Б. Законотворчі функції органів 1. Правові норми та нормотворчий процес
«Правові норми» — це правила процесуального та матеріального права, обов'язкові для виконання як самими адміністративними органами, так і тими, хто підпадає під їх юрисдикцію.
Згідно з Актом про адміністративні процесуальні норми розробка правових норм може бути формальною або неформальною, але більш поширеним є процес неформальної розробки правових норм. З цією метою Акт про адміністративні процесуальні норми передбачає процедуру повідомлення та коментування . По-перше, федеральний орган має опублікувати у «Федеральному реєстрі» (Federal Register) (щоденному урядовому виданні) повідомлення про розробку певної правової норми та її проект з проханням надсилати коментарі щодо останнього. Через якийсь час він публікує останній варіант правового акта. У передмові до цього акта орган повинен зазначити, які коментарі надійшли до акта, а також на підставі чого і з якою метою створена ця правова норма. Федеральний орган має ретельно розглянути кожен коментар, що надійшов, не ігноруючи жодного з них , і показати, що «приділив кожному зауваженню максимальну увагу» , урахувавши усі суттєві зауваження шляхом внесення змін до акта, що розробляється, або обгрунтувавши, чому це не робиться . Остаточні варіанти правових актів, що були розроблені федеральними органами, потім публікуються щороку у Зведенні федеральних постанов США (Code of Federal Regulation — CFR) за категоріями.Конгрес може вимагати застосування й формальної процедури розробки правового акта, але це робиться не часто. За такою процедурою усі коментарі та зауваження мають реєструватися перед тим, як буде опубліковано остаточний варіант акта 12. Процедура формального встановлення правових норм, як правило, застосовується з метою визначення розміру тарифів для тієї галузі, у якій працює адміністративний орган. Верховний суд чітко визначив, що формальну процедуру для розробки правових актів може вимагати тільки Конгрес, а не загальні суди .
Ініціювати розроблення правових норм має право й громадськість.
Разом з тим не існує чітко визначеного переліку тих вимог, які повинні задовольнятися адміністративними органами з метою розроблення нових правових актів 14.Див. Анотований кодекс законів США (U.S.CA.). 5, § 553.
9 Див. Kennecott Copper Corp. v. Environmental Protection Agency, 462 F.2d 846 (D.C.Cir. 1972) (нормативний акт був повернутий до органу із зауваженнями, що щодо якості повітря був встановлений інший стандарт, коли дослідження виявили, що достатньо було звернутися до існуючого. До того ж Конгрес встановив інші вимоги до діяльності цієї структури, зокрема щодо надання доповіді про вплив певних акцій на навколишнє середовище. Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 42, § 4321.
10 Greater Boston Television Corp. v. FCC, 444 F.2d 841, 851 (D.C.Cir. 1970), атакож 403 U.S. 923 (1971)
(рішення про поновлення ліцензії).
11 United States v. Nova Scotia Food Products Corp., 568 F.2d 240 (2d Cir. 1977) (висновок, що поточні
стандарти для продуктів харчування відповідають потребам часу, а новий правовий акт зробить торгівлю
рибою з білим м'ясом збитковою, не було належно розглянуто федеральним органом).
12 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 557.
13 Див. Vermont Yankee Nuclear Power Corp. v. National Resources Defence Council, Inc., 435 U.S. 519 (1978)
(йдеться про відміну рішення суду нижчої категорії стосовно вимоги до органу вжити додаткових заходів,
включаючи можливість перехресної перевірки персоналу органу, що робив доповідь).
14 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 553(e). Див. також справу WWHT, Inc. v.
FCC, 656 F.2d 807 (D.C.Cir. 1981) (впроваджуючи процедуру подання петицій, Конгрес не мав на увазі
чинити тиск на процес розробки правових норм).
Адміністративне право 195
2. Норми тлумачення та заяви щодо подальшої поведінки
Окрім всього зазначеного, адміністративні органи визначають так звані «норми тлумачення». Як правило, останні стосуються вже існуючих правових актів.
Йдеться про застосування правових норм до конкретних фактів у відповідних категоріях справ загального типу. На норми тлумачення не поширюються процесуальні вимоги, які існують при розробці нормативних актів . Проекти норм тлумачення можуть обговорюватися так само, як і правові норми, чи менш формально — як запитання та відповіді] . Інколи важко відрізнити норми тлумачення від нових правових актів. Норма тлумачення вважається неправомірною, якщо вона встановлює фактично нові вимоги 17.Адміністративні органи роблять також «заяви про напрям політики». Форма їх оприлюднення довільна. Як правило, вони є виразом подальших намірів адміністративних органів щодо дій у конкретних ситуаціях.
Правові норми, якщо вони набувають чинності, фактично створюють нові або змінюють вже існуючі юридичні норми. У повсякденній діяльності вони обов'язкові для виконання адміністративними органами та усіма суб'єктами правовідносин, що їх вони регулюють. Норми ж тлумачення та заяви про лінію поведінки можуть оскаржуватися як некоректні тлумачення існуючих законів. Якщо це буде доведено, адміністративний орган зобов'язаний утримуватися від застосування норми тлумачення до сторони, яка подала скаргу, і діяти таким же чином у подібних справах.