2. Вступ до правничої школи
Попередні вимоги. Сьогодні у СІЛА, на відміну від багатьох інших країн, студентові для вступу до правничої школи необхідно отримати ступінь у коледжі з 4-річним навчанням або в університеті.
Але не вимагається мати ступінь з якоїсь конкретної університетської дисципліни (політології, історії чи економіки). Деякі студенти здобули ступінь з таких далеких від права галузей, як електротехніка і навіть музика.При вступі до правничої школи враховуються насамперед два показники: середня оцінка знань в університеті (university grade-point average; GPA) і підсумковий бал при тестуванні у правничій школі (Law School Aptitude Test — LSAT). Ці два показники є основоположними при визначенні можливості кандидата навчатися у правничій школі обраного ним рівня. Щоправда, останнім часом з метою урізноманітнення етнічного й соціального складу студентів застосовуються й інші засади набору. Так, наприклад, школи можуть набирати половину складу студентів за показниками GPA і LSAT, а іншу — за принципом змагальності. Школа формує «список» претендентів, число яких удвічі або втричі перевищує кількість вільних місць. До списку входять кандидати з найвищими показниками GPA і LSAT. У межах цього списку й набирають студентів, враховуючи рекомендаційні листи, досвід роботи, расову та етнічну належність, місце народження і проживання, життєвий досвід, оцінку за написання твору, мотиви обрання правничого фаху та багато інших чинників.
5 Див. Robert В. Stevens. Law School: Legal Education in America from the 1850's to the 1980's 25
(U. North Carolina Press, Chapel Hill 1983) і Lawrence Friedman. A History of American Law, 2d ED. 652 (To
uchstone Books 1985).
6 Див. Task Force Report., а також Susan K. Boyd. The ABA's First Section: Assuring a Qualified Bar (ABA
Section of Legal Education and Admissions to the Bar 1993).
7 До 60-xpp.
ХХст. цей ступінь мав назву: бакалавр прав (Bachelor of Laws degree або LL.B.). Однак,крім назви, нічого не змінилося, тож деякі школи й досі послуговуються терміном LL.B.
Статистичні дані про всі правничі школи , схвалені ABA, опубліковано в буклеті A Review of Legal Education in the United States (ABA Section of Legal Education and Admissions to the Bar 1993).
Правничий фах 131
Конкурс при вступі. Кількість вступників до правничих шкіл рік у рік змінюється. На жаль, це коливання чисельності кандидатів більшою мірою залежить від популярності юристів у суспільстві, ніж від реальних ринкових умов. Наплив претендентів мав місце особливо наприкінці 60-х на початку 70-х pp., коли багатьох приваблювала перспектива передбачених законодавством соціальних змін. Тепер переважає думка, що попит на юристів на ринку праці цілком задовольняється, і випускникам правничих шкіл чимдалі важче влаштовуватися на роботу, тому чисельність кандидатів почала зменшуватись. Якщо 1990 р. в Мічиганському університеті на 350 вільних місць претендувало 7 тис. осіб, а 1993 р. у Йєльському на 300 місць — 5 тис, то наплив до менш престижних правничих шкіл був не таким великим в останні роки.
Жінки й представники меншин у правничій школі. Сьогодні жінки становлять 42,6 % студентів правничих шкіл, а представники меншин — 16 %. У середньому по країні жінки становлять 51 % населення, а представники меншин — 22 %. Хоч склад студентів правничих шкіл не віддзеркалює повною мірою кількісного співвідношення представників статей і рас в американському суспільстві, стан справ усе ж таки свідчить про поступове поліпшення ситуації. Адже 1960 р. жінки становили лише 4 % загальної кількості студентів правничих шкіл, а представники меншин — заледве 1 % 9.
Вартість юридичної освіти. Витрати студента на здобуття юридичної освіти залежать від того, в якій правничій школі він навчається. Але платять студенти не лише за навчання, а й за житло, харчування і транспорт. Наприклад, у Колумбії навчання коштує 18 522 дол., житло й харчування — 7 ПО дол. за рік, у Гарварді відповідно 16 752 і 10 00 дол., у штаті Мічиган — 18 152 і 4 450 дол. Що ж, за науку в правничій школі треба платити й більшість студентів після її закінчення мусять повертати борги.
У приватних правничих школах умови навчання однакові для всіх студентів, за винятком стипендій. Взагалі, державні правничі школи, які утримуються коштом штату, беруть значно меншу плату з тих студентів, котрі проживають у цьому штаті. Наприклад, за навчання в правничій школі Мічиганського університету місцеві громадяни платять близько 9 тис. доларів за рік, тобто наполовину менше, ніж вихідці з інших штатів. Таким чином штат виявляє турботу й піклування про власних жителів, на відміну від приїжджих студентів, котрі (точніше 'їхні батьки) платять податки у своїх штатах 10.