Основні поняття та визначення.
1.1. Означення. Матрицею розмірів , (тут
) назвемо сукупність
виразів, розташованих у вигляді таблиці з m стрічок та n стовпчиків.
=
Вирази, які складають матрицю, називаються елементами матриці. В загальному випадку елементи матриці можуть мати довільну природу – це можуть бути дійсні або комплексні числа, символи, функції і т.д.
Якщо число стрічок в матриці дорівнює числу стовпчиків, то матриця називається квадратною, а число стрічок – порядком матриці. Інші матриці носять назву прямокутних. Матриці складаються з m стрічок та n стовпчиків, тому їх часто називають матрицями. Для
матриці
можна використовувати коротке позначення
, а якщо розміри матриці обумовлено завчасно, то не вказуючи їх, будемо писати
або
. Елементи матриці позначають буквами з двома індексами: aij або ai j, Якщо два індекси розташовані внизу, то перший з них означає номер стрічки, а другий – номер стовпчика, на перетині яких розташований даний елемент матриці.
1.2. Зауваження. Для матриць, ялементами яких є дійсні або комплексні числа (числові матриці) справедливим є і таке означення – розглянемо дві множини цілих чисел: та
Через
позначимо множину всіх пар чисел виду
, де
– число з множини I, j - число з множини J. Матрицею називається функція на множині
, тобто закон, який співставляє кожній парі
деяке число
.
1.3. Означення. Дві матриці і
називають рівними, якщо вони мають одинакові розміри (кількість стовпчиків і стрічок матриць співпадають) і їх елементи, які стоять на однакових місцях, є рівними:
.
1.4. Означення. Нехай і
– матриці, які складаються з m стрічок і n стовпчиків. Сумою матриць
і
називають матрицю
тих же розмірів
, кожен елемент якої дорівнює сумі елементів матриць
та
, які стоять на тих же місцях, тобто елементи
матриці
пов’язані з елементами
та
матриць
та
рівністю
для всіх
;
.
Суму матриць та
позначають
.
1.5. Зауваження. Операція “сума матриць” визначена тільки для матриць одних і тих же розмірів!
1.6. Означення. Матриця , елементи якої
дорівнюють добутку елементів
матриці
на дійсне або комплексне число α називається добутком матриці
на число α і позначається
. Маємо
для всіх
;
.
З означень 1.3. і 1.4. витікають наступні властивості операцій додавання матриць і
одних і тих же розмірів та множення матриці на довільні числа α і β.
1.7. Властивість. Додавання матриць є комутативною операцією, тобто .
1.8. Властивість. Додавання матриць є асоціативною операцією:
.
1.9. Властивість. Множення матриці на число є дистрибутивною операцією по відношенню до додавання чисел:
1.10.
Властивість. Множення матриці на число є дистрибутивною операцією по відношенню до додавання матриць:
1.11. Властивість. Множення матриці на число – асоціативна операція:
1.12. Означення. Матриця, всі елементи якої дорівнюють нулю, називається нульовою матрицею. Якщо – нульова матриця розмірів
, то для любої матриці
тих же розмірів маємо
.
1.13. Означення. Матрицю (-1) називають протилежною до матриці
і позначаємо
. Матриця, протилежна до заданої матриці, має властивість
1.14. Означення. Операція віднімання матриць визначається через операції додавання матриць та множення матриці на число, тобто сума матриць і
називається різницею матриць
та
і позначається
1.15. Означення. Квадратна матриця довільного порядку n всі “n” елементи якої розташовані на головній діагоналі і дорівнюють 1, а всі інші елементи дорівнюють нулю, називається одиничною і позначається .
1.16. Означення. Матрицю розмірів , тобто таку, яка складається з однієї стрічки, називають матрицею-стрічною або вектор-стрічкою або просто стрічкою довжини n. Матрицю розмірів
, яка складається з одного стовпчика, називають матрицею-стовпчиком або вектор-стовпчиком висоти m або просто стовпчиком.
В подальшому зручно застосовувати позначення векторів-стовпчиків і векторів-стрічок, уперше запропоновані Полем Діраком. Зручність цих позначень полягає в тому, що вектор-стовпчик важко переплутати з вектор-стрічкою
, а добуток матриць
, що є числом, з добутком
, який є матрицею порядку n (операцію множення матриць буде означено пізніше) Позначення Дірака широко застосовуються в сучасній літературі з квантової механіки, квантової теорії поля, квантової оптики, фізики твердого тіла тощо.
Матрицю =
довільних розмірів
можна розглядати як сукупність стовпчиків висоти m або сукупність стрічок довжини n. Нехай
, тоді матрицю
можна записати у такому вигляді
. Аналогічно, якщо
,
тоді та ж матриця запишеться у такому вигляді =
.
1.17. Зауваження. Операцію додавання векторів-стрічок визначено для векторів-стрічок однієї довжини, так само як додавання векторів-стовпчиків – тільки для векторів-стовпчиків однієї висоти. Для цих двох видів матриць ми детальніше вивчимо операції додавання і множення на число. При цьому мова буде йти тільки про вектори-стовпчики, так як для векторів-стрічок всі властивості формуються і доводяться аналогічно.
