5. Викладачі правознавства
Звання. Система звань і рівнів для викладачів правознавства (як і інших дисциплін) відрізняється від європейської. У США словом «професор» називають чи не всіх викладачів з повною завантаженістю.
Існують три рівні професорів: професор-асистент, молодший професор і власне професор . Це приблизно відповідає таким європейським рівням: лектор, доцент і професор. У Сполучених Штатах професорів більше, ніж у європейських країнах. У США не існує обмежень на кількість професорів у правничих школах, тож часто трапляється так, що на факультеті професорами стає понад 75 % його викладацького складу.Обов'язки і просування по службі. До обов'язків середньостатистичного викладача входить викладання двох курсів за семестр або чотирьох упродовж навчального року ' . Крім того, він повинен писати наукові праці (книги, статті тощо). Як правило, викладач розпочинає кар'єру як професор-асистент, потім, надрукувавши кілька статей, які засвідчують його інтелектуальну діяльність, і пропрацювавши 4—6 років у аудиторіях, він гарантовано отримує вищу посаду й звання «молодшого» професора, а ще пізніше, через 2—3 роки викладання і публікації наукових праць,— звання власне професора. Отже, зовнішньою спонукою до написання праць і вдосконалення викладацької майстерності значною мірою є матеріальна винагорода, оскільки заробітна плата старанних науковців і викладачів майже щороку зростає.
У США, на відміну від європейських країн, правничі школи звичайно діляться на заклади, що готують фахівців різних профілів (наприклад, з цивільного, кримінального, державного права). Американські викладачі читають усі ці дисципліни поспіль, в той час як їхні європейські колеги викладають їх окремо як різні науки. Завдяки цьому адміністрування у правничих школах США центра-лізованіше й професура звільняється від багатьох клопотів, з якими стикаються європейські викладачі.
Оскільки адміністративні обов'язки (скажімо, прийом на роботу, контроль над персоналом тощо) зосереджені в деканаті, професори можуть приділяти більше уваги викладанню й науковим розробкам. Правничу школу або коледж при університеті здебільшого очолює декан. «Молодший» декан займається академічними справами й адмініструванням. Крім того, існують посади декана-асистента, або «молодшого» декана у справах студентства, й декана-асистента, або «молодшого» декана з питань вступу до правничої школи.Вплив на правознавство. Значний вплив на розвиток правознавства мають розвідки й книги вчених-юристів. На статті, вміщені в оглядах судової практики, періодично посилаються при розгляді справ і винесенні рішень. Все це призвело до значних змін у юриспруденції. В цьому відношенні вчені у США більше впливають на правову систему своєї країни, ніж їхні колеги в Англії ". З іншого боку, в Сполучених Штатах академічні публікації не набувають такого широкого розголосу, як коментарі професорів у континентальній Європі. На суддівство у США більше впливають публікації рішень самих суддів, аніж статті, вміщені в оглядах судової практики. До сказаного додамо, що статті в оглядах, підготовлені професурою елітних правничих шкіл, останнім часом мають науково-теоретичну спрямованість і мало стосуються актуальних проблем правознавства. Друкована продукція більшості професорів залишається сфокусованою на правових спорах і розвиткові законодавства. Поширенню наукових поглядів у США сприяє те, що кожна правнича школа видає свій огляд судової практики.
Є й інші звання, як-от: ад'юнкт-професор — практикуючий викладач, що провадить один курс у правничій школі; «візитуючий» професор - викладач, який має повну завантаженість в іншій правничій школі й викладає з повною завантаженістю протягом одного семестру або року.
Більшість курсів є «тригодинними», тобто курс триває три години щотижня протягом семестру.
Див. P. S. Atiyah & Robert Summers, Form and Substance in Anglo-American Law 398—407 (Clarendon Press 1987).
Автори наводять кілька причин цього явища, але жодна із них аж ніяк не пов'язана із здатністю англійських суддів уникати прецедентів і враховувати громадську думку в своїх рішеннях.136 Розділ IV
Ще одним засобом впливу теоретичного правознавства на подальший розвиток правової системи є служба на державних посадах. Багатьох професорів обирають суддями. Часто високі посади, як-от: заступника міністра юстиції США, що захищає інтереси уряду Сполучених Штатів перед Верховним судом, і голови антитрес-тівського відділу міністерства юстиції, надаються професорам-юристам. Ці вчені з провідних правничих шкіл посідають і інші державні посади, зокрема головного радника урядових установ, є членами різних державних комісій або консультантами урядових закладів. Крім того, учасники судових процесів досить часто наймають професорів-юристів для захисту своїх інтересів у апеляційному суді, а також у Верховному суді 3.
Оплата. Заробітна плата викладачів правознавства не скрізь однакова. Зазвичай приватні школи платять більше, ніж державні, хоч різниця не така вже й велика, особливо, коли йдеться про практикуючих фахівців. За матеріалами дослідження ABA 1992 p., проведеного в 176 школах, професор-асистент отримує 57 тис. дол., «молодший» професор — 65 тис. дол., професор — 82 тис. дол., декан — 126 тис. дол. Ці дані не враховують можливих додаткових доходів від досліджень, роботи з клієнтами, консультацій та гонорарів за видані книги.