6.5. Індуктивні умовиводи. Аналогія
Індуктивні умовиводи — це опосередковані умовиводи, в яких з одиничних суджень — засновків виводять часткове або й загальне судження — висновок. У гносеології індукцією називають метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні процесу пізнання від одиничного до часткового або загального.
Існують повна і неповна індукції. Неповна індукція у свою чергу поділяється на наукову і популярну.Повна індукція — це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі значення про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.
| Схема: | 1) S1 є Р | |
| S2 є P | ||
| S3 є Р | ||
…
| Sn є Р | |||
| 2) Відомо, що S1, S2, S3 … Sn вичерпують клас S | |||
| Отже, | S є P. | ||
| Приклад: | В Австралії є українці. | |
| В Азії є українці. | ||
| В Європі є українці. | ||
| В Америці є українці. | ||
| В Африці є українці. | ||
| В Антарктиді є українці. | ||
| Отже: | В усіх частинах світу є українці. | |
Умовивід за повною індукцією є необхідним, тобто його вірогідність дорівнює одиниці (Р = 1).
Неповна індукція — це індуктивний умовивід, в якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.
| Схема: | 1) S1 є Р | ||||||||
| S2 є P | |||||||||
| S3 є Р | |||||||||
| … | |||||||||
| Sn є Р | |||||||||
| 2) S1, S2, S3 … Sn належать до кл. К | |||||||||
| Отже: | Кл. К. має, можливо, Р. | ||||||||
| Приклад: | 1) Гривня є засіб платежу. | ||||||||
| Рубль є засіб платежу. | |||||||||
| Долар США є засіб платежу. | |||||||||
| 2) Гривня, рубль, долар — гроші. | |||||||||
| Отже: | Можливо, всі гроші є засіб платежу. | ||||||||
Умовивід за неповною індукцією є ймовірним, тобто його вірогіднiсть менше одиниці і більше нуля (0 < P < 1)
Аналогія — це традуктивний (від лат. traductio — переміщування, перенесення) умовивід, в якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їх подібність в інших ознаках.
| Схема: | А має ознаки abcd | ||
| В має ознаки abс | |||
| Ймовірно, що В має ознаку d. | |||
| Приклад: | Долар є засіб платежу, обігу і накопичення. | ||
| Гривня є засіб платежу й обігу. | |||
| Ймовірно, що гривня є також засіб накопичення. | |||
Існує проста аналогія, в якій на підставі подібності предметів за одними якими-небудь ознаками роблять висновок про їх подібність в інших ознаках. Є також строга аналогія, що ґрунтується на знанні залежності ознак предметів, що порівнюються, й нестрога аналогія, в якій робиться висновок без знання про зв’язок подібних ознак.
Укажемо також ще на деякі види опосередкованих дедуктивних умовивідів, до складу яких входять такі види суджень, як умовні і розділові.
Умовні умовиводи завжди включають до свого складу як перший засновок умовне судження. Залежно від того, якими судженнями (умовними, категоричними чи розділовими) є другий засновок і висновок, умовні судження поділяються на суто умовні, умовно-категоричні та умовно-розділові.
Розділові умовиводи завжди включають до свого складу як перший засновок розділове судження. Залежно від того, якими судженнями (розділовими, категоричними чи умовними) є другий засновок і висновок розділових умовиводів, останні поділяються на суто розділові, розділово-категоричні та розділово-умовні. Таблиця 18 ВИДИ УМОВНИХ ТА РОЗДІЛОВИХ УМОВИВОДІВ
| Назви умовиводів | Формули | Приклади | |
| 1. Суто умовний умовивід | А ® В, В ® С А ® С | Якщо виробництво товарів є неефективним, то не надходять податки. Якщо не надходять податки, то немає змоги виплачувати стипендії. Отже, якщо виробництво товарів є неефективним, то немає змоги виплачувати стипендії. | |
| 2. Умовно-категоричні умовиводи | Перша формула (2.1) | ||
| 2.1. Стверджуючий модус | А ® В, А В | Якщо поліпшується рівень життя населення, то злочинність знижується. | |
| 2.2. Заперечуючий модус | А ® В, не-В не-А | Рівень життя поліпшується. Отже, злочинність знижується. | |
| 3. Розділово-категоричні умовиводи | Перша формула (3.1) | ||
| 3.1. Завжди розділовий засновок |  | Цей злочин вчинив Іванов або Сидоренко. Сидоренко не вчиняв цього злочину. Отже, Іванов вчинив цей злочин. | |
| 3.2. Стверджуючо-заперечуючий модус | 
|
Закінчення табл. 18
| Назви умовиводів | Формули | Приклади |
| 4. Умовно-розділові умовиводи | Перша формула (4.1) | |
| 4.1. Проста конструктивна дилема | А ® С, В ® С, А U В С | Якщо обвинувачений винний у явно незаконному арешті, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ. |
| 4.2. Складна конструктивна дилема | А ® С, В ® D, А U В С U D | Якщо він винний у явно незаконному затриманні, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ. |
| 4.3. Проста деструктивна дилема | А ® В, А ® С, не-В U не-С не-А | Обвинувачений винний або в явно незаконному арешті, або в явно незаконному затриманні. |
| 4.4. Складна деструктивна дилема | А ® В, С ® D, не-В U не-D не-А U не-С | Отже, обвинувачений підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ. |
Висновки. Умовиводи поділяються: 1) за формою міркування на дедуктивні, індуктивні, традуктивні; 2) за ступенем обґрунтованості на достовірні (необхідні) і ймовірні (правдоподібні); 3) за кількістю засновків на безпосередні і опосередковані.