., 1976.

Маковельский А. О. История логики. — М., 1967.

Попов М. В. Очерк развития логических идей в культурно-истори­ческом контексте. — К., 1979.

Попов П. С. История логики Нового времени. — М., 1960.

Попов П. С., Стяжкин Н. И. Развитие логических идей от античнос­ти до эпохи Возрождения. — М., 1983. Заняття 3. Судження

План

1. Склад простого судження.

2. Складне судження та його види.

3. Відношення між судженнями за кількістю та якістю. Логічний квадрат.

4. Поділ суджень за модальністю.

Вправи

1. Зробіть логічний аналіз суджень, знайдіть суб’єкт і предикат, визначте вид судження, запишіть формулу, зобразіть коловими схемами відношення між термінами судження і встановіть їх розподіленість:

· усі громадяни України зобов’язані виконувати закони;

· не всі метали тонуть у воді;

· деякі планети не мають атмосфери;

· ніхто не може відмінити об’єктивні закони природи;

· ніхто не хотів помирати.

2. Зробіть логічний аналіз (визначте вид, структуру, запишіть формули) таких суджень:

· охорона прав і свобод громадян — обов’язок усіх держустанов;

· якщо я хочу вступити до КНЕУ, то я маю скласти іспити або з іноземної мови, або з математики;

· якщо пряма дотична до кола, то радіус, проведений у точку дотику, перпендикулярний до неї;

· якщо собівартість продукції буде знижено, то підприємство стане рентабельним.

3. Наведіть приклади суджень А, І, Е, О, вкажіть на розподіленість у них логічних термінів.

4. Наведіть приклади кон’юнктивних, диз’юнктивних, еквівалентних, імплікаційних, заперечних суджень. Запишіть їх логічною символікою.

5. Що включає логічний аналіз висловлювання (судження)?

6. Підберіть кілька суджень, які б мали тотожний зміст.

7. Накресліть таблиці класифікації суджень:

· за якістю та кількістю;

· за модальністю;

· за складністю;

· за типом зв’язку.

Література

Кебурия Д. М. Вопросы теории суждения. — Тбилиси, 1968.

Попов П. С. Суждение. — М., 1957.

Фреге Г. Мысль: логические исследования // Философия. Логика. Язык. — М., 1987. Заняття 4. Основні закони логіки

План

1. Основні риси правильного мислення.

2. Закон тотожності.

3. Закон несуперечності.

4. Закон виключеного третього.

5. Закон достатньої підстави.

6. Інші закони формальної логіки.

7. Виконання законів логіки — необхідна умова здобуття істини в пізнанні.

Вправи

1. Що таке закон? Чим відрізняються закони основні від неосновних?

2. Назвіть інші (неосновні) закони логічного мислення.

3. Дайте діалектичну інтерпретацію основних законів логіки.

4. Наведіть приклади порушення того чи іншого закону логіки.

5. Сформулюйте основні риси правильного мислення. У чому полягає зв’язок рис і законів правильного мислення?

Література

Астафьев В. К. Законы мышления в формальной и диалектической логике. — Львов, 1968.

Законы мышления: Сборник. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. Заняття 5. Умовивід

План

1. Умовивід, його структура, види.

2. Безпосередні умовиводи.

3. Категоричні силогізми.

4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми.

5. Умовні й умовно-категоричні умовиводи.

6. Розділово-категоричні умовиводи.

7. Умовно-розділові умовиводи.

8. Індуктивні умовиводи.

9. Умовиводи за аналогією.

Вправи

1. Перетворіть такі судження:

· деякі люди — дальтоніки;

· усі люди — мислячі істоти;

· жоден патріот не зневажає культуру свого народу;

· деякі метали не тонуть у воді.

2. Оберніть попередні судження з вправи 1.

3. Здійсніть операцію протиставлення предикату всіх суджень з вправи 1.

4. Здійсніть умовивід за логічним квадратом:

· деякі люди — економісти (істинне);

· кожна людина має право на освіту (істинне);

· жодна людина не бажає загибелі життя на Землі (хибне);

· деякі люди не є ангелами (хибне).

5. Визначте, чи правильні ці силогізми:

а) Усі ліки корисні.

Деякі отрути корисні.Отже, деякі отрути — ліки.

б) Усі риби дихають зябрами.

Кити не дихають зябрами.Отже, кити не належать до риб.

6. Наведіть по одному прикладу на кожний правильний модус силогізму:

а) за першою фігурою — ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО;

б) за другою фігурою — ЕАЕ, АОО, АЕЕ, ЕІО;

в) за третьою фігурою — АОА, ААІ, АІІ, ІАІ, ЕАО, ЕІО;

г) за четвертою фігурою — ААІ, ЕАО, ІАІ, ЕІО, АЕЕ.

