3. Завдання моральних страждань
Завдання моральних страждань є відносно новим деліктом і обсяг відповідальності за нього все ще встановлюється. В минулому, щоб позивачу отримати відшкодування за нанесення моральних страждань, мав відбутися фізичний контакт (образа дією).
Сучасний делікт заподіяння моральних страждань не передбачає присутності фактичного фізичного насильства. Хоча цей делікт роз-глядається разом із умисними деліктами, береться до уваги психічний та розумовий стан людини — присутність умислу чи нерозуміння нею значення своїх дій і, з недавнього часу, навіть недбалість .Умисне завдання моральних страждань. Умисне завдання моральних страждань має місце в будь-якій ситуації, коли поведінка відповідача по відношенню до позивача настільки образлива, що спричиняє сильні моральні страждання. Доказ фактичної шкоди нерідко є перешкодою для позивача, щоб почати судовий процес з приводу завдання моральних страждань. Недостатньо довести, що дії відповідача були образливими, позивач має довести, що ці дії спричинили сильні страждання. Водночас не обов'яково, щоб моральні страждання мали ознаки фізичних симптомів, суди іноді беруть до уваги факт звернення позивача до лікарів.
Існують деякі розбіжності в поглядах суддів стосовно того, чи третя особа, тобто той, хто побачив акт образи, може подати позов про відшкодування моральної шкоди. Наприклад, якщо особа бачила вбивство і захворіла через це. Як правило, особа повинна мати якісь фізичні симптоми для того, щоб вимагати відшкодування завданої шкоди. Але близькі родичі не мусять доводити фізичних симптомів
Завдання моральних страждань з недбалості. Завдання моральних страждань з недбалості є новим деліктом і сприймається по-різному. Більшість штатів, які визнають цей делікт, вимагають, щоб дії, що спричиняють моральні страждання, якоюсь мірою були направлені в сторону позивача і щоб результат таких страждань можна було передбачити.
Наприклад, суди дозволяють відшкодування у випадку, коли мати бачить, як її дитину збиває автомобіль . Однак за таких же обставин суд, звичайно, не дав би права відшкодування ні чужій особі, ні родичам, якщо вони не були свідками аваріїДля підтвердження факту завдання моральних страждань із недбалості необхідно, на відміну від умисного завдання моральних страждань, щоб позивач терпів фізичні симптоми, як результат емоційних страждань 11 . Але деякі штати, найбільш характерно це для Каліфорнії, допускають відшкодування, навіть якщо не існує фізичних симптомів . Майбутнє покаже, чи набуде поширення така тенденція.
Обмеження 1 поправкою. Так само, як і з наклепом, існують обмеження 1 поправки стосовно відповідальності за завдання моральних страждань. Якщо позивач є державним службовцем, то він має довести, що відповідач зробив неправдиве твердження з «фактичним злочинним умислом» (знав або не переймався тим, що його твердження є брехливим) в додаток до інших елементів умисного заподіяння моральних страждань 119.
113 Restatement § 46.
114 Див. Restatement § 46 (2).
Див. Dillon v. Legg, 441 P. 2d 912 (Cal. 1968) (у випадку, коли мати стала свідком того, як її дочку збила машина, суд прийняв рішення про право матері на відшкодування моральних збитків).
116 Див. Thing v. Lachusa, 771 P. 2d 814 (Cal. 1989) (суд відхилив позов про відшкодування моральних
збитків у випадку, коли дитину збила машина, але матері у цей момент на місці аварії не було; мати
дізналась про аварію від інших).
117 Restatemen § 436 (А).
Див. Molien v. Kaiser Foundation Hospitals, 616 P. 2d 813 (Cal. 1980) (суд прийняв рішення про відшкодування моральних збитків чоловікові, шлюб якого розпався через те, що відповідач — лікар помилково визначив у нього сифіліс, через що дружина позивача запідозрила його у подружній зраді і подала на розлучення).
119 Див. Bustler Magazine v. Falwell, 485 U.S. 46 1988.
398 Розділ XL