, б. Заперечення
Форма заперечень. Якщо адвокат вважає, що запропонований доказ (чи щось інше) не прийнятний, то він може висловити «заперечення» . На відкритому судовому процесі заперечення, як правило, роблять усно.
Необхідно, щоб адвокат, висуваючи заперечення, сформулював його так: «Заперечення, ваша честь». Якщо, з погляду судді, заперечення цілком доречне чи явно некоректне, то він негайно реагує, не беручи до уваги дій іншої процесуальної сторони. Коректне заперечення «приймається» суддею, а некоректне — «відхиляється».Суддя може попросити дати стислу відповідь на заперечення і навіть на повторне заперечення адвоката. Під час дискусій іноді виникає необхідність внести «пропозицію про доказ», оскільки для прийняття рішення про заперечення судці необхідно знати, яку відповідь дав би свідок, якби йому дозволили відповісти. Будь-яка пропозиція про доказ чи розширена аргументація повинні подаватися судді так, щоб її не почули присяжні, тобто на «лаві наради». В разі необхідності у такій нараді, адвокати просять дозволу «наблизитися до лави». Вони підходять до лави судді й розмовляють пошепки (у невеликій залі суду). Якщо аргументація розширена (внаслідок того, що спірне питання доказу вкрай важливе й пов'язане з питанням припустимості), то присяжні можуть на якийсь час залишити залу суду
Пропозиції про вилучення свідчень. Більшість заперечень висуваються до того, як свідкові дають змогу відповісти на запитання, однак іноді показання випереджують заперечення. Якщо присяжні вже почули свідчення, адвокат повинен зробити все для його «вилучення» із запису й зажадати, щоб присяжним дали «вказівку не звертати уваги» на «вилучене» свідчення . Ясна річ, людині важко не зважати на вже
55 Підстави для заперечення свідчення обговорюються далі в цьому розділі.
56 Це ще називається нарадою «за бар'єром», якщо суддя підходить до одного кінця лави, щоб обго
ворити питання з адвокатами.
57 Хоча пропозиція полягає в тому, аби «вилучити свідчення із запису», це не означає, що
неприйнятна усна заява свідка не з'явиться у стенограмі суду. Вона з'явиться поряд із пропозицією
відмінити її та іншими записами.
Вилучення свідчення із запису означає, що суд формально оголосивце свідчення неприйнятним і присяжні, приймаючи рішення, не повинні звертати на нього уваги.
,
Змагальна судова система та інститут суду присяжних 103
почуте. Судді й адвокати ставляться до подібних вказівок так, як до спроби «примусити дзвінок не дзвонити». Отож там, де це можливо, адвокат намагається запобігти озвученню неприйнятного свідчення, щоб присяжні не могли його почути. Це роблять або до того, як присяжним починають давати свідчення, тобто заперечення висувають одразу ж після запитання, коли ще не було відповіді, або з допомогою «пропозиції in limine» (так би мовити, оголошеної «на порозі»), інакше кажучи, до початку судового процесу чи перед тим, як свідок займе місце для на-дання показань.
Вплив заперечень на присяжних. Адвокати прагнуть уникати зайвих заперечень, але іноді зробити заперечення необхідно. При цьому слід враховувати, що присяжним це не до вподоби. Опитування свідка, яке повсякчас переривається через заперечення й наради, дратує їх. За такими опитуваннями важко стежити, до того ж присяжні можуть подумати, що адвокат, який висуває заперечення, хоче щось приховати від них.