В. Види практики

Кількість правників, які спеціалізуються на різних видах діяльності, у процентному відношенні виражається так: 71,9 % — приватні юристи; 9,8 % — юрисконсульти підприємств; 8 % — юристи федеральних державних органів і органів штатів; 2,6 % — судді; 1 % — викладачі; 1 % — юристи, які захищають державні інтереси; 5,6 % — пенсіонери й ті, що не практикують.

51 Див. ABA Task Force Report. Значною мірою навантаження сприяє зростанню чисельності юристів. Щоправда, за статистичними даними, із 70-х pp. правники мали чи не найменше навантаження порівняно з представниками інших професій. За тими ж даними, 60 % юристів працюють і після виходу на пенсію. Але в нещодавно опублікованих статтях один з дослідників цієї проблеми зазначає, що поточного року близько 40 тис. правників хочуть змінити фах. Наведена цифра чимала. Стільки ж осіб щороку розпочинають юридичну діяльність. Див. Debra Arron. Running from the Law, 1 Legal Economics 45 (ABA Section on Economics of Law Practice 1988).

Див. Agenda for Reform in America: A Report from the President's Counsel on Competitiveness (1991), за повідомленням у New York Times (August 13, 1991).

53 Це та інші порівняння наводяться в Ray August, The Mythical Kingdom of Lawyers, 78 ABA Journal 72 (September 1992). Як зазначається в розділі III, адвокати обтяжені значною відповідальністю, бо у змагальній системі виконують чимало з тих функцій, що й слідчі, посадові особи, які здійснюють правосуддя, чи судді в системі слідства. Відповідно потреба в адвокатах (а не суддях) у США більша, ніж там, де діють інші системи судочинства. John Langbein. Judging Foreign Judges Badly: Nose-Counting Isn't Enough, 18 Judges' Journal (Fall 1979).

Правничий фах 145

захищають державні інтереси. Робота суддів, які у США також є членами адвокатури, висвітлюється в розділі V, де розглядається судова система.

Останніми роками правничий фах зазнав відчутних змін, найсуттєвіші з-поміж яких — бурхливе зростання численності великих фірм і, відповідно, зменшення кількості юристів-одинаків, а також поглиблення спеціалізації, внаслідок чого вони чимдалі більше відрізняються один від одного. Про це мова піде далі.

Юристи досить добре забезпечені матеріально. 1991 р. доходи адвоката і судді в середньому становили приблизно 67 тис. дол., тимчасом, як доходи пересічного американського робітника — лише 25 тис. Однак існують значні відмінності в оплаті праці залежно від виду діяльності й географічних чинників. За даними дослідження ABA, проведеного 1984 р. серед 3 тис. юристів, із них 6 % отримують менше 15 тис. дол., 13 % заробляють 15—20 тис, 26 %—25—40 тис, 18 %—40—55 тис, 9 %—75—100 тис, 11 %—100—200 тис. і 3 %-понад 200 тис. дол. 55

1. Приватна практика

Особи, що займаються приватною практикою, становлять найчисельнішу категорію юристів. До неї належать приблизно 72 % усіх правників країни. Важко вести мову про приватну практику як про щось єдине через різноманітність умов роботи й організаційних структур, які входять до загального поняття — приватна юридична практика.

В юридичній практиці склалася традиція влаштовувати обговорення поділу адвокатських фірм залежно від кількості юристів, що в них працюють, на три основні групи: малі фірми (до 10 фахівців), середні (від 11 до 50) і великі (понад 50 юристів) . Але внаслідок бурхливого зростання великих фірм цей усталений принцип поділу застарів, особливо щодо визначення адвокатських фірм з 50 і більше фахівців як «великих». До того ж поділ фірм на категорії за кількістю юристів, які в них працюють, ускладнюється через різноманітність діяльності середніх фірм (11—50 фахівців). Завершуючи розгляд критеріїв визначення категорій фірм, зауважимо, що від кількості фахівців у фірмах залежить їхня спеціалізація: невеликі фірми, як правило, обстоюють інтереси фізичних осіб, в той час як великі захищають корпоративні інтереси, тобто опікуються бізнесовими структурами, хоч і вони беруть участь у захисті інтересів фізичних осіб, здебільшого у справах, пов'язаних з податками й нерухомістю. Про це йдеться далі, в матеріалах, викладених під заголовками: (1) «індивідуальна практика і малі фірми», (2) «діяльність великих фірм». В них коротко розглянемо нетрадиційні види надання юридичних послуг.