4. Судові витрати й нерівність фінансових можливостей а. Специфічні проблеми змагальної системи
Нерівність фінансових можливостей сторін, що беруть участь у судовому процесі — проблема всіх правових систем. Але ця нерівність є спеціальною проблемою змагальної системи, в якій сторони самі повинні збирати докази й представляти їх у суді.
Сторони можуть виступати самі, від свого імені, але ясно, що та з них, котра працює з адвокатом, має більше шансів виграти справу. Ці шанси ще більше зростають, якщо сторона вдається до послуг досвідченого адвоката й експертів. Це відображає і так зване «Американське правило» компенсації судових витрат, яке дозволяє стороні, що виграла справу, не оплачувати послуг адвоката 122.Див. Stanley v. Illinois, 405 U.S. 645 (1972). У ході розгляду цієї справи Суд визнав неконституційним закон штату Іллінойс, згідно з яким під час розгляду справи про позбавлення батьківських прав аргументи батьків, якщо вони не перебувають у шлюбі, не заслуховувалися. Про охорону прав дітей, батьки яких не перебувають у шлюбі, йдеться у розділі XII.
Див. розділ VII. Інформацію про посилення юридичного контролю над процесом встановлення фактів див. у працях John Langbein. The German Advantage in Civil Procedure, 52 U. Chi. L.Rev. 823, 866 (1988); Judith Resnick. Managerial Judges, 96Harv. L.Rev. 374 (1982). Ця тенденція викликає суперечки. Див. Landsman, pp. 77—121 (виноска 3).
120 Див. розділ VI.
Див. у розділі VI про класифікацію випадків визнання власної вини. Підвищення ефективності судового процесу, що спостерігається у випадках, коли обвинувачений визнає свою вину частково, стало причиною того, що 1989 р. італійський суд змінив процедуру розгляду кримінальних справ. Див. працю Pizzi & Marafioti. Обмеження дискусій у процесі встаноаіення вини й національні особливості судочинства ускладнюють процес остаточного визначення вини. Подібні процедури запроваджено в Іспанії та Голландії, а у Франції та Німеччині чимдалі більше практикуються спрощені процедури.
122 «Американське правило» про оплату послуг адвоката відрізняється від «Англійського правила», згідно з яким відшкодування судових збитків покладається на сторону, що програла справу.
Див. розділ VI.122 Розділ III
б. Пом'якшуючі обставини
На практиці є кілька шляхів задоволення потреби в адвокаті. Згідно із 6-ю поправкою до Конституції, адвоката призначає держава, як, зрештою, вона надає й іншу підтримку особам, відсутнім у залі суду під час розгляду кримінальної справи з можливим засудженням до позбавлення волі . У цивільних справах такого конституційного права не існує, але з 1964 р. робляться спроби забезпечити федеральне фінансування судового процесу, учасниками якого є незаможні люди. Цю проблему намагаються розв'язати і з допомогою юридичного страхування та деяких інших проектів! 4. Зазначимо також, що в цивільних справах, пов'язаних з відшкодуванням особистих збитків, запроваджено матеріальне заохочення для адвокатів, які захищають інтереси клієнтів, неспроможних інакше оплатити судові витрати . Крім того, деякі законодавчі акти змінили «Американське правило», дозволивши в окремих випадках стороні, яка виграла справу, покривати судові витрати за рахунок сторони, що програла .
Процедура розгляду цивільних справ застосовує багатий арсенал можливостей для послаблення залежності результатів судового процесу від професійних якостей адвоката. Цивільне судочинство не забороняє сторонам ознайомлюватися з доказами одна одної ще до початку слухання справи в суді, таким чином даючи змогу ще недосвідченим або недостатньо підготовленим адвокатам чинити опір своїм колегам з іншої сторони, які мають більший досвід і ширші фінансові можливості. Крім того, завжди існує вірогідність, що сильніший опонент спрямовуватиме докази у справі чи певні процесуальні особливості в русло судових витрат слабшої сторони, тому нещодавно було запроваджено обмеження на здобуття доказів у справі й визначено санкції щодо сторони, котра використовує суд у власних інтересах .
У змагальній системі Сполучених Штатів існують своєрідні розподільники судових витрат, залежно від фінансових можливостей сторін. Присутність присяжних певною мірою вирівнює шанси тих, хто позивається, адже присяжні радше підтримають малозабезпеченого відповідача, ніж багату корпорацію чи могутню державну владу. Адвокати сторін, не вельми спритних у фінансовому плані, повсякчас користуючись статусом «пригніченості» свого клієнта, домагаються певних переваг.
Але, незважаючи на практичне застосування усіх перелічених чинників, проблема фінансової нерівності залишається актуальною. Мабуть, правдою є те, що «правосуддя для конкретної людини визначається кількістю наявних у неї грошей» 1 . Наскільки гострішою є ця проблема для Сполучених Штатів, ніж для інших країн, важко сказати.