?. Відповідальність при відсутності прямої вини
Відповідальність при відсутності прямої вини (квазіделіктна відповідальність) з'являється, коли закон не передбачає необхідності доказу умислу, недбалості, нерозсудливості чи будь-якої іншої провини.
Квазіделіктна відповідальність настає навіть тоді, коли відповідач ужив усіх застережних заходів, щоб запобігти можливому спричиненню шкоди позивачеві.1. Джерела підвищеної небезпеки
Квазіделіктна відповідальність була вперше застосована у справах, в яких однією із сторін виступали власники звірів. Трактування її потім було розширено, і вона почала застосовуватись і при відшкодуванні шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Класичним визначенням джерела підвищеної небезпеки є відома англійська справа Риланд проти Флетчера (Rylands v. Fletcher) , у якій квазіделіктна відповідальність була покладена на власника резервуара з водою, що протік і затопив сусідні землі. При вирішенні питання щодо того, чи мало місце джерело підвищеної небезпеки , суд виніс рішення про ступінь небезпеки заподіяння шкоди; вірогідність того, що розмір заподіяної шкоди міг бути саме таким; не-можливість усунути небезпеку шляхом вжиття відповідних заходів; межі, за якими це джерело перестає бути предметом загального вжитку; невідповідність джерела місцю розташування та неадекватність його суспільної цінності ступеню небезпечності 7 . Враховуючи вагомість кожного з цих факторів, дане джерело й визначається таким, за яке при неправильному його використанні може настати квазіделікна відповідальність.
75 Див. Кіопка (виноска 1), § 8 — 16.
76 Див. L.R. З H.L. 330 (1868).
77 Restatement § 520.
392 Розділ XI
2. Відповідальність за виріб
Природа відповідальності. Квазіделіктна відповідальність найчастіше настає при виробництві небезпечно-бракованої та ненадійної для використання продукції . Вперше була застосована у вироці верховного суду штату Каліфорнія у 1963 р.
і врахована Другим Зводом законів про делікти у 1964 р. . Концептуально було встановлено, що будь-які виробник і продавець виробів несуть квазіделіктну відповідальність за будь-який виріб, що виробляється чи продається ними, якщо він, цей вибір, є у «невиправдано небезпечному дефективному стані» . Така досить широка відповідальність обмежується за наступних умов: 1) цей виріб використовується тільки одним продавцем, тобто тим, який постійно має справу з таким товаром, 2) виріб був змінений після того, як він вийшов з-під контролю продавця та використовувався нормально і за призначенням. Виробник може нести відповідальність, навіть якщо й не було допущено недбалості у виробничому процесі, а роздрібний продавець — навіть якщо він не був залучений до процесу виробництва чи конструювання 81.Причин зростання кількості позовів про відшкодування із застосуванням квазіделіктної відповідальності є безліч. Оскільки вироби і процеси виробництва стали більш складними, то споживач має менше можливості перевірити, чи є річ, яку він купує, безпечною. Саме квазіделіктна відповідальність змушує виробників робити їх вироби більш безпечними. Більше того, виробнику легше платити за завдану шкоду шляхом штрафу по страховках та підвищення цін на вироби 8 .
Поняття «бракований». Виріб вважається бракованим, якщо він має деякі несправності, що роблять його небезпечним, і це непомітно при розгляді товару покупцем. Брак може бути допущено з причини: 1) браку виробництва; 2) браку конструювання; 3) непопередження про потенційну небезпечність, що криється у виробі. Брак виробництва має місце, якщо випущено предмет неправильної конструкції, що відрізняє його від інших таких же предметів, які вийшли з однієї виробничої лінії. Наприклад, відсутність гвинтиків на крилі літака. Брак конструювання має місце, коли на виробничій лінії виготовляються товари з одним і тим же недоліком, що, можливо, робить їх небезпечними. Прикладом є відсутність відповідних поручнів на помості або оголені електричні проводи.
Непопередження про потенційну небезпечність від використання виробу може зробити виріб небезпечним, якщо покупець використовуватиме його в якийсь інший спосіб. Наприклад, виробник драбини повинен попередити її користувача про те, що на ній є перекладинки, які спеціально не призначені для того, щоб на них ставати.Суди мали деякі проблеми з визначенням «дефекту», особливо якщо він був конструкторським. Всі згодні з тим, що виріб не може бути повністю безпечним, але не всім зрозуміло, який рівень небезпечності є допустимим і яка суспільна корисність повинна відповідати цьому рівню небезпечності. Виправданням, що здебільшого застосовується у справах щодо квазіделіктної відповідальності, є факт «використання виробу не за призначенням». Наприклад: позивач заподіяв собі шкоду, використовуючи електронний секатор для того, щоб підстригтися. Однак
78 Див. Jerry J. Phillips. Products Liability in a Nutshell, 3d Ed. (West 1988).
79 Див. Greenman v. Yuba Power Products, Inc., 377 P. 2d 897 (Cal. 1963).
: Second Restatement § 402 А. До 1986 p. формулювання, викладене у цьому документі, було
прийнято у всіх штатах, крім 6: Делаверу, Масачусетсу, Мічигану, Північної Каліфорнії, Вірджиніії та округу Колумбія. Prosser & Keeton (виноска 1), 694, п. 11.5 (1988 Supp).
81 Та чи інша форма квазіделіктної відповідальності товаровиробників існує в багатьох євро
пейських країнах з цивільним правом. Див. John R. Maddox. Products Liability in Europe; Towards a Regime
of Strict Liability. 19 J. World Trade Law 508—521 (1985).
82 Див. Prosser & Keeton (виноска 1), 694, § 98. Прикладом того, як подібні питання вирішувались
раніше, див. Escola v. Coca-Cola Bottling Co., 24 Cal. 2d.
Деліктне право 393
якщо певне використання виробу не за призначенням можливо передбачити, то відповідач, звичайно, буде нести відповідальність.
Інші теорії відповідальності за брак. Квазіделіктна відповідальність — не єдина теорія, яку може використовувати позивач для подання позову за шкоду, яка йому була заподіяна бракованим виробом. Іншими теоріями є теорія відшкодування, що базується на припущеній та висловленій гарантії , і особлива форма деліктного позову — позов, про відшкодування збитків, завданих недбалим контролюванням чи зборкою 84. Але зрозуміло, що квазіделіктний позов є найпростішим із 3-х доступних видів відшкодування. Дійсно, він розвинувся внаслідок невдоволення позивачів важкістю отримання відшкодування за гарантією чи теорією недбалості. Але й ці методи необхідні у судах для позивача, що не застосовує
квазіделіктної відповідальності .
it