г. Вибір між дедуктивною аргументацією і аргументацієюза аналогією
Окресливши дві моделі юридичної аргументації у прецедентному праві, можна зробити припущення, коли судді чи юристи вдаються до аргументації того чи іншого типу. У деяких випадках, щоб прийняти чи обгрунтувати судове рішення, треба знову проаналізувати фактичні відмінності між наявними прецедентами і справою, яка розглядається.
В інших — необхідно вивести правило з кількох прецедентних рішень і дедуктивно застосувати його до справи. Багато чинників, навіть стиль роботи судді при винесенні рішень, впливають на те, як саме буде вирішено справу.Аргументація на основі дедуктивного застосування загальних прецедентних правил дає належний ефект тоді, коли справа або її частина, які розглядаються, нескладні. Наприклад, повертаючись до гіпотетичних справ про власність, припустимо, що після того як справу № 3 було вирішено, виникла справа № 4, в якій покупець краденої власності фактично допоміг злодієві. Суд міг вирішити цю справу, застосовуючи правило загального права, встановлене раніше, і зробити «прив'язку» до справ № 1, № 2, № 3 та навівши перелік інших подібних справ Оскільки питання цілком зрозуміле, немає потреби аналізувати факти чи аргументи, що містяться в усіх справах. Проте такий метод може бути використаний нечесним або безвідповідальним суддею чи юристом, або юристом, який навмисно хоче применшити важливість питань, що розглядаються під час процесу. Часто, коли факти та прецедентні правила використовуються за допомогою «прив'язки», вони спричиняють наслідки, протилежні тим, на які розраховують.
Фактично, дедуктивна аргументація на основі прецедентних правил чи тверджень з попередніх справ корисна лише при вирішенні зрозумілих або легких справ. Коли ж є найменший сумнів щодо можливості застосувати певне «синтезоване» прецедентне правило, чи взагалі щодо існування такого правила, як це трапляється у більшості випадків, коли справи вже розглядаються в апеляційному суді, то тут без аргументації за аналогією не обійтися. Судді чи адвокати можуть почати з дедуктивної аргументації, але згодом змушені будуть звернутися до аргументації за аналогією, безпосередньо спираючись на факти попередніх справ, намагаючись пристосувати чи відокремити їх від фактів справи, що розглядається.
Класичним прикладом перегляду прецедентного правила є рішення судді Кардозо у справі McPhersonv. Ви іск Motor Co., Ill N.E. 1050 (N.Y. 1916) (перегляд прецедентного правила для забезпечення більш широкого захисту від виробів, які внаслідок халатності виробника є небезпечними для споживачів. Наприклад, коли отруйні речовини продаються у тарі без етикеток з відповідними поясненнями, або коли продаються неякісні автомобілі).
Під «цитатною прив'язкою» мається на увазі список справ з прецедентними рішеннями, коли суддя чи юрист просто «поєднує» справи та цитати з деяких справ, не аналізуючи фактів чи аргументів.
Методологія права 77