7. Реконструюйте ентимеми:

а) Юпітер, ти гніваєшся; отже, ти не правий;

б) деякі птахи — хижаки, а всі птахи мають крила;

в) цей термін середній, бо він повторюється в засновках;

г) оскільки він геній, то йому все дозволено.

8. Відновіть таку епіхейрему: Жодна з політичних партій, яка нав’язує свої погляди громадянам держави, не є демократичною, бо це суперечить принципам демократії.

Ця партія нав’язує свої погляди громадянам.Отже, ця партія не може вважатися демократичною.

9. Розв’яжіть розділово-категоричний умовивід:

Будь-яке поняття є або загальним, або одиничним.

Це поняття — загальне.

?

Література

Джини К. Логика в статистике.

Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. — М., 1978.

Лебедев С. А. Индукция как метод научного познания. — М., 1980.

Маркин В. И. Силлогистические теории в современной логике. — М., 1991.

Милль Д. С. Система логики силлогистической и индуктивной. — М., 1914.

Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. — Екатеринбург—Бишкек, 1997.

Пойа Д. Математика и правдоподобные рассуждения. — М., 1978.

Серебренников О. Ф., Бродский И. Н. Дедуктивные умозаключения. — Л.: ЛГУ, 1969.

Софизмы. Логические парадоксы // А. А. Ивин. Логика: Учеб. пособие. — М., 1997. — С. 170—227.

Умозаключение // Н. И. Кондаков. Логический словарь-справочник. — М., 1975. — С. 623—626. Заняття 6. Логічні основи аргументації

План

1. Поняття доведення.

2. Поняття спростування.

3. Правила доказового міркування.

4. Дискусія. Правила ведення дискусії. Мистецтво полеміки.

Вправи

1. Спростуйте тезу: «Усі метали важчі від води».

2. Встановіть помилку у доведенні: «Ця тварина — зебра, бо вона смугаста».

3. Сформулюйте типові софізми: «брехун», «рогатий»; парадокси: «купа», «лисий», «мер міста», «генерал і перукар».

4. Розкрийте зміст понять: спір, ерістика, дискусія, полеміка, диспут, дебати.

5. У наведеному нижче оповіданні «Справа Вальяно» визначте:

· який софістичний прийом застосував адвокат у своєму ствердженні про непідсудність Вальяно?

· якої логічної помилки припустився прокурор, кинувши свою репліку?

· яку логічну помилку не помітили у виступі адвоката прокурор, суддя і присяжні?

· як називається полемічний прийом, який так вдало використав адвокат проти прокурора? Справа Вальяно

У 80-ті роки ХІХ ст. Таганрог жваво торгував із заморськими країнами. Молодий торговий маклер Вальяно несподівано для всіх казково розбагатів. Він був настільки спритним контрабандистом, що ввозив заборонені товари цілими пароплавами. Це робилося таким способом. Існувало митне правило: після перевір­ки вантажу і нарахування мита господар вантажу мав право або, сплативши мито, забрати з пароплава вантаж, або, відмовившись від сплати, утопити вантаж на рейді.

Адвокатом Вальяно запросив відомого фахівця з цивільних позовів А. Я. Пассовера. Іде засідання суду. Обвинувачувальна промова прокурора триває три години. Вина Вальяно доведена. Захисник говорив не більше п’яти хвилин. Він заявив, що Вальяно повинен бути виправданим, оскільки возив вантаж на турецьких фелюгах, а в роз’ясненні судового департаменту сенату з вичерпним переліком усіх видів морської контрабанди — човни, баркаси, шлюпки, плоти, навіть рятівні пояси та уламки кораблів, що зазнали аварії, — плоскодонні турецькі фелюги не згадуються. Роз’яснення ж правлячого сенату розширювальному тлумаченню не підлягають.

Бліде обличчя прокурора почервоніло. Він підхопився і закричав тремтячим голосом:

· — Вальяно — контрабандист! Коли б він ним не був, він не зміг би своєму адвокатові заплатити мільйон рублів за захист!

У залі ахнули. Мільйон рублів?! Нечувана цифра!

Репліка прокурора тієї ж миті повернулась проти нього.

· — Так, я дістав мільйон, — спокійно відповів захисник. — Значить, так дорого цінуються мої слова! А тепер порахуємо, чого варті слова прокурора! За рік прокурор одержує 3600 рублів, — вирахував уголос адвокат, — за місяць — 300, отже, за день, у тому числі й за сьогоднішній, — рублів 10. Виголошував свою промову прокурор три години, сказав за свої 10 рублів 45 тисяч слів. Скільки ж коштує слово прокурора?

Витягнувшись, Пассовер вигукнув:

· — Гріш ціна слову прокурора!

Процес було виграно. Вальяно виправдано.

(С. Званцев. Дело Вальяно. Рассказ)

Література

Асмус В. Ф. Учение логики о доказательстве и опровержении. — М., 1954.

Алексеев А. П. Аргументация. Познание. Общение. — М., 1991.

Брутян Г. А. Аргументация. — Ереван. 1984.