1.18. Означення. Вектор-стовпчик називається лінійною комбінацією стовпчиків
однакової висоти, якщо при деяких числах α1 , …, αm
або більш детально
Числа називають коефіцієнтами лінійної комбінації. В силу означень операцій множення матриці на число та додавання ця рівність рівносильна числовим рівностям
1.19. Означення. Вектор-стовпчик, всі елементи якого дорівнюють нулеві, називається нульовим і позначається наступним чином . Аналогічно визначається і нульова вектор-стрічка
1.20. Означення. Система з s стовпчиків однієї і тієї ж висоти називається лінійно незалежною, якщо з рівності
слідує . В противному випадку система з s стовпчиків є лінійно залежною.
1.21. Означення. Лінійну комбінацію вектор-стовпчиків, всі s коефіцієнтів якої дорівнюють нулеві, називають тривіальною. З допомогою цього терміну означення 1.20. можна сформулювати так: система стовпчиків є лінійно залежною, якщо існує рівна нульовому стовпчику нетривіальна лінійна комбінація цих стовпчиків. Система стовпчиків є лінійно незалежною тоді і тільки тоді, коли тільки тривіальна лінійна комбінація цих стовпчиків дорівнює нульовому стовпчику.
1.22. Приклад. Лінійно незалежною системою вектор-стовпчиків є наступна система з n вектор-стовпчиків:
1.23. Властивість. Система з s > 1 стовпчиків лінійно залежна тоді і тільки тоді, коли хоча б один з стовпчиків є лінійною комбінацією інших стовпчиків.
Нехай система є лінійно залежною. Тоді, згідно означенню 1.20., існує нетривіальна лінійна комбінація системи векторів-стовпчиків, що розглядаються, рівна нульовому вектор-стовпчику:
Нехай який-небудь з коефіцієнтів Звідси
тобто j-тий стовпчик є лінійною комбінацією інших стовпчиків. Навпаки, якщо один з стовпчиків є лінійною комбінацією інших, тобто має місце рівність то з цієї рівності слідує існування нетривіальної лінійної комбінації векторів з відмінними від нуля коефіцієнтами, рівної нульовому вектору
1.24. Властивість. Якщо система векторів утримує нульовий вектор стовпчик, то система є лінійно залежною.
Дійсно, любий нульовий стовпчик є тривіальна лінійна комбінація довільної системи вектор-стовпчиків, тобто доведення цієї властивості зводиться до доведення попередньої властивості.
1.25. Властивість. Якщо деякі з стовпчиків даної системи утворюють самі по собі лінійно залежну підсистему стовпчиків, то і вся система є лінійно залежною.
В силу сформульованого, існує нетривіальна лінійна комбінація деякої підсистеми заданої системи стовпчиків, рівна нульовому стовпчику. Якщо до цієї комбінації стовпчиків додати інші стовпчики заданої системи з нульовими коефіцієнтами, то отримаємо нетривіальну лінійну комбінацію всіх стовпчиків, яка дорівнює нульовому стовпчику.
1.26. Властивість. Любі стовпчики, які входять в лінійно незалежну систему стовпчиків, самі по собі утворюють лінійно незалежну систему.
Якби було не так, то ми прийшли б до протиріччя з попередньою властивістю.
1.27. Властивість. Якщо стовпчик є лінійна комбінація стовпчиків
, які є підсистемою деякої системи стовпиків
, то
є також лінійною комбінацією цієї системи стовпчиків.
Для доведення до даної лінійної комбінації підсистеми достатньо добавити ті стовпчики системи стовпчиків, яких не вистачає, з нульовими коефіцієнтами.
1.28. Властивість. Любий стовпчик висоти n є лінійною комбінацією стовпчиків
Дійсно, яким би не був стовпчик , лінійна комбінація стовпчиків
з коефіцієнтами, які співпадають з відповідними елементами заданої матриці, дорівнює заданій матриці
:
.
Розглянемо матрицю з m стрічок та n стовпчиків. Їй можна співставити матрицю з n стрічок та m стовпчиків за наступним правилом: елементи кожньої стрічки матриці
записуються в тому ж порядку в стовпчики матриці
, причому номер стовпчика співпадає є номером стрічки, тобто
-та стрічка матриці
складається з тих же елементів і в тому ж порядку, що й
-ий стовпчик матриці
.
Таку матрицю називають транспонованою по відношенню до і позначають
, перехід від
до
називають транспонуванням. Визначення транспонованої матриці можна записати у вигляді
рівностей:
,
,
,...,
,...,
, які зв’язують елементи матриці
і
для всіх
,
.
1.29. Приклад. Матриці ,
і
називається матрицями Паулі і відіграють надзвичайно важливу роль в квантовій механіці і квантовій теорії поля.
Для цих матриць маємо
,
і
.
Очевидно, ,
і
.
1.30. Означення. Матриці, для яких справедливо , називаються симетричними, а матриці для яких
, називаються антисиметричними. Матриці
і
є симетричними, а матриця
є антисиметричною.