Фармакологія і фармакокінетика психоактивних речовин
Всмоктування алкоголю відбувається переважно в тонкій та товстій кишках. У тонкій кишці спирт абсорбується цілком незалежно від наявності їжі. Максимальна концентрація алкоголю у крові спостерігається через 30-90 хв після приймання.
Абсорбований етанол майже рівномірно розподіляється по всіх тканинах і рідинах організму. Такі негативні ефекти, як збільшення часу реакції, знижений моторний контроль і порушення критичних здібностей, з'являються тоді, коли концентрація алкоголю у крові досягає 2-3 г/л. Вміст спирту у крові можна розрахувати за його концентрацією в сечі (близько 130 % концентрації спирту у крові) і у видихуваному повітрі (близько 0,05 % концентрації у крові). Вимірювання концентрації алкоголю у видихуваному повітрі покладено в основу відомого тесту на алкоголь при наркологічних експертизах.Алкоголь, який метаболізується здебільшого в печінці, на 90-98 % перетворюється на діоксид вуглецю і воду. Решта виділяється з потом, сечею, слиною і сльозами. Спирт метаболізується з відносно постійною швидкістю незалежною від його концентрації у крові. Два основних ферменти каталізують процес окислення алкоголю: алко- гольдегідрогеназа (АДГ), що міститься переважно в печінці і шлунку, і альдегіддегідрогеназа (АлДГ), відносно рівномірно розподілена в організмі.
Стан скасування є одним із проявів синдрому залежності, для якого характерні такі ознаки: бажання вжити алкоголь; пітливість; нудота чи блювота; тахікардія чи гіпертензія; психомоторні порушення; головний біль; безсоння; почуття нездужання або слабкості; транзиторні зорові, тактильні, слухові галюцинації чи ілюзії; судомні напади; тремор язика, повік, витягнутих рук; депресивні та дисфоричні порушення настрою.
Психосоматичні розлади при зловживанні алкоголем
Хронічний стан тривоги, дисфорія, безсоння, втрата роботи, фінансові проблеми, прогули. Подагра, міопатія (особливо плечей), контрактура долонного апоневрозу.
Гострий некроз кісткових м'язів (раб- доміоліз). Епілептичні напади, втрата свідомості, геморагічний інсульт, особливо у молодих, субдуральна гематома; головний біль: мігрень або хронічний невизначений головний біль; порушення сну: може спо-стерігатись упродовж двох років після припинення вживання, енце- фалопатія Верніке, синдром Корсакова, нейропатія: спочатку сенсорна, потім моторна; полінейропатія. Тромбоцитопенія: зниження до 30000 (50000) у 1 мкл; відновлюється через тиждень абстиненції.
Анемія: мікроцетарна (після залізодефіцитної анемії внаслідок га- строінтестинальної кровотечі), макроцитарна (після прямого впливу алкоголю і внаслідок дефіциту солей фолієвої кислоти або вітаміну В12)
Активність ферментів: підвищена активність АлАТ (аланінамі- нотрансфераза) і АсАТ (аспартатамінотрансфераза), відношення АсАТ:АлАТ>1,5-2,0; підвищена активність ГГТП (гама-глута-мат- транспептидаза) при хронічному зловживанні; підвищене відношення РТ:РТТ і знижена концентрація білка при печінковій недостатності; підвищена активність КФК при гострому некрозі кісткових м'язів; підвищене відношення амілаза: ліпаза при гострому панкреатиті; гі- пер- або гіпоглікемія.
Збільшення маси тіла. Фолікуліт, рожеві вугри, себорейна екзема, псоріаз, порфирія, захворювання печінки, еритема долонь, павукоподібні гемангіоми.
Лицева еритема, набряк обличчя, привушна пухлина.
Гостре респіраторне захворювання, пневмонія (аспіраційна, пост- грипозна), загострення астми.
Гіпертензія, аритмія (миготлива), ішемічна хвороба серця, кардіо- міопатія.
Стравохід: рефлюкс, розрив сфінктера стравоходу.
Шлунок: гострий і хронічний гастрит, загострення пептичної виразки.
Підшлункова залоза: гострий і хронічний панкреатит.
Кишечник: діарея; тріщина прямої кишки; сверблячка.
Печінка: гострий гепатит, печінкова недостатність і цироз, асцит, рак печінки.
Спленомегалія, гіперспленізм, асцит.
Чоловіки: зниження лібідо, імпотенція, латентна еякуляція, атрофія яєчка.
Жінки: зниження лібідо, нерегулярні менструації, особливо при супутньому порушенні харчування.