Є. Вирішення справи без розгляду в суді
Розгляд справи в суді з дотриманням усіх процедур забирає багато коштів і часу. А щороку реєструється майже 18 мільйонів позовів з цивільного права. Судова система не витримала б такого навантаження, якби навіть незначна частина цих справ дійшла до судового розгляду.
Реально суди можуть впоратися лише з 5—10 % зареєстрованих цивільних позовів 107. Тому вони сприяють вирішенню спорів не-судовими засобами, особливо в останній час, коли надходить чимдалі більше справ і зростають судові витрати. Несудовий розгляд дістав назву: альтернативне вирішення спорів. Але суди й законодавчі органи не обмежуються лише сприянням цьому. Вони починають наполягати, щоб цей метод використовувався в обов'язковому порядку 108.1. Добровільні засоби вирішення спорів
Неофіційні переговори та регулювання. Переговори й добровільне регулювання є найдавнішими і найпоширенішими методами вирішення спорів. Під час розгляду справи в суді або її апеляційного перегляду сторони можуть дійти згоди у будь-який момент. Якщо стороною в справі не є неповнолітня дитина чи інша особа, що перебуває на утриманні, то така справа може вирішуватися і без судді.
Адвокати, які представляють клієнтів на переговорах, повинні дати юридичну оцінку позиції своїх клієнтів і визначити міру вірогідності їх перемоги в справі. Хоч інколи дуже важко переконати клієнта, що він перебільшує власні шанси на успіх, але клієнт сам має вирішити: подавати чи не подавати справу на розгляд суду. Адвокатська етика вимагає роз'яснювати клієнтам усі можливі результати вирішення спорів . Започаткування спеціальних курсів на юридичних факультетах деяких університетів і постійних освітніх програм з вирішення спорів шляхом переговорів свідчить про те, що ці питання мають важливе значення для суспільства
Скорочені розгляди справ у суді. Нещодавній поворот до нині популярного добровільного регулювання спорів дістав назву «міні-судового розгляду».
Цей процес відбувається за процедурою, подібною до розгляду справ у суді, й часто має місце при вирішенні суперечок із суто технічних або складних питань, які важко за-лагодити іншим шляхом. Під час скороченого розгляду адвокати подають спрощену версію позову своїх клієнтів у присутності самих клієнтів і присяжних, які збираються з цієї нагоди. Що відбувається далі, залежить від обставин. У деяких випадках адвокати просто продовжують переговори, взявши до уваги висновки присяжних, а в інших, особливо тоді, коли клієнти не поспішають домовлятися, адвокати намагаються умовити їх обговорити можливість врегулювання суперечки в присутності незалежного радника. Така процедура доцільна й корисна, бо дає змогу сторонам і адвокатам реально оцінити міцність їхніх позицій і зважити ризик, пов'язаний з передачею справи на розгляд суду. Як і неформальні переговори, міні-розгляди звичайно є приватною справою і не потребують втручання судової системи.Посередництво. Посередництво має ознаки приватних переговорів, але з тією особливістю, що врегулювання відбувається за участю третьої сторони, тобто посе-
107 Administrative Conference of the United States, Source Book; Federal Agency Use of Alternative Means of Dispute Resolution 12 (1987).
l"s Див. Jacqueline Nolan-Haley. Alternative Dispute Resolution in a Nutshell (West 1992), а також Abraham P. Ordover. Alternatives to Litigation (Nat'l Inst. for Trial Adv., Notre Dame U. 1993).
109 Див. ABA Model Rules of Professional conduct, MR 1.4(a) та (b) і коментарі.
110 Див. Donald G.Gifford. Legal Negotiation: Theory and Practice (West 1989) та Mark Schoenfield &
Mick Schoenfield. The McGraw-Hill 36-Hour Negotiation Course (McGraw-Hill, N.Y. 1991). Цікава робота
про переговори, що не обмежується юридичними нормами: Roger Fisher, Getting to Yes (Penguin Books,
New York, N.Y. 1991).
16*9-340
244 Розділ VII
редника. Він не вирішує справу замість сторін. Посередник діє як спостерігач на переговорах між сторонами й допомагає знайти прийнятні варіанти.
Посередництво, як і врегулювання спірного питання шляхом переговорів, не має загальних правил, крім тих, про які домовилися сторони, тому вони самі контролюють хід вирішення проблеми. Посередництво дуже популярне при вирішенні спорів між сторонами, які мають тривалі стосунки й не бажають їх припиняти: між чоловіком і дружиною, працівником і роботодавцем, виробником і постачальником. Залагодження суперечки оформлюється письмовою угодою, що має таку ж силу, як і контракт між двома сторонами.Арбітраж. На відміну від посередника арбітр сам розв'язує суперечку між сторонами. Арбітражний розгляд здійснюється приблизно так, як і судовий. Адвокати обох сторін подають арбітражному судді власні свідчення і докази, й останній приймає рішення, як правило, в письмовій формі. Хоч процедура арбітражного розгляду справи і нагадує судову, вона не така формальна й затратна і забирає менше часу. Основною перевагою арбітражного розгляду є те, що сторони у справі можуть самі визначити процедуру й обрати осіб з відповідним досвідом, які б допомогли у вирішенні спору. В статтях контрактів, що стосуються процедури арбітражу, та в інших угодах про арбітражний розгляд чітко визначено, як обирати арбітрів чи арбітражні комітети, процедуру розгляду й стандарти, які застосовуються при врегулюванні суперечки . Арбітражні рішення можуть бути обов'язковими або не обов'язковими для виконання. Якщо сторони погодяться, що арбітражне рішення є обов'язковим для виконання, більшість судів поважатимуть це рішення й відмовлять у перегляді такої суперечки, пославшись на те, що вона була вирішена арбітражним шляхом
Арбітраж може застосовуватись при розгляді будь-яких позовів. Найчастіше він використовувається при вирішенні контрактних суперечок, оскільки лише контрактами зумовлюється можливість арбітражного розгляду майбутніх спорів. Наприклад, при розгляді диспутів між роботодавцями і працівниками, а також при
КОМерЦІЙНИХ КОНТраКТаХ . -